Прикарпатцям радять як зменшити витрати на їжу

Зменшити витрати на їжу без урізання сімейного меню можна за допомогою «корисних звичок» у веденні домогосподарства

На хліб насущний українці завжди тратили немало. За висновками статистів, середньомісячний показник «проїдання» в Україні за останні роки встановився і закріпився на рівні половини від сімейного бюджету.  Очікуване поглиблення кризи, швидше всього, змінить цю пропорцію, змусивши пересічного споживача або суттєво збільшити частку витрат на провізію, або сідати на вимушену дієту. Уникнути важкого вибору  – повний гаманець чи повний шлунок – можна. Якщо вдатися до перевірених методів економії та переглянути політику ведення свого домогосподарства.  

Замість кока-коли – компот

Основа економії сімейного бюджету – планування,  вважає Ігор Сущенко, менеджер проекту «Стале домогосподарство» – програми, що  реалізується у рамках міжнародного проекту «Освіта для сталого розвитку в дії» та покликана прививати навички сталого стилю життя. Її  учасниками стали вже понад 1200 родин у Івано-Франківській області та окремі групи у Тернополі, Рівному, Хотові, Павлограді, Києві.

«Найчастіше економія лежить у тому, щоб не витрачати зайвого, – перекований Ігор Сущенко. – Для раціональної поведінки ми радимо перш за все проаналізувати те, що ми їмо, скільки на це витрачаємо грошей. Потім подумати, чи дійсно все це нам потрібно? Часто в нашій практиці зустрічаються ситуації, коли «про запас» і купуються продукти, і готується їжа. Інколи і їмо «про запас».

Варто заздалегідь визначати суму грошей, яку ви можете витратити на найближчий тиждень. Сидіти на голодному пайку не вихід. Якість життя має бути достойною. Для цього Ігор Сущенко радить продумувати наперед меню – на тиждень, враховуючи при цьому поживну «вартість» продуктів, розраховуючи необхідну кількість для того, щоб нагодувати сім’ю.

«Більше використовуйте місцеві продукти: на їхнє вирощування, транспортування, зберігання витрачається значно менше ресурсів, а, отже, і ціна їхня менша, – продовжує Ігор Сущенко. –  Крім того, найкращими для засвоєння людським організмом є продукти, вирощені в тій місцевості, де людина мешкає».

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує найбільше вживати круп, овочів та фруктів, менше – молочних продуктів і зовсім мало – м’яса. Спробуйте відмовитись від найменш корисної і з фізіологічної, і з екологічної точки зору їжі – свинини. Поступово її можна замінити, наприклад, на індичку, м'ясо якої і дешевше, і корисніше.

Крім того, є багато дуже простих дій, які можуть допомогти зробити процес харчування більш сталим. От наприклад, замість того, щоб купувати зелень по 5-10 гривень за пучок, її спокійно можна вирощувати вдома на підвіконні. Наприклад, цибулю, листовий салат, м'яту, кріп, петрушку, майоран, чабер, розмарин, помідори черрі. Практично і естетично.  Самостійно готуйте напівфабрикати – пельмені, вареники, котлети. У морозилці їх можна зберігати тривалий термін. Навіть якщо не задумуватися, що поклали у фабричні котлети, купити м'яса, яєць, муки і зробити котлети власноруч коштуватиме на 15-20% дешевше.

Щоб на столі завжди були сезонні овочі та фрукти їх можна охолоджувати, заморожувати або сушити.

Замініть хоча б одну м’ясну страву у сімейному раціоні вегетаріанською, а замість улюбленої кока-коли спробуйте приготувати  корисний компот. Замініть обід у їдальні чи кафе перекускою з дому. Так ви зекономите половину ваших щоденних витрат на харчування.

Відмовтесь від покупок фасованих продуктів: не купуйте упаковку, щоб її викинути. Ходіть до магазину зі своїми пакетами чи сумками, щоб не купувати щоразу нові. Таким чином за рік ви заощадите до 200 гривень.

Є сенс купити йогуртницю, пароварку, хлібопічку або блендер. Таке вкладення грошей окупиться тим, що сім’я буде їсти дійсно корисні продукти, які набагато дешевші, ніж магазинні розрекламовані, а різні добавки до йогуртів або суп, який за допомогою блендера перетворюється в суп-пюре, дозволить урізноманітнити ваше меню.

Шопитися грамотно

Вирушаючи в магазин, не беріть з собою велику суму грошей. У гаманці має бути тільки та сума, витрата якої не заподіє істотного збитку сімейному бюджету. Користуйтеся списком покупок, складеним вдома. За рахунок покупців, які заходіть у магазин і ще не знають, що саме мають купити (а таких третина), виробники товарів з категорії «імпульсивної покупки» отримують 13—20% свого прибутку.

«Виробник продуктів в магазині платить, щоб його товар знаходився на середній полиці, на рівні очей покупця. Аналог, що знаходиться на нижніх полицях чи нагорі, буде дешевшим, а за смаковими якостями, можливо, ви не помітите різниці, – розповідає мерчендайзер однієї з торгових мереж Франківська Володимир Приймак. Відтак, якщо трохи позадирати голову вгору, можна зекономити до третини запланованих витрат – саме такою зазвичай буває різниця у ціні на аналогічний товар з верхніх і «золотих» середніх полиць.

«Також я радив би звертати увагу на акції та знижки, бо це взаємовигідно для покупця і для маркету, – продовжує мерчендайзер. – На лохотрон це перетворюють самі споживачі, які купують товари за знижкою в 10 разів більше, ніж їм необхідно. Звичайно, тоді економія ілюзорна, насправді ви витратите більше».

Володимир Приймак наставляє не купувати в супермаркетах товарів на касі. Ціни на жуйки і батончики там завищені, як правило, на 20-30% від звичайної ціни. Не купувати готову їжу, салати, нарізані скибочками ковбаси, сири. Їхня якість доволі сумнівна, та й приготувати нехитрі закуски вдома обійдеться, як мінімум, в два рази дешевше.

«Не піддавайтеся «ефекту дефіциту», коли ви йдете по торговому залу і бачите, що всі полиці заповнені товаром, а в одному місці пустота і лишилося тільки кілька одиниць продукції, – каже Володимир Приймак. – Це виверт, розрахований на підсвідомість, так само як і фішка «не більше 2, 5, 10 одиниць в одні руки». Сюди ж відноситься і «ефект дешевизни». Коли на прилавок викладають кілька марок дуже дорогої продукції,  а поряд один значно дешевший.  Насправді цей товар може виявитися  дорожчим, аніж у магазині по сусідству.

Звідси порада: якщо у вас під боком відразу кілька супермаркетів, порівняйте ціни на найбільш часто вживані товари і ходіть в кожен супермаркет за конкретними продуктами. Не забувайте час від часу зазирати на продуктовий, оптовий ринки. Дешевше, аніж у великих магазинах, там можна придбати каву та чай (різниця у вартості 10-15 гривень), консерви (ціна за банку бичків у томаті в супермаркеті стартує від 10-12 грн., на базарі – від 7-8, оптом від 10 одиниць ще дешевше). Купуючи на ринку  заморожену  рибу та м'ясо, фарш, можна зекономити до 10-15 грн. на кілограмі.

Крім того, пройшовшись ринком ближче до вечора і натрапивши на зговірливого продавця, який поспішає додому, можна отримати вагому скидку, аж до половини ранкової ціни. Заощадити, затарюючись на базарі, можна, якщо робити це у будні дні. По вихідних навряд чи вдасться виторгувати скидку через велику кількість покупців.
У великих супермаркетах вигідніше купувати пекінську капусту, «молочку» (різниця з «базарною» ціною 2-3 гривні на одиниці товару за рахунок закупівлі великих оптових  партій), крупи, особливо на вагу, оскільки в ціну не закладена вартість упаковки.

На думку Ігоря Сущенка, основне правило грамотного шопінгу зводиться до наступного: «Перш ніж купити щось незаплановане, зупиніться на кілька секунд і задайте собі такі питання: Чому мені раптом захотілося купити цю річ? Чи наповнить ця річ моє життя або тільки займе зайве місце? Чи є якась закономірність у моїх покупках? Чи купую я більше в поганому настрої або коли мені сумно?». Відповіді на ці запитання вбережуть від непотрібних покупок, а отже, і зайвого розтрушування гаманця.

Західний кур'єр