100 днів президенства Порошенка: плюси і мінуси його правління

У неділю, 14 вересня, виповнюється 100 днів президентства Петра Порошенка. За цей час сталося багато знакових для України подій, до яких Порошенко доклав чималих зусиль, проте були в політиці президента були і провали.

Напередодні першого "ювілею" Порошенка на посаді президента ТСН.ua опитав експертів - політолога, економіста та військового, - які визначили основні плюси та мінуси його політики.

Безпрецедентні стосунки з ЄС і НАТО та провал реформ Так, політолог, директор компанії консалтингу Berta Communications Тарас Березовець зауважив, що найбільшим позитивом стали вибори самого Порошенка, розпуск корумпованої Верховної Ради і призначення парламентських виборів, а також припинення вогню на Донбасі після відвоювання двох третин окупованих терористами територій.

"Україна має безпрецедентні стосунки з Європейським союзом, НАТО. Україна має у двох читаннях закон конгресу США із надання статусу особливого союзника. Статус унікальний, який мають лише п'ять країн світу, серед яких Японія, Філіппіни, Тайвань. Тобто Україна матиме статус союзника США", - наголосив Березовець.

Наступним плюсом політолог назвав співпрацю із МВФ, яка продовжується на надзвичайно вигідних для Україна умовах.

"Крім того, розпочата реформа армії, розпочата програма переозброєння, виділені на це кошти і отримана згода НАТО на створення чотирьох трастів, з яких буде купуватися озброєння для української армії", - додав Березовець.

Водночас він наголосив, що не проводяться решта серйозних реформ: ні адміністративна, ні економічна, ні судова.

"Ми бачимо повернення до влади частини представників колишнього режиму. Крім того, не допущені молоді обличчя, професіонали, до державної влади. Реформа армії хоча і відбувається, але дуже повільно. Найголовніше: немає реформи безпекового сектора, тобто не реформується СБУ, Служба зовнішньої розвідки і Головне управління розвідки Міноборони. Це ключові відомства, які мають боротися з російськими спецслужбами і їхнім впливом", - зауважив політолог.

Порошенко-дипломат навряд чи домовиться з Путіним У свою чергу директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС і капітан 1-го рангу у відставці Григорій Перепелиця зауважив, що плюси політики Порошенка безперечно переважають мінуси.

"Він (президент, - ред.) зупинив цю здачу Росії територій України і розпочав антитерористичну операцію, унаслідок чого більша територія Донбасу була звільнена... Він не йде на поступки Росії, як це було у минулі роки, коли президенти піддавалися тиску РФ. Він заявляє, що територіальних поступок не буде, що Крим є окупованою територією і не погоджується на жодні схеми визнання Криму частиною Росії", - зазначив Перепелиця.

Також великим плюсом Порошенка, на думку експерта, є те, що "він став ініціатором великих зусиль на міжнародному дипломатичному фронті, щоб саме дипломатичними засобами припинити цю війну і відстояти суверенітет України".

Після вторгнення російських військ Порошенко відвідав Маріуполь Водночас цей плюс може обернутися мінусом і зіграти на руку нашому ворогові.

"Щодо військової тематики, то тут мені здається, що Порошенко дещо недопрацьовує, можливо, тому що він є цивільною людиною. Але очевидно, що він надає перевагу у відсічі російської агресії політико-дипломатичним засобам. Дипломатичні зусилля треба докладати по максимуму, що і робить українське МЗС і дипломати на чолі з президентом, але під час війни дипломатичні засоби не грають вирішальної ролі, вони завжди є підпорядковані ситуації на фронті. Війну, перемогу або мир визначають збройні сили, здатність країни перемагати на фронті. І в цьому є помилка Порошенка", - наголосив Перепелиця.

"Порошенко вірить, що може із Путіним домовитися. Я думаю, що це великий недолік. Порошенко як бізнесмен вірить, що може домовитися із будь-ким. Дипломатичні зусилля необхідні, але вони мають бути зроблені паралельно з воєнними заходами. Чим довше ми будемо не визнавати, що ми у стані війни, тим більше ми будемо запрограмовані на поразку", - наголосив експерт.

Інша помилка президента, вважає Перепелиця, у тому, що він спирається на старий генералітет, частина якого готувала Збройні сили для зачистки Майдану. І сьогодні ці генерали, зокрема, саботують видачу озброєння в зону АТО і підставляють президента.

"Це найбільша небезпека для президента як для головнокомандувача", - зазначив Перепелиця.

Економіка падає, НБУ припускається помилок, а Україна потребує незвичайних реформ Директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Олег Устенко наголосив, що останнім часом економіка почала демонструвати дуже серйозне падіння.

"Скоріш за все, падіння за результатами цього року буде мінус 7% - у порівнянні з початковими прогнозами, які ставилися ще 100 днів назад, на рівні мінус 3-4%. ВВП країни зменшується у реальному вираженні, відбулося зростання рівня інфляції.

Очевидно, збільшиться рівень безробіття. Він уже збільшується, зараз поки що незначно, близько 0,5%. Але якщо буде тривати такий дуже серйозний спад на рівні мінус 7%, то рівень безробіття може значно зрости, дійшовши до 12%", - попередив економічний експерт.

З позитивної точки зору, на думку Устенка, відбулося усвідомлення того, що треба проводити високошвидкисні реформи, адже звичайні Україні вже не допоможуть.

"Позитивне ще: підписаний договір про асоціацію, але мінус, що він досі не був ратифікований. Плюс у тому, що він буде ратифікований одномоментно і в Києві, і в Брюсселі", - зауважив експерт.

Серед мінусів, на його думку, присутні відтік капіталу, інвестицій з країни і серйозна девальвація.

Водночас плюсом є отримання фінансування від міжнародних фінансових інституцій. УНІАН Голова НБУ Валерія Гонтарева, чия кандидатура була висунута президентом.

"Позитивно, що Нацбанк дотримувався вимог МВФ про гнучке курсоутворення. При цьому Нацбанк допустив велику кількість помилок. Перша - сам створив додатковий тиск на міжбанківському ринку, купивши облігації внутрішньої держпозики від НАК "Нафтогаз". І зробив непрощенну помилку: створивши такий тиск, негайно не закрив міжбанківський валютний ринок хоча б на тиждень. Два тижні тому, коли різко опустилася гривня, потрібно було закрити міжбанківський валютний ринок, щоб не було розкачки ринку далі, а вони цього не зробили", - нарікає Устенко. 

Така ситуація, на думку експерта, призвела до того, що МВФ не виділив черговий транш кредиту Україні, хоча шанси на це були майже стовідсотковими.

Крім того, Устенко зазначив, що існують ризики того, що влада включить друкарський верстат, розкручуючи рівень інфляції. Водночас економіст відмітив позитивний вплив створення координаційного центру із впровадження економічних реформ при президенті України, завдяки роботі якого почалося скорочення кількості контролюючих органів.

Нагадаємо, що у Порошенка створюють агентство реформ, яке працюватиме за гроші іноземних донорів. В Адміністрації президента розповіли, що структура використовуватиме досвід країн Східної Європи та Грузії.