Не такий страшний рейтинг, як його малюють
Міжнародною рейтинговою компанією «Standard & Poor’s» кредитний рейтинг Івано-Франківська підтверджено як «негативний». Що це означає для міста та на які процеси може вплинути таке клеймо?
Згідно з повідомленнями, компанія «Standard & Poor’s» понизила довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті до «СС» у зв’язку з тим, що уряд України заявив про свої наміри щодо реструктуризації комерційного боргу за зобов’язаннями в іноземній валюті. Хвиля докотилася і до Івано-Франківська. Адже одночасно з підтвердженням за міжнародною шкалою, за національною шкалою кредитний рейтинг також понизився. У зв’язку з цим виникає запитання: чи може місто стати банкрутом? Лише у разі, якщо власну неплатоспроможність оголосить держава, запевнили нас експерти, пише Галицький Кореспондент
Хвилю тримай
Місто має два валютних борги: один чинний, другий – у перспективі. Комунальне підприємство «Водоекотехпром» шість років тому позичило у Світового банку 10,8 млн. доларів. Умови отримання кредиту були доволі прийнятними – ставка 0,48% річних, п’ять років відтермінування та погашення протягом 15-ти років. Колись надзвичайно вигідна пропозиція тепер завдає чимало клопоту. Наразі існує проблема із неповерненням відсотків. Упродовж років вартість американського долара зросла майже у п’ять разів, тому «Водоекотехпром» повертає іноземну позику лише частково.
Генеральний директор підприємства Микола Саєвич каже, що кредити – практика позитивна, але бувають випадки, коли гарант стає баластом. Гарантами їхнього кредиту виступали місто та уряд, які, на його думку, мали б покривати непередбачену різницю від зростання долара. Крім того, за словами Саєвича, «існує доволі стара невідшкодована різниця в тарифах, яка становить 37 млн. гривень». «Цю суму боргують з держбюджету з часу роботи підприємства, це різниця між економічно обґрунтованими тарифами та дійсними», – пояснює гендиректор «Водоекотехпрому». Саєвич запевняє, що підприємство з позичальниками розраховується за графіком, знаходить резерви. І сума у 37 млн. грн. у цьому випадку могла б бути рятівною.
Рейтинг поза рейтингом
В Україні щороку дві компанії проводять відповідні рейтинги. Одна міжнародна, інша загальнодержавна. Логічно, що рейтинг понизився не тільки по Івано-Франківську, а й по всій країні загалом.
Власне, негативними рейтингами в мерії не дуже переймаються, хоч і замовляють це дослідження за власний кошт. Основна ціль експертного висновку – його наявність під час отримання того чи іншого кредиту в якійсь світовій інституції. Такі кредитні висновки дають можливість безперешкодно, за погодження Мінфіну та відповідного рішення сесії міськради, кредитуватися у міжнародних банківських установах.
Наразі місто Світовому банку виплачує позику «Водоекотехпрому», працює над оформленням кредиту в Банку реконструкції та розвитку для «Теплокомуненерго» на суму 7,2 млн. євро та спільно з НЕФКО (Північною екологічною фінансовою корпорацією) завершує реалізацію позики в сумі 7 млн. грн. на впровадження енергоощадності.
Попри всі коливання курсу іноземної валюти, нестабільність гривні та нечітку економічну політику в державі, наповнення бюджету в місті йде за графіком. «Якщо в країні валовий продукт падає, то в місті ситуація зворотна – за перший квартал місто має приріст реалізованої продукції на 145 відсотків. За рахунок будіндустрії, машинобудування та харчопереробної промисловості», – не без гордості повідомляє Богдан Білик. До прикладу, за минулий рік місцеві будівничі здали рекордну кількість квартир – 382 тисячі кв.м. За перший квартал цього року було реалізовано на 15 тис. пральних машин місцевого виробництва більше, ніж за відповідний період минулого.
«Не може бути раю в пеклі та ідеального міста, зважаючи на ситуацію, яка склалася в державі. Ви можете заробляти мільярди, але якщо держава буде летіти, вона вам зароблених грошей не віддасть, все піде в загальний котел», – скрушно додає заступник міського голови. За його словами, в глобальному вимірі рейтинг доводить, що Івано-Франківськ, як і решта міст, не має можливості розпоряджатися заробленими коштами. Все впирається у потребу децентралізації, а це означає не тільки мати перелік доходів, які наповнюють бюджет, але й отримати фінансову самостійність.
«Всі кошти, які мають муніципалітети, перебувають у казначействі, і в разі дефолту країни кошти без будь-якої згоди просто забирають. Місто може мати гроші, аби без проблем платити кредити, а може залишитися без них», – каже Білик.
Коли стабільність стає вадою
«Зниження рейтингової оцінки означає, що потенційні для нас ресурси стали дорожчими, як наслідок, інвестори починають місту менше вірити. Зараз держава зайшла у стадію технічного дефолту. Тобто країна оголосила, що не готова обслуговувати свої борги, на місцях ситуація ідентична», – розтлумачує негативний рейтинг експерт-економіст Андрій Стецевич. За його словами, втікати від таких рейтингів немає потреби, бо рано чи пізно кошти на модернізацію чи реконструкцію доведеться позичати – увесь світ живе в рамках розумного боргу.
Технічний дефолт – це наслідок проблем в економіці, не більше, заспокоює експерт. Він пояснює, що в державі є два шляхи виходу з ситуації, що склалася. Україна може оголосити дефолт та відмовитися від усіх позик, мовляв, платити борги злочинної влади не готова, але тоді вона років на десять випаде із ринку капіталу. Відтак про будь-які стосунки із Євросоюзом мова не йтиме взагалі. Або ж вона буде намагатися врегулювати економіку, але наразі суттєвих кроків в цьому напрямку не здійснює.
Івано-Франківськ – перспективне для інвесторів місто, але є одне “але”… Місцева влада зовсім не дбає про економічну привабливість міста, упродовж років очільник Івано-Франківська займає вичікувальну позицію. Стецевича дивує те, яким чином місто роками залишається одним із перших у рейтингу міст, комфортних для життя, не здійснюючи кроків вперед. «Мер Івано-Франківська веде дивну політику, адже місто без особливих подвигів стало «номер один». У нас все відбувається таким чином: непривабливо, некрасиво, але за рахунок так званої “стабільності” ми пролежали в комі і зараз виглядаємо значно краще за міста, які ризикнули і позичили кошти», – вражається Стецевич.
Попри кризову ситуацію в країні, треба шукати шляхи до реанімації економіки. Експерт вважає, що місто повинно позичати гроші, аби вкладати їх у промзони, створювати привабливі «пластери» для інвесторів, дбати про енергозбереження та замінювати застарілі комунікації. Натомість Івано-Франківськ був і залишається аморфним містом, особливого рейтингу не втратив, але й досягнень не здобув.
Не кредитом єдиним
Ефективні реформи у галузі місцевого самоврядування – це кардинальні зміни. Уряд частково трансформував відносини між органами місцевого самоврядування та громадянами, але процедура їх провадження показала, що реалізувати їх цьогоріч немає можливості. Уряд не розробив до кінця цього механізму, адже, віддавши усі важелі впливу на місця, він втрачає контроль. Водночас механізму контролю в громади за місцевою владою не існує взагалі, тому при остаточному реформуванні в нинішньому вигляді корупція із верхнього рівня просто опуститься на місцеве самоврядування.
Ефективні джерела наповнення бюджету Івано-Франківська – це ПДФО (податок на прибуток фізичних осіб) та капітальні інвестиції. А великі інвестиції приходять лише туди, де зручне інформування та потужна промоція, комунікація, коли інвестор хоче витрачати кошти і розуміє, що йому не треба витрачати час на довгі процедури.
Наше місто має чимало переваг для ведення бізнесу: зручна логістика, близькість до Карпат, невисока конкуренція. Але є й важливі перепони. Наприклад, дозвільні процедури мають бути максимально спрощеними. З іншого боку, місцеві люди не готові витрачати великі кошти, бо середня зарплата далеко не найвища з-поміж обласних центрів. Перша та найважливіша перешкода для приведення бізнесу в місто – політична воля. Бо пошуком потужних інвесторів має займатися міська влада, пояснює громадський діяч, експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик.
«Чи запустили промоцію Івано-Франківська, чи розказали про його перевагу над іншими містами, чи створили інвестиційний портал, де можна знайти інформацію про основні підприємства, визначити купівельну спроможність населення, побачити бренд міста та зрозуміти кредитний рейтинг?» – риторично запитує Случик.
Тобто на заваді багатінню міста стає банальна відсутність поінформованості. А чи зможуть міський голова та міська рада найняти людей, які за мізерну зарплатню відвідуватимуть бізнес-форуми, залучатимуть інвесторів та дбатимуть про бізнес-промо Івано-Франківська? Як жартує Случик, все, що відбувається зараз, більше схоже на сюрреалізм, аніж на налагоджений, добре продуманий процес. У нас не існує унормованого, конкретного, стандартизованого згідно з правилами і публічного розуміння міста.
В Івано-Франківська має бути пріоритет. Якщо його немає – інвесторів годі шукати.