Як стартувала на Прикарпатті масштабна освітня реформа

Новий навчальний рік в Україні розпочався загалом із рвалту навколо реформи «Нової української школи», мовляв, усе пропало, в багатьох навчальних закладах так і не відбулося анонсованого перезавантаження освітнього простору, тож діти розпочали навчання за старими партами і без підручників.

Наскільки ці твердження є реальними і чи справді реформа «Нової української школи» стартувала з провалу, – це ми вирішили з’ясувати, поспілкувавшись із батьками, вчителями та освітніми чиновниками, пише Галичина. 

Новий зміст та старі парти

Підготовка до нового, 2018–2019-го, навчального року видалася неймовірно важкою. Адже до 1 вересня у всіх загальноосвітніх навчальних закладах країни треба було цілковито змінити освітнє середовище – завезти нові меблі, комп’ютерну техніку, дидактичні матеріали, організувати навчальні центри, надрукувати нові підручники і, звісно, підготувати вчителів до навчання по-новому. Тож не все вдалося зробити вчасно. Скажімо, першокласники розпочали свою мандрівку країною знань без підручників, необхідних дидактичних матеріалів та обладнання, а подекуди і за старими партами. Втім, усі вчителі перших класів пройшли відповідне навчання. і це, мабуть, найголовніше. Адже насамперед від педагога залежить успішність та результативність реформи.

– «Нова українська школа» – це насамперед зміна змісту навчання, навчальних програм і підходів, перепідготовка вчителів і перехід від школи знань до школи компетентності, – коментує ситуацію директор департаменту освіти і науки ОДА Віктор Кімакович. – У цьому плані в нас усе гаразд. Провели велику роботу з перепідготовки педагогів. Підручники ж, яких на 1 вересня ще не було, вже другий тиждень поспіль завозять у школи області. Меблі — також. Забезпечення дидактичними матеріалами затягнеться до кінця вересня, а подекуди – й до кінця жовтня, бо постачальники не можуть виготовити таку велику кількість матеріалів одночасно. Комп’ютерне та мультимедійне обладнання закуплено і його також доставляють до навчальних закладів. 

Загалом на Прикарпатті понад 700 шкіл. Тож не так легко перевірити всі навчальні заклади, наскільки вони готові до роботи по-новому. Зі своїх особистих вражень можу сказати, що їх можна розділити на дві категорії. Приміром, директор школи каже: «У мене все зроблено: підлогу полаковано, стіни пофарбовано, дошка чиста, лампочки вкручено». Йому важко заперечити, але насправді інфраструктура такого навчального закладу не готова до «Нової української школи», адже ми не бачимо там навчальних осередків тощо. А от у деяких школах реально створено елементи нового освітнього простору, на стінах – креативні малюнки тощо. Ситуація кардинально різна...

Нова школа по-косівськи

У Косівському районі працює 37 шкіл, в яких 44 перші класи. За словами начальника відділу освіти Косівської РДА Володимира Козьменчука, об’їзд навчальних закладів району напередодні 1 вересня показав, що роботу з підготовки класів до реформи проведено на належному рівні. На його думку, запорука її доброго старту – підготовка вчителів. 46 педагогів початкової освіти і 39 вчителів англійської мови пройшли курси на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та онлайн-навчання на платформі  «EdEra». Щодо матеріально-технічного забезпечення класів, не все так гладко, але загалом з цим завданням впоралися. Щоб цілком перезавантажити освітній простір класів, витратили понад 4,4 мільйона гривень, з них майже 1,2 млн. — з Держбюджету, 3,23 млн.– із залишку перехідної освітньої субвенції за 2017 рік. На сьогодні тут не освоїли тільки 822 тисячі гривень, передбачених на закупівлю дидактичних матеріалів. «Ми закупили і завезли в школи району ще до 1 вересня килимки, аудиторні дошки, фліп-чарти (демонстраційні таблиці, які використовують під час проведення презентацій та інших групових заходів для графічного зображення-пояснення головних думок – Ред.), комп’ютерне обладнання, ноутбуки, принтери, крісла-груші, ламінатори, розхідні матеріали для ламінаторів, інтерактивні дошки, мультимедійні проектори, телевізори тощо, – розповідає В. Козьменчук. – Половину меблів уже завезли в район, решту очікуємо з дня на день. Найбільша проблема і в районі, і в державі з дидактичними матеріалами».

Старт без провалу

Дуже часто в контексті «Нової української школи» можна почути, що немає одномісних парт, які рекомендує профільне міністерство, значить, реформа не відбулася. «Усі чомусь зациклилися на тому, що «Нова українська школа» – це нові парти і підручники, але насправді парта – це лише інструмент, а не самоціль, – наголошує Віктор Кімакович. – Звичайно, одномісна парта мобільніша, з нею легше створювати простір, наприклад, сьогодні розкладаю їх у ряд, завтра – в коло, а далі формую групи. Крім того, у великих містах класи перевантажені, там навчається більше 30-ти дітей, одномісні парти займають менше простору. Перенесімось умовно в 26 листопада. Уже все є: книжки, комп’ютери, одномісні парти, навчальні осередки. і це є «Нова українська школа»? Думаю, що ні! «Нова українська школа» – це коли вчитель перейнявся, коли є розуміння батьків і є інфраструктура, яка дозволяє досягти певних результатів. Хоче дитина йти до школи чи ні – це той маркер, який показує: відбулася «Нова українська школа» в конкретному класі чи ні. Коли педагог готується, працює, подає навчальний матеріал в ігровій формі, дитина хоче йти до школи не тільки 1 вересня, а й наприкінці навчального року». 

Так вважає і Володимир Козьменчук. Реформа школи – це не лише новітнє і сучасне матеріально-технічне забезпечення, а насамперед зміна підходів до організації освітнього процесу. На першому місці – формування в учнів компетентностей, інакше кажучи, знань та здібностей, котрі вони зможуть застосувати в реальному житті. «Реформа ррунтується на дитиноцентризмі, сьогодні учень – головна дійова особа в школі, – коментує начальник відділу освіти Косівської РДА.  – На часі – зміна освітніх програм та підходів, котрі б розвантажували школярів, давали їм можливість вільно розвиватися. У цьому плані, переконаний, реформа має відіграти позитивну роль. А все, що стосується матеріального забезпечення, рано чи пізно вирішиться». 

Чинник педагога

Яким би сучасним і новітнім не був клас і його обладнання, реформа не відбудеться, якщо вчитель і далі працюватиме за звичною схемою, без ігрових та групових форм, за старою авторитарною методикою. Як на мене, успішність реформи напряму залежить від роботи педагогів, їхньої готовності змінюватися та впроваджувати нові методики на практиці.

Нещодавно почула від знайомої, що в класі, де навчається її дитина, досі діють правила старої школи, вчитель частенько розповідає своїм маленьким школярикам, що дзвінок лунає для педагога, а не для учня. Цей приклад з життя лише підтверджує, що перехід від педагогіки авторитаризму до педагогіки співпраці не мине безболісно й миттєво. Потрібен час, щоб педагоги адаптувалися та перелаштувалися. «На реформу освіти є суспільний запит у батьків, у них є очікування, які дирекція закладу і вчителі повинні задовольнити, – коментує Віктор Кімакович. – Коли в одній школі вчитель повзає разом з дітьми на колінах і діти ходять на екскурсії, а в другій – Радянський Союз, то це одразу стає відомо, батьки реагують на таке».

Зміни в дії

Як «Нова українська школа» виглядає в реальному житті, побачила в Івано-Франківській ЗШ №28. Тут цього року аж чотири перші класи. Спеціально до нового навчального року обладнали нове приміщення під перший клас. Раніше тут була побутова кімната. Сьогодні це яскравий та світлий навчальний простір. Щодо інших класних приміщень, вони нічим йому не поступаються. «Привезли комплекти парт, правда, одномісні — лише в двох перших класах, у двох інших – двомісні. Решту довезуть у жовтні. Діти можуть сидіти і за двомісними, груповій роботі це не заважає, – розповідає директор школи Василь Підручний. – Маємо «Lego». Учителі разом з батьками роблять все для того, щоб забезпечити класи фломастерами, кольоровим папером, клеєм тощо. Очікуємо обіцяні мультимедійну дошку та методичну літературу».

Щодо підручників Василь Степанович зауважує, що поки в перших класах триває адаптаційний період, їхня відсутність не так гостро відчувається. «Буде складно, коли розпочнеться «букварний» період. Це буде за два тижні, а підручники обіцяють у кінці жовтня, — каже вчитель початкових класів іванна Овчарчин. – Якби ми одержали все те, що нам обіцяли, – було б супер. Нині нам дуже важко організувати навчальні центри, бо не маємо потрібного наповнення. Не вистачає роздаткового, дидактичного матеріалу, мікроскопів, луп, ігор». 

Класи дитячих мрій

У всіх чотирьох класах школи №28 немає таких знайомих з нашого шкільного життя поскладаних у ряд парт. У кожному меблі розташовані по-іншому, а це свідчить про креативний підхід педагогів. Різницю між старою і новою школами видно неозброєним оком, вчителі, розповідаючи про свої будні, кажуть: «Гуляємо, досліджуємо світѕ». Ще рік тому їхня відповідь була б іншою. 

Атмосфера в класах «Нової української школи» творча і невимушена, новоспечені школярики впевнені, розкуті та комунікабельні. Розпитую їх про враження від двох тижнів навчання в школі. Без комплексів та страхів дітки йдуть на контакт. Одразу видно, що їм цікаво навчатися. «В школі подобається більше, аніж у дитсадку, бо тут не треба спати», — каже Надійка. «Тут не нудно і багато друзів, мені подобається вчитися», — розповідає Олег. «Люблю ранкові зустрічі і математику. Вчитися цікаво, уроки дуже довгі», — відповідає Ліза. «Багато емоцій і розумною стаєш. Хочу в школі залишатися, бо тут цікаво», — зізнається Оля.

Учитель початкових класів Наталія Казюк має 33 роки педагогічного стажу. Зізнається, що для неї працювати по-новому не складно, адже чимало елементів «Нової української школи» застосовувала на уроках ще задовго до старту реформи. «Тепер у нас щодня – групова робота. Дітки сидять півбоком для зручності, і ми по колу пересуваємося щотижня. Особливо вони люблять ранкові зустрічі. Чую від батьків, що діти дуже задоволені школою. Це свідчить про те, що школа справді змінюється, — підсумовує педагог. — Навчатися стало цікавіше, раніше також перший тиждень був адаптаційний, але одразу — письмо, читання, «Буквар», не було стільки можливостей. Тепер же діти багато спілкуються в групах, одне з одним».

Вчитель початкових класів Віра Фейда зауважує, що вчиться по-новому разом зі своїми учнями. і каже, що працювати стало не складніше, а цікавіше. «Діткам дуже цікаво. На ранкових зустрічах на килимку в домашній атмосфері учні спілкуються, знайомляться. Поки що все дуже добре. Також ми граючись пізнаємо світ. Дітям в майбутньому буде легше реалізувати себе в житті, якщо вони будуть пізнавати світ через гру, — коментує педагог. – «Нова українська школа» — зовсім інша, тут кожна дитина – індивідуальність, а батьки – наші партнери». 

Батьківська перерва

Про старт масштабної освітньої реформи розпитали в батьків новоспечених школяриків, насамперед про те, наскільки добре навчальні заклади відповідають вимогам «Нової української школи». Коментарі дуже різняться між собою. В одних школах є все — від «а» до «я», в інших не так все казково та веселково і перетворення ще тривають. і це, напевно, найбільш точно характеризує старт «Нової української школи», адже готовність шкіл загалом та класів зокрема є дуже різною. Не лише на Прикарпатті, а й по всій Україні. Втім, найголовніше те, що українська освіта таки стала на шлях реформи і рухається в правильному напрямі, адже всі освітяни, з якими спілкувалася, готуючи цей матеріал до друку, говорили в унісон про те, що ці зміни — на часі.

Наталія РОМАНЧУК, мама першокласника Тисменицької школи:

— Меблі нові є, телевізор, килимок. Ми здавали по 300 гривень на заміну світильників, жалюзі, фарбу для підлоги, яку самі й фарбували. Тепер ще кошти здаємо на пластикові ящички для кожної дитини, напевно, для особистих речей, і на зошити, хоча міністр освіти Лілія Гриневич говорила в інтерв’ю, що вони не обов’язкові. Про сумне: інтерактивної дошки немає, сидять далі по двоє, хоча парти індивідуальні. Дитині в школі нудно, але і в садку їй не дуже цікаво. Є діти, яким подобається. 

Мар’яна СЕРЕДЮК, мама першокласника Жураківської ЗШ Богородчанського району:

— Обіцяли багато всього нового і красивого. Влітку з класу винесли все, бо мали бути нові парти, стелажі, дошка, проектор... 31 серпня занесли старі парти, бо так і не дочекались нових. Дали килимок і розвиваючу літературу: різні енциклопедії, книжки-ігри, розмальовки. У батьків ніхто грошей не просив, але вони самі вирішили оновити клас і розмалювати одну стіну. Вийшло дуже класно — у стилі мультфільму «Смішарики». Надіємось, що нові меблі все ж таки дадуть, бо діти мають навчатись у групах. Багато малюють, ліплять, займаються руховими іграми. До речі, рюкзак не можна носити, дітям не можна давати домашні завдання. Нових підручників поки ще немає, вчаться за старим «Букварем». Дитина до школи йде охоче, бо як такого навчання немає, більше ігор. Але мене, як маму, це не дуже тішить. Це якось несерйозно, діти можуть розлінитись. Хоча — час покаже.

Олександра БЕРЧАК, мама першокласниці Поберезького НВК Тисменицького району:

— Острахи та хвилювання через старт нової реформи були давно, проте зникли після першого дня навчання у «Новій українській школі». Моя першокласниця, та й усі інші учні нашої школи були в захваті. Перше, чому зраділа моя донечка, — це ігрова форма навчання, приязні вчительки, а ще — тому, що свій малюнок можна приклеїти на дверях класу і його ніхто не буде знімати. Вона настільки захопилася навчанням, що завела зошит, щоб писати вдома, хоча домашніх завдань не дають. Ще мене здивувало, що Софійка радіє тому, що сьогодні не чотири уроки, а п’ять. А це, думаю, цілковито залежить від компетентності вчителя. Учителька нашого 1-«б» ірина Бельбас пройшла курси перепідготовки. Приємно й те, що керівництво школи цікавиться успіхами дітей не лише в працівників, а й у батьків. У нашій школі реформа однозначно стартувала. Перші класи оснащені новими стільцями, партами, телевізором, класною дошкою, дошкою фліп-чарт, індивідуальними шафками для дітей, книжковою шафою та килимком для ранкового кола. Вчителів забезпечили сканером з принтером та ламінатором. На ці речі батьки не здали жодної копійки. Долучилися лише до оформлення класу. Наразі чекаємо на підручники, які обіцяють завезти до кінця місяця.