«Інклюзія — це не відокремлення дитини». Переможниця Global Teacher Prize Леся Павлюк розповіла про роботу з дітьми з особливими потребами

Вчителька початкових класів з Івано-Франківська Леся Павлюк, яка стала переможницею національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2024 розповіла про роботу з дітьми з особливими освітніми потребами.

В ефірі Радіо NV Леся Павлюк, яка одна з перший у своїй школі почала працювати з інклюзивним класом, поділилася важливістю навчання дітей з особливими освітніми потребами у класах.

У 2016 році переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2024 стала вчителем у класі, де навчалися діти з особливими освітніми потребами. За словами жінки, цим дітям не все давалося так, як іншим. Такі учні потребували більше уваги, а інколи інших методів роботи. Їм було важко соціалізуватися.

«Спочатку мій клас не був інклюзивним, але загалом тоді мало які школи мали цю форму навчання. Ми побачили на весні, що дуже тяжко, ми побачили на весні, що потрібна допомога, і батьки дитини запропонували організувати інклюзивну форму навчання. Вони звернулися в інклюзивний ресурсний центр, отримали всю необхідну документацію і з 2017 року у нас клас був інклюзивний. Більш масово інклюзія запроваджувалася з реформою Нової української школи», — розповіла Павлюк.

За словами вчительки, діти з особливими освітніми потребами можуть навчатися в загальноосвітніх закладах. Павлюк, зазначає, що бувають випадки, коли дитині краще навчатися у спеціалізованих закладах, але може бути й таке, що школа допоможе дитині впоратися з її особливостями.

«Дитина, яка навчалася у моєму класі, там найважче було з соціалізацією. Там потрібен був колектив, і там треба було навчитися комунікувати з дітьми, комунікувати з дорослими і розуміти, як можна співпрацювати. Я вважаю, що ми це завдання виконали, тому що вже у п’ятому класі цей хлопчик не був на інклюзивній формі навчання. Комісія визначила, що його процес соціалізації відбувся. Саме заради цього і є інклюзія. Щоб дітей з особливими освітніми потребами вводити в колектив, щоб колектив вчився сприймати і, якщо треба, допомагати. Ну і щоб допомогти своїми діями дитині подолати багато які труднощі», — зазначила вчителька початкових класів.

Павлюк зазначає, що інклюзія — це не відокремлення дитини з особливими потребами, а навпаки включення дитини.

«Діти з особливими потреба ніколи не вважали себе чимось іншими. Вони навіть не усвідомлювали цього і я намагалася все зробити для того, щоб вони себе такими не вважали. Більше того, батьки до останнього не знали, що у нас інклюзивний клас», — розповіла переможниця премії.

Павлюк додала, що у певний час довелося працювати з розумінням батьків, розповідати, чому дитина може інакше реагувати та чому поведінка може відрізнятися, а також розповідати, чому дитині з особливими потребами важливо навчатися саме у цьому класі.

«Я думаю, що це добре було пропрацьовано. І дуже добре ще те, що інклюзія може добре вплинути на інших дітей. Звичайно є труднощі, звичайно можуть бути різні ситуації, але, якщо навчається дитина з особливими освітніми потребами в класі, інші діти стають по іншому дивитися на це все. Вони стають добрішими, вони можуть швидше допомогти, вони розуміють, що є різні люди, і вони приймають це», — додала Павлюк.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!