П’ять причин для кожного франківця прийти на обговорення генплану

Другого лютого о 10.00 в Івано-Франківському центральному народному домі (вул. Шевченка, 1) презентуватимуть скоригований вперше за останніх 15 років генеральний план. Разом з тим відбудеться громадське обговорення цього скандального документа.

Експерт інституту політичної освіти, громадський активіст Олександр Солонтай розповів «Галицькому кореспонденту», чому на це обговорення має йти кожен франківець, які питання слід ставити та як громаді не дати себе обдурити.

Попри стереотип, що обговорення генплану може бути цікавим лише представникам ОСББ та громадським активістам, Олександр Солонтай переконує: на цю подію варто прийти усім мешканцям. «Навіть франківський бомж має розуміти, чи зможе він далі у своєму улюбленому місці відігріватися, чи його звідти посунуть через нову забудову. А зрозуміти це можна лише за допомогою генплану», - каже експерт. Він називає щонайменше п’ять причин, через які генплан є важливим документом для кожного франківця.

Незаконну, згідно з чинним генпланом, новобудову по Кривоноса, 5 ще не добудували, а у скоригованому документі її вже пропонують узаконити. Крім того, забудовник збирався будувати лише п’ять поверхів.

№1. Скільки коштує ваша квартира?

Завдяки генплану стане зрозуміло, чи буде у вас забудований            двір, чи будуть довкола реконструйовані будинки, чи будуть там зелені зони і парки, точніше, чи залишиться вони там, де є зараз. Чи не буде поруч нової дороги і чи не буде загазована територія. Якщо поруч з вашим домом є промислова зона – чи буде вона перенесена? Чи будуть ваш мікрорайон забудовувати далі? Зрозуміти, що буде з вашим мікрорайоном, вашою квартирою і тими будинками, які там розміщені, в перспективі можна тільки з генеральним планом. Перспектива – це найближчі 5-10-20-30 років. «У будь-який момент ви можете надумати продати житло, поміняти чи передати його в спадщину або взяти під нього кредит. Вартість житла - як оренди, так і продажу - прямо залежить від того, як місто буде розвиватися в тій частині», - зауважує Солонтай.

№2. Зручність проживання

Всі хочуть, щоб поруч із будинком була школа, поліклініка, дитячий садочок, транспортна зупинка, торговий центр, парк чи сквер. Якщо цього немає, презентація генплану – слушний момент, щоб довідатися, чи заплановане у вашому районі та в місті загалом будівництво бажаного об’єкта. А водночас перевірити, чи парк, який ще сьогодні шелестить за вашим вікном, не зник з генплану.

№3. Безпека проживання

«Всі ми хочемо жити довго і бути здоровими. Тому зараз треба перевірити у генплані, що буде у вашому районі та місті в плані екології», - радить експерт. Чи зміниться транспортна розв'язка поруч з вашим домом, бо одна річ, коли по вулиці проїжджає за день 6 тисяч автомобілів, а інша – 60 тисяч і мікрорайон автоматично стає шумним, задимленим і загазованим, відбувається викид свинцю. Чи не заплановане там будівництво якогось виробництва, яке може шкодити здоров'ю. Не секрет, що люди в одних місцях живуть на 5-10 років довше, ніж в інших. На це впливає не кількість зелених зон, а те, що певні житлові райони розташовані поруч з об’єктами, які шкодять здоров’ю.

№4. В якому районі купити квартиру?

Всі ми хочемо жити багато, зручно й безпечно, і щоб наша нерухомість була дорогою. Але може бути так, що сьогодні ви купили дорогий особняк в гарному мікрорайончику, а через десять років забудови і розбудови міста цінність цього особняка скотилася до того, що вже ніхто не захоче його купити. Або навпаки. Ми купуємо квартиру в звичайному будинку, але перспектива цього району висока і він постійно розвивається, тож вартість вашого житла буде постійно дорожчати. Аналіз генплану щодо стратегічного розвитку міста дозволяє також визначити найперспективніші за розвитком райони. Поки житловий район ще не добудований, купити житло там можна дешевше. 

№5. Чи узаконять незаконну забудову?

Всі незаконні будови, які були зведені в Івано-Франківську впродовж 15 років, включили в генплан, бо «по факту» вони вже існують. Втім, Олександр Солонтай звертає увагу, що мешканцям варто уважно «пройтися» по кожному об’єкту: «В багатьох випадках справді є такі будинки, в яких вже люди живуть, і нічого з цим не зробиш. Але тут варто згадати скандальну історію недобудованого будинку біля озера (вул. Ленкавського в районі ВАТ «Плай»). Хіба його треба узаконювати? Забудовник порушив рішення ради про поверховість, забудовує не так, як треба, об’єкт не зданий в експлуатацію, люди там ще не живуть – якого біса його узаконювати генпланом?»

Будинок може бути добудований, але не зданий в експлуатацію – це означає де юре, що будинок ще не добудовано. «Якщо будинок зданий і люди вже там живуть, його можна вносити в генплан, якщо тільки він не збудований у якомусь важливому для Франківська місці. Або в небезпечному», - зауважує експерт. Він наводить приклад Ужгорода: «Скажімо, побудували будинок в Бордоському парку, там за генпланом був парк. Це елітне житло. Зрозуміло, що якщо ми його знесемо, то в найближчі 40 років дерева не відсадимо і парк все одно не відновимо. Хай вже там будуть елітні квартири. Але поруч  будують будинок, також незаконно внісши зміни в генплан, і в цьому будинку внизу підтоплення, там постійно річка розливається. Немає ніякого сенсу дозволяти добудовувати цей житловий комплекс. Бо завтра доведеться відшкодовувати збитки за ці підтоплені будинки з бюджету, і це буде набагато гірше». Франківцям слід подумати, чи дозволяти затверджувати генпланом усі скандальні добудови, про які забудовники встигли «домовитись». Зокрема, йдеться про житловий комплекс на березі Бистриці з боку Пасічної, де минулої повені затопило сусідні новобудови.

Як підготуватися до обговорення?

Людям, які будуть йти на громадське обговорення, Олександр Солонтай радить перед тим завантажити доступний варіант генплану на сайті міськвиконкому та поставити собі наведені вище питання. «Подивіться, що з цього вам зрозуміло, а що ні, і на слуханнях з’ясуйте для себе всі питання. Обов’язково візьміть карту міста, щоб були під рукою всі назви вулиць і розв’язок, щоб визначити все точно. Бо часто в генпланах багато чого є незрозумілим до кінця. Пише «житлова зона» чи «промислова», а що саме там буде і в яких межах, треба уточнювати».

Як не дати себе обманути?

Найголовніше – вимагати, щоб за підсумками громадського обговорення все з'явилося в документі міськради, наголошує Солонтай. На всі уточнення і питання, які люди будуть ставити на слуханнях, відповіді будуть, як правило, позитивні. «Ніхто ж не скаже, що насправді в тому районі хочуть збудувати колектор і туди будуть зливатися відходи з промислових об’єктів. Будуть говорити лише позитивні речі: тут буде зелена зона, а тут зручне житло, а тут нічого не буде забудовуватись, бо тут будуть зелені насадження, – це все добре, але це все має бути записане в остаточному документі».

За підсумками обговорення буде готуватися проект рішення міськради, який згодом винесуть на сесію і поставлять на голосування. Громаді треба буде перевірити, чи будуть всі ці пропозиції в проекті або в поправках до проекту і чи будуть вони винесені на голосування. Також треба проконтролювати, щоб було оприлюднено не лише загальний генплан, але й схеми до нього.

Солонтай каже, що народ дурять дуже просто: приймають хороший генеральний план, а через десять років він стає поганим: його постійно змінюють і про всі ці зміни не повідомляють громаду. Важливо передбачити, щоб певний час до генплану не приймалися зміни, і разом з генпланом на громадських слуханнях треба обговорити, скільки часу буде діяти мораторій на внесення змін до генплану – півроку, рік, півтора.

По-друге, потім, коли будуть вноситися зміни, потрібно передбачити особливу процедуру цих змін. «Пересічний житель міста або депутат, які хочуть внести якісь зміни у генплан, роблять проект рішення, який потім обов’язково обговорюється громадськістю, а не реєструється відразу і ставиться на голосування. Потім за підсумками обговорення це рішення рухається далі або ні. Якщо рухається, то проект рішення оприлюднюється не за 20 робочих днів, а за 2 місяці. Тобто дуже важливим є механізм захисту генплану, бо якщо його немає, ми маємо справу зі звичайним рішенням міськради, яке зараз виглядає гарно, бо ніхто нікого не дурив. А вже за три місяці у звичайному порядку маленькими змінами будуть прийматися якісь документи, які називаються так, щоб не привертати увагу, - «Про земельну ділянку» тощо — і всередині цих рішень буде речення: «Внести зміни у генеральний план». І тоді генеральний план постійно міняється. Черновецький так 600 разів поміняв генплан Києва», - застерігає Олександр Солонтай.

Франківцям експерт радить не лише закріпити термін, впродовж якого не будуть вноситися зміни в генплан, але й механізм подальшого їх внесення: «Це не повинно бути звичайне рішення міськради. Громадськість повинна знати: якщо в генплані щось коригується, то чому, ким і як».