Компослуги: За що платять прикарпатці

Два питання, які з наближенням зими стають дедалі актуальнішими як для представників бізнесу, так і пересічних жителів краю, — відстеження якості природного газу та електроенергії, що постачають споживачам, та енергозбереження

«Точка роси»

Із подорожчанням енергоносіїв представники прикарпатського бізнесу та побутові споживачі дедалі частіше ставлять питання про те, за що вони платять. Тобто чи газ і електроенергія, які їм постачають, насправді є доброякісними. Неодноразово його порушували і члени ради ГО «Ділові люди Прикарпаття». і під час дискусій на засіданнях, і в своїх зверненнях до Національної комісії з питань державного регулювання електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП), облдержадміністрації і керівництва ПАТ «Івано-Франківськгаз» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Офіційні відповіді і пояснення представників енергокомпаній, які на запрошення ради громадського об’єднання брали участь у цих обговореннях, остаточно сумнівів не розвіяли. Підозри, що споживачів дурять, подаючи енергоносії неналежної якості, залишаються ,пише Галичина.
Аби глибше вивчити питання і напрацювати практичні рекомендації, цього разу до його розгляду, як наголосив голова ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Василь ГРОДЮК, відкриваючи засідання, залучили незалежних експертів — фахівців ДП «Івано-Франківськстандартметрологія». Начальник центру наукового та метрологічного забезпечення вимірювань держпідприємства Петро ДЖОЧКО разом з колегами підготували презентацію, в якій наочно відобразили всю систему газопостачання і те, як контролюють якість блакитного палива та де існують проблемні моменти. 
— На сайті Кабінету Міністрів вже розміщено проект «Енергетична стратегія України до 2020 року», який передбачає зокрема, що до 2018-го в країні має бути впроваджено розрахунок не за об’єм газу, а за спожиту енергію, що вимірюється у кілокалоріях або кілоджоулях. Всі наші європейські сусіди йдуть цим шляхом, — найперше зазначив П. Джочко. — Хочу наголосити, що калорійність газу, згідно з Держстандартом, має бути не нижчою за 7 600 кілокалорій. Але насправді з українських родовищ у систему магістральних газопроводів надходить газ значно вищої калорійності. Найнижча у нас — 7 950 кілокалорій. Отож проблема криється не в калорійності, а у вологості газу. 
Те, що калорійність газу відповідає вимогам Держстандарту, за його словами, підтверджують і лабораторні перевірки якості блакитного палива, які щомісяця і незалежно одна від одної проводять лабораторії «Укртрансгазу» та «Івано-Франківськгазу».
— Через нашу область газ подають в Європу, а також до нас він реверсом йде з Європи через Закарпаття. Якби газ не відповідав вимогам щодо якості, то Європа його не прийняла б, — зі свого боку наголосив начальник управління обліку і балансу ПАТ «Івано-Франківськгаз» Віктор КЕДИК. — Це один і той самий газ, що надходить європейським споживачам і нашим. Бо такого, щоб для одних була одна труба, а для інших — друга, у нас немає.
Але якщо якість блакитного палива у магістральних газопроводах та в пунктах його передачі облгазам перевіряється, то, як підкреслив П. Джочко, безпосередньо у споживачів якість газу не контролюється. Хоча, як наголосив він, торік у жовтні НКРЕКП прийняла постанову, яка передбачає, що у разі, коли облгаз подає споживачам газ із низьким тиском або недоброякісний, то він зобов’язаний відшкодувати їм збитки. 
— Є перший документ, який передбачає, що не лише газопостачальне підприємство має право робити нарахування споживачам, а й споживачі можуть домагатися відшкодування витрат за невідповідність тиску газу чи за інші недоброякісні показники, — пояснив 
П. Джочко. — Ми, зі свого боку, розробили проект пробовідбірника, який робить можливим відбір газу безпосередньо у споживача. і якраз хотіли просити вас допомогти його виготовити і запустити процес контролю якості газу. Щоб голослівно не казали, що «у мене газ горить погано, бо неякісний». Адже насправді причин цього може бути багато. В області, вважаю, повинна бути організація, яка має мати вотум довіри, кваліфікованих фахівців і належно оснащену акредитовану лабораторію.
Та окрім калорійності, є ще один параметр газу — вологість, або ж «точка роси».
— Оцей показник є дуже важливим, — наголосив на засіданні ради член Асоціації платників податків України і керівник газодобувної компанії Ігор Вінтонюк. — Улітку ще так-сяк, а ось взимку, коли мороз деколи, як кажуть, прихоплює труби з газом, вологість блакитного палива істотно впливає на якість газопостачання. 
За словами і. Вінтонюка, аби в магістральні газопроводи не потрапляв газ із перевищенням допустимого вмісту вологи, кожна газодобувна компанія зобов’язана мати на своїх родовищах установки комплексної підготовки газу (УКПГ).
— Іншої можливості добувати і реалізовувати газ у нас немає, — підкреслив він. — Ми мусимо мати УКПГ, яка осушує і одозерує газ, і, якщо потрібно, з допомогою компресора подає його на газорозподільну станцію (ГРС), що є власністю вже «Прикарпаттрансгазу». Але це я розповідаю про приватні структури. Бо на провідні газодобувні підприємства, підконтрольні державній НАК «Нафтогаз України», — «Укрнафтогазвидобування» та «Укрнафту», ця вимога ніби не поширюється. На їхніх родовищах УКПГ немає, і газ із свердловин з надлишком вологи, а подекуди — із зависоким вмістом азоту, прямо подають на ГРС. А хто від цього потерпає? Звісно, споживачі.
Член ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Михайло ЛАЗАРОВИЧ зауважив, що, наскільки йому відомо, в Європі установки для підготовки газу стоять безпосередньо перед ГРС у всіх місцевих газопостачальних компаніях, аби споживачі отримували доброякісне блакитне паливо. А В. Гродюк вніс пропозицію підготувати окреме звернення з цього приводу до Кабінету Міністрів. 
Незалежного контролю нема
З електроенергією, ціну на яку лише для населення НКРЕКП цього року підвищував уже двічі, ситуація така ж, як і з газом. і бізнес, і бюджетна сфера, і пересічні споживачі вимушені платити за те світло, яке їм постачають, бо наразі в області з понад 1,2-мільйонним населенням немає інституції, яка б здійснювала незалежний контроль за якістю електроенергії.
Цю функцію теж готові взяти на себе фахівці ДП «Івано-Франківськстандартметрологія», проте коштів, щоб придбати сучасні прилади контролю, підприємство не має.
— Ми вже придивлялися, сьогодні є дуже добрі прилади — швейцарські, австрійські, які дозволяють фіксувати якість електричної енергії в реальному часі та записувати ці дані, — зазначив у виступі на засіданні ради головний метролог ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» Ігор ПИЛА. — Еталонний прилад, який для перевірки якості електроенергії можна встановити безпосередньо у споживача, не знімаючи при цьому працюючий лічильник, коштує орієнтовно 450 тис. грн. 
Член ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Валентин ВАЛЕНТіЄВ в обговоренні наголосив, що у багатьох споживачів виникають сумніви як щодо самої якості електроенергії, так і щодо якості ремонту електроприладів. Але перевірити і визначити, хто правий — вони чи енергетики — люди самотужки не можуть. 
— З огляду на соціальну значимість цієї проблеми, вважаємо за необхідне звернутися до облдержадміністрації і обласної ради з проханням передбачити в бюджеті кошти на придбання приладів для визначення якості електричної енергії, — зазначив член ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Геннадій ГОВОРКОВ. — А також кошти на проведення орієнтовно 30 перевірок щороку. 
Коментуючи проект рішення з цього питання, Г. Говорков наголосив, що такі перевірки мають проводитися у соціально значимих закладах, наприклад, у лікарнях або школах, а самі прилади мали б залишатися у комунальній власності громад Івано-Франківщини і використовуватися фахівцями ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» лише на правах оренди.
Виклики енергозбереження
Обговорення другого питання порядку денного — енергозбереження — розпочалося з презентації фахівцями ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» спеціального тепловізора для проведення енергоаудиту виробничих будівель, шкіл, дитсадків і лікарень, багатоповерхівок та приватних особняків. Начальник випробувального центру ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» Тетяна СТАСіВ наголосила на тому, що завдяки придбаному в комплекті з приладом ліцензійному програмному забезпеченню, замовник енергоаудиту отримує не лише кольорову картинку, яка показує йому, де в приміщенні «втікає» тепло, або ж де заходить холодне повітря, а й докладний звіт з рекомендаціями, що слід зробити, аби зменшити видатки коштів на обігрів будівлі.
Заступник начальника управління паливно-енергетичного комплексу та мінерально-сировинних ресурсів департаменту промисловості та інфраструктури департаменту промисловості та інфраструктури ОДА ірина ФіЛОНЕНКО у виступі найперше закликала членів ради і на своїх виробництвах, і вдома подбати про зменшення споживання електроенергії в години пікових навантажень на енергосистему.
— Мусимо пережити ще цю зиму. Вірю,що її ми гідно пройдемо, але маємо сконцентруватися і бути єдиними, — закликала вона.
Учасники засідання мали чимало запитань до і. Філоненко. Зокрема В. Гродюк поцікавився, чи ПАТ «Прикарпаттяобленерго» погоджує з департаментом промисловості та інфраструктури ОДА графік вимкнень електроенергії, чи це робитиметься, як і торік, без попереджень споживачів. А Г. Говорков поцікавився тим, які заходи вживають для врегулювання питань, пов’язаних з якістю електричної енергії, і чому наразі не виконано розпорядження голови ОДА про відновлення роботи енергетичної комісії при ОДА.
Насамкінець постало питання про долю обласної «Енергетичної програми».  
і. Філоненко повідомила, що розробка проекту обласної енергетичної програми на 2016—2020 роки — вже на завершальному етапі. Більш докладно про її підготовку учасників засідання поінформував директор департаменту економіки ОДА Володимир ПОПОВИЧ. Хоча в області, за його словами, є успішні приклади реалізації проектів з використання альтернативних видів енергії, але вони, так би мовити, точкові і перед розробниками стоїть складне завдання скласти програму, яка б охоплювала всі аспекти і була справді дієвою. Тут виникають численні виклики.
— Нині, коли не лише люди, а й суб’єкти господарювання, бізнес почали масово відмовлятися від газу та переводити опалення приміщень на твердопаливні котли, ми порахували і вже бачимо, що дров на всіх може не вистачити. Це лише один приклад, — пояснив В. Попович. — Друге. Ми говоримо про вартість гігакалорії й аналізуємо: якщо Надвірна перейшла на тверде паливо, але суми видатків бюджетних закладів залишилися такими ж, як і тоді, коли приміщення обігрівали купленим за долари дорогим російським газом, то мусимо, мабуть, подумати, чи у таких випадках справді досягаємо енергоефективності..

І в «різному» — 
про електроенергію 
Після розгляду основних питань порядку денного вже у «різному» дискусія знову повернулася до невирішених проблем, що існують у відносинах між бізнесом і енергетиками. Член ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» Василь КОВАЛЬ попросив у колег підтримки у вирішенні такого питання.
— Підприємствам електроенергію постачають на умовах передоплати. За минулий місяць, наприклад, ми наперед заплатили за 20 тис. кіловат-годин. По суті, дали енергетикам позику. Вони за наші гроші купили електроенергію і нам поставили. Але тим часом підвищили тариф на струм для суб’єктів господарювання і нас тепер зобов’язують доплатити за наперед куплену електроенергію, — пояснив В. Коваль. — Я звертався всюди, і до НКРЕКП, де мені порадили йти в Кабінет Міністрів. А там кажуть: «Дзвоніть до Арсенія Яценюка». і що це таке?
На переконання В. Гродюка, в усьому цивілізованому світі діє правило, згідно з яким продавець не може вимагати доплати з покупця за вже оплачений ним товар. Навіть якщо його ціна змінилася. «Вважаю, що наше громадське об’єднання має звернутися до Кабінету Міністрів з проханням внести зміни до законодавчих та нормативних документів з тим, що коли споживач робить попередню оплату, то наступна зміна ціни на електроенергію не повинна тягнути за собою доплату», — запропонував голова ради ГО «Ділові люди Прикарпаття».
Продовжуючи тему, В. Гродюк розповів ще про достатньо складну процедуру отримання дозволів, аби встановити, наприклад, електричний котел для опалення приватного приміщення, і, насамкінець, про неабияке здивування, коли енергетики, передавши йому на підпис договір про надання дозволу на отримання додаткових потужностей, водночас відмовилися надати проектно-кошторисну документацію, на підставі якої сам договір було складено. «Це абсурд, — зауважив він. — Складання проектно-кошторисної документації оплачує замовник і, відповідно, виконавець мав би надавати її споживачеві на погодження».
Члени ради ГО «Ділові люди Прикарпаття» за підсумками обговорених питань прийняли низку рішень. А також, за пропозицією  Г. Говоркова, ухвалили підготувати звернення на підтримку ініціативи прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка про потребу 60 процентів акцизного податку з реалізації імпортних нафтопродуктів спрямовувати на будівництво доріг державного значення, а 40 — місцевих доріг, про що він висловився 23 серпня, знайомлячись з ходом ремонту автомагістралі Львів — Івано-Франківськ.
Обррунтовуючи свою позицію, Г. Говорков нагадав присутнім, що ще у 2013 році рада ГО «Ділові люди Прикарпаття» підготувала і подала у парламент свій проект закону «Про внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України і Закону «Про джерела фінансування дорожнього господарства», в якому пропонувала ввести диференційований акцизний податок на світлі нафтопродукти. Що цікаво: в ньому члени ради пропонували розподіляти ці кошти майже у такій самій пропорції: 62 відсотки — на державні дороги і 38 — на місцеві.
— Тоді ми зверталися з цього приводу також до Президента і Кабінету Міністрів і отримали ряд відповідей, — зазначив Г. Говорков. — В останній, зокрема, йшлося про те, що запровадити диференційований податок, мовляв, неможливо, бо потрібно вносити зміни до Бюджетного кодексу. Те, що тепер Кабінет Міністрів ініціює внесення такого законопроекту у Верховну Раду, є дуже добрим сигналом, і ми, на моє переконання, мали б підтримати уряд, повторно надіславши наші пропозиції з тим, щоб їх було враховано.