"Рибний" бізнес
У Калуському районі — сотні гектарів озер, які використовують у комерційних цілях, а надходження до бюджету — мізерні. “Вікна” з’ясували: проблема не тільки у тому, що підприємці користуються прогалинами у законодавстві. Скидається на те, що районна влада сама не зацікавлена збільшити надходження до бюджету.
За словами першого заступника голови Калуської РДА Святослава Кавінського, у районі із комерційними цілями використовують приблизно 400 га водного плеса, однак надходження до бюджету — мізерні: на рівні 10 000 гривень на рік.
— А могли б отримувати 200 000 гривень, — запевняє Святослав Кавінський.
Посадовці райдержадміністрації рекомендували сільським радам дати лад із правовстановлюючими документами. Бо картина — відверто нікчемна. За даними Калуської ОДПІ, підприємець Василь Кухар, який займається вирощуванням риби на 0,15 га Томашівської сільської ради, сплатив торік 3500 гривень податку. А ПрАТ “Бабин-Риба”, яке використовує 217,7 га водного плеса на території Студінківської сільської ради, — на 200 гривень менше. Різниця у тому, що Василь Кухар сплачує плату за землю, а “Бабин-Риба” — фіксований сільськогосподарський податок.
ЗАКОН — ЯК ДИШЛО?
У Калуському районі — два великих рибних господарства: ПрАТ “Бабин-Риба” та КСП “Рибгосп “Завадка”, яке розташоване на території Верхнянської та Завадківської сільських рад. Щоправда, завадківський рибгосп використовує у рази меншу водну площу — трохи більше, ніж 50 га на території двох сільських рад. Як юридичні особи, обидва підприємства є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, і за землю — не платять. Але на яких підставах її використовують? За словами сільського голови Студінки Марії Стасюк, “Бабин-Риба” користується земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Цей акт ще у 1995 році отримало рибне господарство “Бабин” Івано-Франківського облрибкомбінату. У 2000-их роках державне підприємство перестало існувати, а на його місці утворилися інші господарства, відмінні за формою власності, які, проте, стали правонаступниками державної “облриби” — “Рибгосп “Завадка” та “Бабин-Риба”.
Новий Земельний Кодекс на зорі свого існування не визнавав за землекористувачами права на постійне користування земельною ділянкою: бізнес чи громадяни могли користуватися землею або на підставі права власності (тоді до рибних господарств не виникало б запитань, адже, фіксований сільськогосподарський податок включає і плату за землю. — Авт.), або — договору оренди. За законодавством, до кінця 2008 року власники державних актів на право постійного користування земельними ділянками мали переоформити його на право власності або — право оренди. Однак, великі рибні господарства документи — не переоформили. Чому?
Інфографіка: Василь Завалко
“Рибним” питанням два роки тому зацікавилася і районна рада. Відтак, звернулася до Калуської ОДПІ — розглянути питання щодо несплати ПРАТ “Бабин-Риба” орендної плати за землі, які розташовані за межами населених пунктів. До податківців згодом особисто звернувся голова Калуської районної ради Василь Дзундза. Посадовець пояснив: питання було додатково вивчене. І запевнив: ПрАТ “Бабин-Риба” “у повному обсязі проводить виплати, які пов’язані із земельними питаннями”. При цьому Василь Дзундза посилався на рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційними положення Земельного Кодексу — ті, які зобов’язували бізнес з “постійного землекористувача” стати орендарем. Голова районної ради просив податківців звернення районної ради — не розглядати.
Ніби все просто: рибні господарства скористалися прогалинами у законодавстві і ради на те нема. Чи є?
Згідно із Земельним Кодексом, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набувати лише підприємства, що належать до державної або комунальної власності. Тобто, з 1 січня 2002 року ні громадяни, ні приватні юридичні особи не мали права отримувати земельну ділянку у постійне користування — лише у власність чи в оренду.
За даними Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ПрАТ “Бабин-Риба” зареєстроване 31 січня 2002 року, а “Рибгосп “Завадка” — на 10 днів раніше. Як зауважив у коментарі ”Вікнам” заступник голови Калуської районної ради Сергій Твардовський,земельне законодавство не передбачає правонаступництва державних актів на право постійного користування землею. А начальник управління Держкомзему у Калуському районі Олег Кульбанський наполягає: рішення Конституційного суду не стосувалося рибних господарств, лише — фермерів.
Виходить, важелі пливу на рибних бізнесменів — є. Відсутнє, схоже, лише прагнення ними скористатися.
Цього року надходження до бюджету від великих рибних господарств Калущини зростуть у рази. Про це “Вікна” запевнили у Калуській ОДПІ. Адже, з нового року податківці, нараховуючи податки, користуються новою грошовою оцінкою землі (досі податок нараховувався, беручи до уваги грошову оцінку землі від 1995 року. — Авт.). Крім того, ставки фіксованого сільськогосподарського податку виросли втричі. Відтак, у 2015 році “Бабин-Риба” сплатить 71 000 гривень, а “Рибгосп “Завадка” — більше 17 000 гривень фіксованого сільськогосподарського податку.
Михайло ТИМКІВ, керівник ПрАТ “Бабин-Риба”:
— Підприємство сплачує фіксований податок, у який включено і податок за землю. Якби щось не так платив, мене би податкова давно “підвісила за ребро”. “Бабин-Риба” є правонаступником державного підприємства, і користується правами і документами, які розповсюджувалися на держпідприємство. Ми приватизували майно, однак, землі та ставки не увійшли до приватизаційного фонду, а відійшли у відання державного підприємства “Укрриба”. Тож, наразі ставки ми орендуємо в “Укрриби” і сплачуємо за це у межах 2500 гривень щомісяця. Мою діяльність перевіряли і податківці, й інші інспектуючи органи. Поки така ситуація у законодавчій сфері, переоформляти документи не плануємо. І поки що мене “не дзьобають”. А як почнуть — то підприємство збанкрутує. Адже, за оренду землі потрібно було б викласти півтора-два мільйони гривень щороку. А я думаю, звідки взяти гроші, щоб закупити комбікорм для риби. Колись могли купити і зберігати тисячу тонн, нині — важко придбати навіть тонну. 47 га ставків — обезводнені, адже, річка Лімниця змінила русло. Частково — через повінь, але в основному — через вибір гравію. У присутності представників РДА був складений відповідний акт. Ці озера у мене майже постійно сухі, тож, і розводити рибу у них — неможливо.
Степан МАТІЇВ, голова КСП “Рибгосп “Завадка”:
— КСП “Завадка” є правонаступником державного підприємства і користується актом на право постійного користування земельної ділянкою. Одні нам говорять про те, що цей державний акт втратив чинність, інші — що він є дійсним. Як воно є насправді — не знаю. Однак, у 2013 році набрав чинності Закон України “Про аквакультуру”. Керуючись цим законом, ми виготовили паспорт водного об’єкту і чекаємо, що з нами мають укласти договір оренди. Згідно із Законом, землями за межами населеного пункту розпоряджається ОДА, тож, вочевидь, що це питання — прерогатива держадміністрації. Крім того, ми орендуємо гідротехнічні споруди в “Укрриби” і сплачуємо щомісячну плату у розмірі 1200 гривень.
