Всю владу комісарам: Як запровадження воєнного стану вплине на наше життя

Україна перебуває на межі введення воєнного стану. Оголосити його не тільки у зоні проведення АТО, а по всій країні, у разі порушення укладеного в Мінську перемир’я, Президент Петро Порошенко готовий був ще минулого тижня: «Нам потрібно уявляти наші дії у випадку зриву ворогом перемир`я, – заявив він минулої суботи. – Іще до Мінська на засіданні Кабінету Міністрів я попередив, що нам треба буде у випадку, якщо миру не буде, приймати дуже важк

Для більшості франківців війна триває лише у телевізорі. У випадку введення воєнного стану вона, хай і не повною мірою, переміститься із голубих екранів прямо у наші будні. Правовий режим передбачає багато заборон, обмежень та урізань прав, переінакшуючи життя кожного обивателя за принципом «війна – понад усе». Про життєвий устрій в умовах воєнного стану, правові ущемлення та усі наявні «льзя»-«ніззя» «ЗК»  розмовляв із правозахисником української Гельсінської спілки з прав людини у Івано-Франківській області Юрієм Вациком. 

Не проводити вибори, не змінювати Конституцію

З моменту оголошення воєнного стану пріоритетне право на прийняття рішень на місцях надається військовому командуванню, тобто військовим комісарам в регіонах. Вони, разом з іншими органами влади або й самостійно, мають право, приміром, запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.

«На практиці це не значить, що комісари перебирають на себе всі повноваження органів  місцевого самоврядування, – пояснює Юрій Вацик. –  Вони лише координують роботу, даючи окремі вказівки місцевій владі. Так, розпорядження комісарів отримують пріоритет над  вказівками інших органів влади на місцях. Місцева влада зобов’язана їх виконувати, при чому першочергово, відтерміновуючи вирішення всіх інших питань, незалежно від свого бажання чи бачення».

Приміром, комісар вважає за потрібне зведення у певному місці барикади, ремонт бомбосховища. Він дає відповідну вказівку про це місцевій владі – залучити певний обсяг ресурсів для виконання цієї роботи. Влада відкладає всі поточні справи і займається вишукуванням матеріалів, техніки, залученням до робіт людей. За цим самим принципом виконують інші розпорядження військового командування.
До слова, влада під час воєнного стану не може бути змінена. Після оголошення в країні воєнного стану автоматично скасовуються чергові вибори усіх рівнів – президентські, парламентські, місцеві. Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур. Крім того, встановлюється табу на зміни до Конституції,  всеукраїнський чи місцевий референдуми.

«Поки триває термін дії цього стану, не можливо припинити повноваження також  Верховної Ради. У разі введення воєнного стану у цілій державі або в окремих її місцевостях вона збирається без скликання і працює в сесійному режимі аж до скасування воєнного стану», – наголошує Юрій Вацик. 

Можуть і «припахати»

Під час воєнного стану може бути запроваджена трудова повинність. «Це не означає, що вас можуть зупинити де-небудь на вулиці і сказати іди роби те і те, – роз’яснює Юрій Вацик. –  Залучення відбувається централізовано, про це оголошують у ЗМІ».
В залежності від характеру робіт, які треба виконати (будівництво, ремонтні роботи, розбір завал, роботи, пов'язані із забезпеченням потреб ЗСУ та інших військових формувань), командування визначає критерії осіб для залучення. Це може бути спеціалізація, стан здоров’я, вік і т.д. У відповідності до потрібних характеристик на «трудовий фронт» забирають в першу чергу безробітних та інших незайнятих осіб; працівників функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, — у порядку переведення таких працівників у кількості, що не призведе до повної зупинки виробництва; осіб, зайнятих в особистому селянському господарстві; студентів вищих, учнів та слухачів професійно-технічних навчальних закладів; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
З кожною із зазначених категорій осіб укладається строковий трудовий договір та гарантується принаймні мінімальна заробітна плата.

«У військових є власні  ремонтно-будівельні бригади. Пересічних громадян залучатимуть до робіт примусово лише в тому випадку, якщо цих ресурсів буде не достатньо. На території Івано-Франківська потреба введення трудової повинності навряд чи виникне»,  – додає Юрій Вацик.

Крім того, на час воєнного стану забороняється проведення  трудових страйків. 

Було ваше, стало спільне

Під час воєнного стану майно, потрібне для воєнних цілей, може вилучатися у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, навіть фізичних осіб.

«Прийти і забрати ваше майно без «будьте здорові» і назавжди в будь-якому разі ніхто не може, – продовжує Юрій Вацик. – По-перше, майно можуть взяти лише у тимчасове користування. Іншими словами, безоплатно позичити на певний термін або відчужити, тобто відразу повернути вам за нього гроші. По-друге, той, хто забирає майно в обов’язковому порядку, повинен надати вам розписку – хто, що забирає і  в якому стані».

Пізніше, після скасування воєнного стану, на підставі цього документа ви зможете витребувати своє майно назад, отримати відшкодування чи інше майно навзамін.

«Якщо вам відмовляються надати таку розписку, ви маєте право відмовитися від надання майна», – запевняє Юрій Вацик.  

Ходити по струнці, говорити пошепки  

Призовникам та військовозобов’язаним на час воєнного стану можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.

«Тобто, змінювати місце проживання можна, просто необхідно про це попередити військове командування», – уточнює Юрій Вацик. Також цим двом категоріям осіб  виїзд за кордон може бути дозволений лише за наявності письмового дозволу військового комісаріату.  Для всіх інших виїзд за кордон не обмежується.

Свобода пересування пересічних громадян  під час воєнного стану може бути ущемлена запровадженням комендантської години – заборони перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів. Або створенням спеціальних пропускних пунктів – КПП.

Воєнний стан передбачає введення цензури. Запроваджується контроль за роботою підприємств зв’язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів. Радіостанції, телецентри та друкарні можуть використовуватися для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.

Військові можуть заборонити роботу аматорським радіостанціям та передачу інформації через комп’ютерні мережі (інтернет нам не відріжуть, буде блокуватися лише робота окремих сайтів). Якщо ж якась організація чи окремий громадянин порушить ці вимоги, у нього можуть вилучити радіопередавальне обладнання, теле- , відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або ж інші засоби зв’язку.

На час воєнного стану може бути введено заборону на торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами (наприклад, газовими балончиками), алкоголем.
«Можна порушувати питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій. Але заборонити їхню діяльність можна тільки через суд, а не одноосібно», – зазначає Юрій Вацик.

За необхідності передбачається також можливість проведення обшуків речей, транспортних засобів, вантажів, службових приміщень та навіть приватного житла громадян.

«Однак треба розуміти, що введення воєнного стану не передбачає одночасне і обов’язкове запровадження усіх цих заходів відразу. Їх вичерпний перелік визначається Президентом в указі про введення воєнного стану. Одночасне запровадження, наприклад в Івано-Франківську, комендантської години, повної заборони на торгівлю алкоголем та користуванням комп’ютерними мережами  викликало б паніку у населення. Швидше за все заходи правового режиму воєнного стану будуть вводити поступово і лише за крайньої необхідності», – впевнений Юрій Вацик. 

Недоторканні права

У той же час, навіть у період воєнного стану, не можуть обмежуватись такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.
Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе та своїх рідних і близьких. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства не допускається.

«Крок вліво, крок вправо – розстріл – такого бути не може, – заспокоює Юрій Вацик. – Смертна кара у нас заборонена. Забороняється в будь-якій мірі обмежувати такі права людини, як право на повагу до честі і гідності».

Оксана ГЛУШКЕВИЧ, Західний кур'єр