Легше знайти дитину, ніж усиновити

Три тижні минуло з того часу, як на Прикарпатті мати-зозуля покинула своє дитя на порозі чужого дому і зникла. Правоохоронці шукають горе-матір, а сім'я, якій підкинули дитину, просить Бога, щоб її не знайшли, бо вони претендують на усиновлення. Подружжя, на порозі у якого з’явилася дитинка, 17 років не мало своїх дітей.

Боже дитя

Отже, на початку листопада у Бурштині близько 20-ї години під дверима квартири в одній із багатоповерхівок в дорожній сумці темно-синього кольору знайшли новонароджену дитину. Дівчинка була загорнута в ковдрочку рожевого кольору та одягнута в рожеву шапочку, пише Галицький кореспондент.

Міліція одразу ж звернулася до мешканців краю з проханням допомогти встановити особу матері і почала розслідування. Перевіряють потенційно неблагополучних жінок, бо, за описом медиків, особа була трохи недоглянутою. Шукають худорляву жінку 40-річного віку, високого зросту, коротко стрижену, з темно-русявим волоссям. Поки мати не знайшлася, народжену дитину помістили у лікувальний заклад.

Історія цікава тим, що дитинка з’явилася на порозі у потенційних усиновлювачів. Відтак уже в той вечір, викликавши міліцію і розповівши про чудо, жінка твердила усім, що дитину їй послав Бог і вона її не віддасть нікому.

Але коли міліція почала уточнювати подробиці, то з’ясувалося, що історія складніша, ніж виглядає на перший погляд. Почали вилазити деталі. Зокрема, що бурштинська сім’я була знайома з матір’ю немовляти ще до народження дитини. За версією подружжя, яку вони розповіли міліції, чоловік їхав у своїх справах з Бурштина в Івано-Франківськ і на дорозі побачив вагітну жінку, яка зупиняла автомобіль. Зупинився, щоб її підібрати. По дорозі до перинатального центру жінка сказала, що, ймовірно, буде відмовлятися від дитини, бо вже і  так сама виховує двох дітей.

Чоловік залишив їй свій номер телефону та сказав, що є потенційним усиновлювачем. Після народження дівчинки вона йому передзвонила. Потім він з дружиною поїхав у перинатальний центр, щоб провідати матір з немовлям. Наступного дня подружжя знову відвідало їх. А через кілька годин породілля з дитиною та невідомим чоловіком покинула перинатальний центр…

«Жінка назвалася прізвищем, якого немає на території області, – розповідає начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей Алла Лемчак. – Сказала, що вона з Майдана Калуського району. Це в лікарів викликало підозру, тому що таке село є в Тисменицькому районі. Лікарі, напевно, почали трошки на неї тиснути, сказавши, що повідомлять в правоохоронні органи, бо в неї навіть документів не було ніяких. І вона втекла».

Зробити це було нескладно. У перинатальному центрі після 18-ї години – виписка. Саме в той час вона й покинула приміщення. Щоправда, без довідки про народження.

Сюжет просто ідеальний

О пів на сьому про цей випадок лікарі повідомили міліції. А вже через годину до правоохоронців надійшло повідомлення про те, що в Бурштині під дверима знайшли новонароджену дитину.

Як зазначає чоловік у своєму поясненні, він знаходився вдома сам, дружина була на роботі, почув якісь незрозумілі звуки, відкрив двері і побачив у сумці, яка була неповністю закрита, немовля. Заніс знахідку у квартиру, поставив на ліжко, зателефонував дружині, яка сказала повідомити в міліцію.

«Їм по 37 років, – продовжує Алла Лемчак. – У Бурштині вони на черзі перші, а в Галичі – п’яті. Тобто якщо в Бурштині з’являється дитина, то вони є першими кандидатами на усиновлення. Так, як в цьому випадку. Зараз дитина перебуває в Бурштинській лікарні на обстеженні, а служба у справах дітей готує документи для її поміщення в будинок дитини у  Надвірній. Далі, якщо мама не знайдеться, дитина набуде статусу сироти. Тоді її можна удочерити».

Крім бурштинського подружжя, бажаючих удочерити здорову дівчинку (вага – 3100, зріст – 53 см) достатньо. Телефонують не тільки з нашої, а й із Львівської області. Наразі міліція встановлює всі обставини випадку та шукає матір. Запитань до неї немало. Найбільше правоохоронців дивує те, що мати-зозуля залишила своє дитя на 9-му поверсі, у під’їзді на дверях якого є кодовий замок…

«Це найзаконніший спосіб з усіх можливих без проблем отримати дитину, – додає Алла Лемчак. – Бо якщо б дитину знайшли в Івано-Франківську, то тут є багато кандидатів на усиновлення, і вона ніколи б не дісталася цій родині. Сюжет просто ідеальний».

«Проводиться перевірка, – коментує ситуацію Лемчак. – В принципі, сурогатне материнство не заборонене в Україні. Заборонений продаж дитини, але ми навряд чи зможемо це довести. Склад злочину можна зафіксувати, коли є всі сторони і зафіксовано момент отримання грошей. Тому кримінальну відповідальність нести ані мати, ані подружжя не буде. Якби стан дитини був важкий або вона залишила немовля на вулиці і це б загрожувало стану дитини, то на це є 135-та стаття «Залишення дитини в небезпеці».

До речі, Лемчак пригадує, що у цьому році вже був подібний випадок. Багатодітна мати з Коломиї, яка вже має чотирьох дочок, народивши вдома п’яту, поклала її в ящик з-під печива «Рошен» і підкинула людям під вікно. Протягом доби міліція її знайшла. Жінка пояснила свій вчинок тим, що чоловік не має можливості утримувати ще одну дитину. Служба у справах дітей повернула їй дитину на виховання, переконавши, що так буде правильно. Нині ця мама стоїть на обліку в міліції, але виховує п’ятьох дочок.

Начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей наголошує, що у разі добровільного залишення дитини матері нічого не загрожує. Це вона каже для того, щоб потенційні матері-зозулі знали, що новонароджену дитину можна віддати у «Вікно життя». А то бувають випадки, що й убивають…

Дівчатка потрібні майже всім

Як розповідає начальник обласної служби у справах дітей Іван Ковалик, у 2014 році в області усиновлено 18 дітей. Претендувати на всиновлення дитини може будь-хто, незалежно від статі, віри чи сімейного статусу. Головне, щоб кандидати у батьки були здорові, мали житлову площу та зарплату для утримання дитини.

Наразі в області таких кандидатів – 50. Для нашої області, вважає Ковалик, це багато. Каже, що є лише 200 дітей, які підлягають усиновленню. Проте половина з них перебуває у прийомних сім’ях, а таких дітей на усиновлення вони не дають. Залишається трохи більше сотні дітей. Але є ще по кілька дітей з одної сім'ї, їх служба старається не розділяти. Велика ж кількість невсиновлених дітей – це ті, які мають значні вади здоров’я…

«Більшість усиновлювачів хоче дітей до трьох років, – продовжує Іван Ковалик. – І щоб була дівчинка. І щоб мама була здорова. Не знаю чому, але 90 відсотків хочуть дівчаток удочерити. А маленьких дітей трапляється небагато. За 2014 рік до одного року було тільки п’ять дітей».

Потенційні усиновлювачі цікавляться батьками дитинки. Розуміють, що нормальна мама не покине дитину, тому й з’ясовують, чи не мали батьки фізичних вад, шкідливих звичок тощо. І вже зважаючи на отриману інформацію, вирішують, усиновлювати дитину чи ні.

В більшості випадків, каже Ковалик, матері дітей, які підлягають усиновленню, ведуть аморальний спосіб життя. Але служба намагається повернути їх до батьківства.

«Зрозуміло, що ті батьки, які не мають дітей, дадуть дитині набагато більше. Та все-таки дуже важливо, – наголошує Ковалик, ­– щоб дитину виховувала рідна, біологічна мама. Буває, що мати й не винна, в неї просто не склалося життя, чоловік пияк чи взагалі немає чоловіка…»

Він зауважує, що в більшості випадків, коли служба повертає дітей мамам, ті стають нормальними і про дітей дбають. Проте іноді буває і по-іншому. Тягнуть-тягнуть і дотягують до того, що дитині вже 7-8 років і її усиновити вже ніхто не хоче, а мати так і залишається  непутящою.

«Тому кажу всім: дали термін рік, не справляється – все! – попереджає начальник служби. – Може, гріх будемо мати, бо забрали дитину в мами біологічної, але якщо вона не відвідує дитину, то що зробиш?»

Як каже Іван Ковалик, за останніх 10 років було тільки чотири «розусиновлення». Бо не склалися стосунки в сім’ї. Навіть було так, що мамина рідна сестра усиновила, але не змогла виховувати. А коли віддали цю дитину в іншу сім’ю, то все було нормально.

Слід додати, що, відповідно до чинного законодавства, мати не може віддати свою дитину, кому заманеться. Вона може лише відмовитися від неї. Тоді дитину поставлять на облік у тому регіоні, в якому вона знаходиться. До нових батьків вона потрапить тільки відповідно до черги.

«До 2006 року можна було віддати дитину, кому хочеш, – зазначає Іван Ковалик. – Тоді цим займалася не наша служба, а процедура йшла через лікарні і освіту. А зараз все йде по черзі».

ДО ТЕМИ:

Коли дитину ставлять на облік, їй надається відповідний статус. Якщо немає претендентів на всиновлення у районі, вона потрапляє на облік в області. Якщо вона місяць перебуває на цьому обліку, і тут не було охочих всиновити цю дитину, то служба у справах дітей може перевести її на регіональний облік. Там дитина стоїть ще рік. Якщо дитину за цей час не всиновили, то вона може потрапити на міжнародне усиновлення. Туди наразі потрапляють тільки дітки з вадами здоров'я.

МОВОЮ ЦИФР:

У 2014 році в області всиновлено 18 дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування: 5 – віком до року, 7 – від 1 до 2 років, 4 – від 3 до 5 років, і 2 – від 6 до 10 років. Ще одну дитину, яка мала вади фізичного розвитку, всиновили іноземці.