Як наземний дрон вивіз трьох поранених захисників, яких місяць не могли евакуювати

Український наземний дрон Ardal пройшов 17 км під вогнем, щоб забрати трьох тяжко поранених бійців. Таким чином українські військові та інженери здійснили за допомогою наземного роботизованого комплексу унікальну евакуаційну місію, що здавалася неможливою.

15 березня Ксенія Виноградова, яка раніше служила в управлінні Першого механізованого батальйону 154-ї бригади, написала на своїй фейсбук-сторінці про те, що шукає наземний дрон для порятунку трьох поранених військових, які вже три тижні залишаються на позиції, розповідають про операцію Тексти.

Евакуювати бійців не було можливості: на тій ділянці фронту постійно точилися бої. У двох із трьох бійців були дуже серйозні поранення. В одного вогнепальні осколкові поранення тім’яної ділянки, в іншого серйозна травма кінцівки, ускладнена в подальшому обмороженням і гниттям.

Самостійно пересуватися на великі дистанції бійці не могли, еваки не доїжджали, тому єдиний спосіб, який давав хоч якусь надію, — евакуація наземним роботизованим комплексом (НРК).

«Спробуємо»

Через чотири години на тег у коментарях допису відреагував Віктор Долгоп’ятов, директор конструкторського бюро BUREVII: «Треба більше інформації. Спробуємо».

«Я зробила допис у Facebook і почала буквально обривати всі можливі контакти, хто хоч трохи пов’язаний із технікою. І тут за порадою Макса Биковського (Кор) з’явився Віктор», — згадує Ксенія.

З того моменту й розпочався процес попереднього збору інформації, підготовка техніки та формування команди.

Основу становили військові 92-ї бригади, долучилися інженери з «Буревію» та ГО «Інженерний корпус», бійці з 154-ї бригади. До операції приєднався Антон Єрофєєв — ветеран, брат загиблого Героя України, офіцера 92-ї бригади.

Планування такої операції потребує ретельного збору та аналізу інформації, бойового досвіду та майстерності пілотів. І все це треба зіставити з можливостями наявних технічних засобів, визначити оптимальні рішення відповідно до умов та адаптувати евакуаційну техніку. З міркувань безпеки ми не повідомляємо про всі подробиці цієї операції.

Планування

На Харківщину команда інженерів рушили вже за кілька днів із декількома наземними дронами. Ще п’ять днів знадобилося на злагодження, збір інформації та планування операції разом із військовими із залучених бригад. Ситуація на цій ділянці постійно змінювалася, відповідно доводилося коригувати маршрути і враховувати стан поранених, які весь час були на зв’язку.

На момент операції поранені військовослужбовці вже місяць перебували в критичній близькості до ворога. Їх не раз атакували скидами з дронів та хімічною зброєю, вони потерпали від виснаження, втрати крові й важких травм. Їхні побратими постійно підтримували з ними зв’язок, за допомогою дронів доставляли їжу, воду, ліки та запасні акумулятори для радіостанцій.

Учасники складної операції з порятунку обговорювали і враховували навіть найдрібніші деталі, які могли вплинути на її результат. Гарантій успіху не було.

Поранених, які чекали на позиції, напередодні теж проінформували про операцію і надали інструкції, що допомогло їм оперативно, навіть із важкими пораненнями, вийти, а декому й виповзти зі схованки та завантажитися в причеп дрона.

Втратили дрон

Команда не відступила, навіть втративши перший дрон, який підірвався на двох протитанкових мінах. Дізнавшись про втрату дрона, поранені передали по рації: «Ми більше не можемо. Просто добийте нас, або ми самі поповземо — нас доб’є русня».

За кілька днів майже без сну команда дообладнала другий дрон, придбала й дорихтувала ще один причіп.

Цей дрон дістався до позиції і врятував їх.

Чотири години, 50 осіб, мільйон гривень

Операція тривала близько чотирьох годин. Дрон, облаштований причепом, пройшов більше ніж 17 км по рельєфу різної складності (рівнини, круті пагорби та схили).

В операції брало участь понад 50 осіб, було залучено засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби) і РЕР (радіоелектронної розвідки), аеророзвідку, дрони-бомбери. На зворотному шляху дрон не раз атакували скидами (це коли повітряний дрон скидає згори боєприпас), працювали артилерія та міномети.

Ситуація була напружена. Усі розуміли, що може трапитися, але всі сили були кинуті на те, щоб зберігати холодний розум і намагатися евакуювати військових живими.

Орієнтовна вартість операції — майже 1 млн грн. Але життя безцінне. Евакуаційною командою рухало саме бажання врятувати наших військових, про вартість ресурсів не замислювалися.

Наступного дня кілька членів команди провідало врятованих у шпиталі. Не задля подяки, а щоб просто побачитися, бо такі випадки поріднюють. Їм хотілося переконатися, що все відносно гаразд, запитати, чи не потрібна якась допомога.

Унікальна операція

Чому ця евакуація така важлива? Окрім того, що вдалося врятувати трьох людей, відвернути горе втрати від їхніх рідних, ця операція продемонструвала потенціал використання наземних роботизованих комплексів для евакуаційних цілей навіть у надскладних умовах. І це справді унікальний випадок.

Інженери з «Буревію» та військові з 92-ї бригади вже аналізують набутий досвід і поділяться висновками та рекомендаціями з іншими виробниками та військовими.

Використання наземних роботизованих комплексів набирає обертів. Інженери активно працюють над розробками, а військові опановують їх використання. Наразі такі дрони здебільшого використовуються для логістики та як носії зброї (камікадзе).

Інші сфери використання, такі як евакуація та розмінування, ще на дуже ранніх етапах. Тому такий досвід важливий для виконання майбутніх рятувальних операцій.

Характеристики дрона Ardal

Рятувальну операцію проводили за допомогою інноваційного дрона з герметичним корпусом, пружинно-балансувальною підвіскою, литою армованою гусеницею та її динамічним натяжінням. Його компактні розміри дають змогу легко транспортувати дрон у будь-якому європейському пікапі. Вантажопідйомність — 250 кг.

Розробник і виробник — КБ BUREVII, українське конструкторське бюро і виробництво, що розробляє і реалізує технологічні рішення для військових.

ГО «Інженерний корпус» — спільнота українських інженерів-волонтерів, які підтримують армію і працюють над системами зв’язку та комунікації, електроживлення, механічного обладнання, роботизованих пристроїв тощо.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!