Грізні свідки

Минулої п’ятниці в Івано-Франківському міському суді продовжився розгляд справи блогера Руслана Коцаби, якого звинувачують у державній зраді та зриві мобілізації в Україні.

Цього разу допитали тільки двох свідків. Якщо врахувати, що за ґратами Коцаба вже понад півроку, а всього прокуратурою заявлено 58 свідків, то, здається, сидіти йому ще довго. Але підсудний сподівається на диво, пише Галицький Кореспондент

Підсудний

Наступне засідання заплановане на 18 серпня, цього дня Руслану Коцабі має виповнитися 49 років. Він сподівається, що прокуратура відкличе обвинувачення. Мовляв, за останніх півроку вже й прокурори помінялися, і СБУ-шники, а «Правий сектор» визнається терористичною організацією…

«Всі свідки обвинувачення є або службовими особами військкоматів, яких СБУ зобов’язало переглянути моє звернення, або духовно зраненими людьми, які повернулися з фронту, чи так звані добровольці «Правого сектора». Це партія, яку треба заборонити. Тому що, згідно з Конституцією, жодна партія не має права мати збройних формувань», – сказав перед засіданням Коцаба.

На думку підсудного, через місяць-два всім присутнім у залі буде соромно за те, що були на цьому фарсі, на судилищі. Бо це не часи сталінізму чи НКВС, коли карали за свободу думки.

«Глибоко нешановний пане прокуроре, – звернувся до представника обвинувачення підсудний, – майте стримання. Я не називаю вас якимось х...лом із стайні Каліфіцького, я вас називаю «пане прокуроре». Коли ви бачите, що свідок говорить, що він не знає і нічого про мене не чув, то не питайтеся, будь ласка, що він бачив на фронті чи що означають кілька російських номерів у телефоні тих, кого вони взяли в полон. Будьте адекватніші, у вас дві жирні звізди на погонах».

Свідок 21

Наступним свідком був військовослужбовець. Він бачив заяву Коцаби в інтернеті та ЗМІ, перебуваючи в госпіталі після поранення. На його думку, такі заяви демотивують бійців, що знаходяться на передовій. Крім того, це заважає ротації військовослужбовців. Отже, шкодить справі, бо є люди, які більше року в АТО і хочуть повернутися до сімей, але їх немає ким замінити.

Свідок заявив, що бачив військовослужбовців російської регулярної армії, і на них – російські татуювання, зброю.

Прокурор запитав свідка, як люди реагують на відеозвернення Коцаби. «Не знаю, як воно буде звучати, – дещо зам’явся свідок. – Цитую слова: бійці говорять, краще б його не закривали, а відпустили до них. І тоді б з ним зробили порядок».

«Це що, погроза? – обурився підсудний. – Назвіть прізвище того, хто це сказав». «Обвинувачений, присядьте», – перебила Коцабу суддя Зеленко. «Людина погрожує мені вбивством», – виправдовувався він. «Вам вбивством ніхто не погрожує», – переконувала його суддя. «Я процитував», – виправдовувався свідок.

Під час того, як свідку ставила запитання адвокат Тетяна Монтян, її  підзахисний продовжував встрявати в розмову. «Обвинувачений, – не витримала суддя, – ще раз ви висловлюєтеся без надання вам слова – ми припиняємо судове засідання». Через кілька хвилин Коцаба знову заговорив. «Якщо ви збираєтеся зірвати процес, то продовжуйте у тому ж дусі», – нагримала на нього головуюча.

Свідок 22

Військовослужбовець з 80-ї аеромобільної бригади. «Людина казала, що не бачила там збройних сил Російської Федерації, що це братовбивча війна. Де він був? – риторично поцікавився свідок. – Я був три місяці на Майдані, потім поїхав в АТО. Позавчора я поховав бабусю, в мене мама залишилася сама, адже батько теж поїхав».

Він запевнив, що поховав дуже багато товаришів, ходить з похорону на похорон, висловив думку, що мобілізація потрібна, а відтак кинув у бік Коцаби: «Його просто вбити треба!»

«Свідок, – зреагувала суддя, – коректніше, будь ласка, висловлюйтеся».

Свідок заявив, що обвинувачення Коцаби відповідають на сто відсотків  злочину, адже він дійсно зрадив державу. Монтян звернулася до суддів: «Ви ж бачите, що людина неадекватна. Що вона потребує психіатричної допомоги». «Людина каже, що мене треба вбити!» – підтримав її своїм вигуком Руслан Коцаба.

«Мав би, то й застрелив би», – не вгомонювався військовий. Суддя сказала свідкові: «До побачення». Виходячи із зали, він встиг сказати Коцабі на прощання, що коли той звільниться, то він його злапає.

«Прошу зауважити, він сказав, що мене знищить, – вигукнув Коцаба. – Для чого?.. Людина ж зранена, поховала бабцю…»

На цих словах засідання неочікувано завершилося. Суддя, яка кілька разів попереджувала Коцабу, що припинить засідання, якщо він не замовкне, дотримала слова.