У Калуші відновлять медвитверезник?

Міська влада думає над тим, як відновити у місті витверезник. Але, оскільки офіційно такі заклади нині заборонені, то у міській раді придумали іншу назву — заклад здорового способу життя. Проте, проблема — не підібрати назву, а, традиційно, віднайти кошти та обрати форму організації.

Чи буде у Калуші заклад для “сильно нетверезих” містян — цікавилися “Вікна”.

За словами міського голови Ігоря Насалика, медсестри та лікарі приходять до нього “зі сльозами” через “пацієнтів” у стані сильного алкогольного сп’яніння.

— Ми колись ставили питання, щоб відновити роботу витверезника, — зауважив міський голова Ігор Насалик. — Люди, які потрапляють у Калуську ЦРЛ у стані сильного алкогольного сп’яніння, тероризують медсестер і лікарів. До мене звернулося вже більше 15 людей. Медичні працівники приходять до мене зі сльозами. Це — критично.

— Ми вивчали це питання спільно із правоохоронцями, — повідомив головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук. — Ми не можемо створити витверезник, це мають бути детоксикаційні центри.

Міський голова дав доручення медикам розробити загальне положення та дати бачення вирішення даної проблеми.

Нагадаємо, що рішення про закриття всіх витверезників було прийняте наприкінці 1990-х років. Після цього їхні функції не передали жодній іншій установі. Тому нині мешканців Калущини у стані сильного алкогольного сп’яніння привозять у приймальний покій Калуської ЦРЛ. Туди ж доставляють й інших хворих. Спільне перебування таких різних категорій пацієнтів ускладнює життя не тільки медикам. І вже траплялися випадки, коли пацієнти у стані алкогольного сп’яніння дебоширили у реанімації та піднімали руку на медичних працівників.

— Медсестри із дому вже всі ремені повиносили. Проблема насправді дуже серйозна, — наполягає в. о. заступника міського голови Василь Турчин.

— Щодня до міліції надходить 2-3 повідомлення про осіб у нетверезому стані, — повідомив начальник Калуського МВ УМВС Василь Хомин. — Проте, до лікарні доправляємо лише тих, хто у найгіршому стані. При цьому викликаємо “швидку”, адже, очевидно, що людина потребує медичної допомоги. Відновлення медвитверезників — дуже актуальне. Однак, підпорядковуватися вони мали б не правоохоронцям, а — медицині, бо ми не маємо права утримувати осіб у стані алкогольного сп’яніння у відділках міліції. Найчастіше скаржаться на сімейних дебоширів.

Відтак, нині Василь Турчин розглядає кілька варіантів вирішення проблеми. Перший — створення філії обласного наркодиспансеру. На меті у посадовця — вивчити досвід роботи цього закладу, і, можливо, узгодити питання про відкриття філії. Проте, всі послуги цього закладу — платні.

Другий — це транспортування калушан у стані сильного алкогольного сп’яніння до Івано-Франківська. Для цього у штаті Калуської ЦРЛ потрібно передбачити посаду ургентного нарколога. Лікар оглядатиме пацієнтів та скеровуватиме на госпіталізацію до обласного наркодиспансеру. Зрештою, цей спосіб застосовують і зараз, проте — не до всіх. За словами заступника головного лікаря Калуської ЦРЛ Валерія Паляниці, “хворі” бувають різні. Їх, як правило, привозить “швидка”. З діагнозом “отруєння алкоголем” у реанімаційне відділення лікарні потрапляють 100-120 осіб на рік, алкогольних психозів трапляється 15-20 на рік. При цьому, при неускладнених випадках алкогольного отруєння  у Калуській ЦРЛ витрачають мінімум 300 гривень на день на медикаменти для одного “пацієнта”.  Однак, сума витрат залежить від тяжкості сп’яніння та наявності супутніх захворювань, а їх у таких осіб — достатньо. У стані середнього та важкого алкогольного сп’яніння пацієнти потрапляють до реанімації. “Буйних” терміново консультує нарколог, і їх направляють до обласного наркодиспенсеру. Крім витрат для лікарні, це ще і коштовно для пацієнта, адже лікування у цій медичній установі — платне.

Хоча цей варіант, навіть, якщо буде застосовуватися до всіх, є, все ж, дешевшим, ніж автономний міський витверезник.

Отже, третій варіант — це створення комунального підприємства, яке обійдеться місту у кілька мільйонів гривень. Приміром, для того, щоб облаштувати такий заклад, потрібно створювати цілодобовий пост і до штату вводити по 4 посади лікарів, медичних сестер та молодшого медичного персоналу. Плюс — заввідділом. Можливо, потрібні будуть й інші фахівці. Загалом — близько 20 осіб, для заробітної плати яких потрібно приблизно 60 тис. гривень щомісяця. До цих витрат додаються витрати на енергоносії, харчування та медикаменти. “Набігає” у межах 100 тис. гривень щомісяця плюс витрати на ліцензію та ремонт приміщень. Крім того, кошти із міського бюджету можуть бути використані під спеціальну програму. Хоча, зрештою, програма не є проблемою, питання — у фінансуванні.

Медвитверезник, або заклад здорового способу життя, ймовірно, розташується на вул. Грушевського — поблизу станції швидкої і невідкладної медичної допомоги, у  приміщенні, де раніше перебувало управління сільського господарства Калуської РДА. Саме цей варіант розглядає міська влада як єдино прийнятний.