Безкоштовна медицина: бізнес чи соціальний проект?


Уже три роки поспіль із ініціативи міського голови Ігоря Насалика на Калущині запроваджено програму “безкоштовної медицини”. Відповідно до неї, Калуська центральна районна лікарня безкоштовно забезпечує своїх хворих необхідними ліками. Жест благородний. Якби не одне “але”. Медикаменти лікарня купує у фірми, що пов’язана з Ігорем Насаликом, і за цінами вищими, ніж в аптеках.

Безкоштовна медицина запроваджена у Калуші у 2011 році. За 2011-2012 роки на Програму безкоштовного медикаментозного забезпечення мешканців Калущини було витрачено більше, ніж 28 млн. гривень. Цього року заплановано ще 14 млн. гривень, пишуть "Вікна".


“Комунізм” розпочався із Калуської центральної районної лікарні: у 2011 році пацієнтів головного стаціонару міста та району забезпечили безкоштовними медикаментами на 13 млн. гривень. Наступного року міський голова Ігор Насалик, вочевидь, вважаючи проект вдалим, розширив його межі. 
Відтак, безкоштовна медицина поширилася і на денні стаціонари міської та районної поліклінік, Войнилівської лікарні. Таким чином, міська влада нібито вирішила питання із безкінечним потоком хворих до Калуської ЦРЛ, яких побільшало після впровадження дармових медикаментів. А, крім того, і знайшла чудове пояснення додатковим витратам із міського бюджету. Адже у 2012 році безкоштовна медицина потягнула з міського бюджету на 2,2 млн. гривень більше, ніж у 2011-му (денні стаціонари додають до бюджету безкоштовної медицини по 2 млн. гривень щороку. — Авт.).

Упродовж трьох років, відколи місто фінансує проект безкоштовної медицини, Калуська ЦРЛ закуповує ліки лише у рогатинської фірми “Укрмедекспорт”. Адже щоразу її тендерні пропозиції є незначно, але все ж дешевшими за пропозиції конкурентів. До прикладу, у 2011 році на тендер свої заявки подали три фірми: окрім рогатинського ТзОВ “Укрмедекспорт”, дніпропетровська фірма “БаДМ” та львівська — “Едельвейс”. 1071-у позицію медичних препаратів ТзОВ “Укрмедекспорт” оцінило у 14 млн. 905 тис. гривень. Фірма “БаДМ” свої пропозиції оцінила трохи дорожче — у 15 млн. 21 тис. гривень. 


У 2012 році були 2 учасники торгів: івано-франківське ТзОВ “Зіма”, яке оцінило свої пропозиції у 10,8 млн. гривень, та рогатинське ТзОВ “Укрмедекспорт”, яке запропонувало поставити ліків на 10,6 млн. гривень.

— Звичайно, що пропозиція про постачання медикаментів на таку велику суму — дуже вигідна, — повідомив раніше “Вікнам” директор львівської філії фірми “БаДМ” Олег Гергійович. — Із бюджетом працювати — великий ризик. Адже, крім гарантій із боку замовника, ми ще маємо величезні зобов’язання, невиконання хоч якоїсь частини із них несе за собою штрафні санкції. Але ми готові були взяти на себе всі зобов’язання. І мені невідомо, чому наша фірма програла у тендері на постачання медикаментів у Калуську ЦРЛ.

Нагадаємо, що на початку 2011 року, як тільки був запущений механізм безкоштовної медицини, міський головаІгор Насалик говорив про те, що цей проект обійдеться у 40 млн. гривень на рік, половину з яких, як пілотний проект, профінансує держава. Згодом з’ясувалося, що держава не має (а, можливо, — і не мала. — Авт.) наміру звалювати на себе такий тягар. Ігор Насалик тоді пообіцяв: “Чи дасть Державний бюджет, чи не дасть — не відомо, бо його статті ще не розписані. Але, якщо коштів не буде вистачати, і з Держбюджету їх не виділять, то я власні задію, але завершу цю програму”.

Наразі скидається на те, що не міський голова дофінансовує медицину, а ця галузь дає досить непогані дивіденди. Питання — кому?


РИЗИКИ — ДЛЯ ФІРМИ І БЮДЖЕТУ?

“Вікна” знайшли інформацію про тендери на постачання ліків у Калуську ЦРЛ на 2013 рік: 482 найменування медичних препаратів на 10,6 млн. гривень постачатиме фірма “Укрмедекспорт” (оголошення про тендер у Віснику державних закупівель №141 (743). Хоча, за словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, ціни, оприлюднені на Віснику державних закупівель, та ті, за якими ліки постачаються у Калуську ЦРЛ, можуть не збігатися. Адже на сайті державних закупівель розміщено пропозиції до тендеру фірми-переможця. Ціни — вищі за ті, які дозволені для придбання за бюджетні кошти, але — нижчі, ніж у конкурентів. (Існує перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню. МОЗ встановлює граничні надбавки на ліки, які закуповують державні  та комунальні заклади охорони здоров’я за бюджетні кошти. І націнка ця не може бути вищою від 10% гуртової ціни виробника. — Авт.). У такий спосіб фірми намагаються передбачити свої ризики.


— Приміром, препарат А, згідно із цінами реєстру оптово-відпускних цін МОЗ, коштує 1,1 гривні. Фірма може постачати його лікарні максимум за 1,2 гривні, і це прописано у договорі. Проте, серед року ліки дорожчають — скажімо, до 1,2 гривні. Збільшити поставочні ціни фірма не може, і це — її прямі збитки. Відтак, щоб передбачити такі випадки, вартість препаратів згідно з договором є вищою, ніж ті, за якими ліки реально постачаються у лікарню. Лікарня, згідно із законодавством, може приймати ліки, вартість яких, згідно із накладними, не перевищує 10% від цін реєстру на сайті МОЗ, — описав ризики постачальників Василь Турчин. 


На сайті державних закупівель “Вікна” знайшли ціни, за якими постачатимуться ліки цього року в Івано-Франківський обласний кардіодиспенсер та — Тернопільську міську лікарню, і порівняли із тими, за якими отримує медикаменти Калуська ЦРЛ. З’ясувалося, що Калуш купує дорожче. Ба, більше: тендерні ціни на гуртову закупівлю “безкоштовних” ліків є вищими, ніж у калуських аптеках! При цьому, якщо націнка на ліки у лікарні не може перевищувати 10%, то в аптеці вона становить приблизно 20%. Спробуймо порівняти. “Вікна” вибрали з переліку 10 найменувань медикаментів, однакових за назвою, дозуванням та формою випуску.  Василь Турчин надав “Вікнам” ціни, за якими Калуська ЦРЛ отримує медикаменти згідно із накладними.

Очевидно, що Калуська ЦРЛ слідкує за дотриманням законодавства, адже всі медикаменти — на межі, але не перетинають цінову межу законодавчо дозволеного. Тільки перекис водню дорожчий за ціни, встановлені МОЗ, майже на 40%. 


ДОРОЖЧЕ, НІЖ В АПТЕЦІ

За законами ринкової економіки гуртові ціни мають бути нижчими від роздрібних. Тож, тендерні ціни, принаймні, від цін аптечних, мали б таки бути нижчими. Натомість, виглядає на те, що Калуш — переплачує. В. о. заступника міського голови Василь Турчин спробував пояснити “Вікнам”, чому закуповувати ліки дешевше не виходить:


— Думаю, навряд чи можна знайти хоча б одну аптеку, яка може забезпечити той широкий асортимент ліків, які постачаються у Калуську ЦРЛ. Хоча я не здивуюся, якщо в аптеках ви знайдете препарати, дешевші від тих, які постачають у лікарні. Адже аптеки можуть співпрацювати із дилерами якихось медичних препаратів, тоді ліки виходять значно дешевшими. Лікарня зобов’язана оголошувати тендер. Думаю, ідеальним був би варіант, коли б тендери — відмінили. Тоді у нас було б не кілька постачальників, а — десятки. Ми б теж могли шукати фірми та закуповувати окремі препарати за нижчими цінами, і, таким чином, раціональніше використовувати бюджетні кошти.


Переконливо? Можливо. Проте, міська влада чудово вміє уникати тендерів — тоді, коли у цьому зацікавлена. Приміром, нещодавно на засіданні виконавчого комітету міський голова Ігор Насалик дав розпорядження виділити 295 тис. гривень на придбання меблів для закладів освіти (на суму від 300 тис. гривень вже потрібно оголошувати тендер. — Авт.). Тоді як загальна сума, на яку цьогоріч планують закупити меблі, — 1,2 млн. гривень. І якщо б ці гроші використовувати разово, то тендерної процедури було б не уникнути.
Василь Турчин запевнив, що взяти участь у тендері, може будь-яка фірма що займається гуртовими поставками: “Не було жодного випадку, щоб упродовж трьох років хтось із претендентів не зміг подати документацію на конкурсні торги”. Натомість, представники калуських аптек, які хотіли б втрапити до переліку постачальників ліків у медичні заклади Калущини, запевняють (щоправда — не на диктофон. — Авт.): шлях — закрито. Чи не тому, що директором фірми “Укрмедекспорт” є кума Ігоря Насалика?


УЛЮБЛЕНЦІ ВЛАДИ

Цікаво і те, що фінансовий злет рогатинського “Укрмедекспорту” від переможених тендерів припадає на початок співпраці із Калуською ЦРЛ.

Так, у 2008 році “Укрмедекспорт” заробляв мізер порівняно зі своїми нинішніми доходами — замовлення менше, ніж на 600 тис. гривень фірма отримала від миколаївських медичних закладів (дані оприлюднені на сайті z.texty.org.ua. — Авт.).

У 2010 році “Укрмедекспорт” поставив Миколаївській лікарні обладнання на 1,1 млн. гривень плюс на 164 тис. гривень — Херсонській лікарні. Загалом, фірма отримала майже 1,3 млн. гривень від двох обласних лікарень. З 2011 року фірма стабільно співпрацює із бюджетами Калуша та Луганська. У 2011 році ТзОВ “Укрмедекспорт” отримало з міського бюджету 21,2 млн. гривень за ліки для Калуської ЦРЛ (імовірно, на сайті йдеться про тендери на поставки ліків на 2011 і 2012 роки. — Авт.). Ще 4,8 млн. гривень у цьому ж році фірма отримала за поставки медичного обладнання для Луганська.


І цього року (за результатами тендерів. — Авт.) серед партнерів рогатинської фірми — Калуська ЦРЛ, яка уклала договір на постачання медичних препаратів на 10,6 млн. гривень (зараз йдеться про 9,6 млн. гривень, адже обсяги поставок були зменшені. — Авт.). Фактично, з 2008 року ТОВ “Укрмедекспорт” уклало 13 угод із бюджетним фінансуванням на 39,4 млн. гривень. З них 32 млн. гривень або приблизно 81% від загальної суми — обороти, отримані від співпраці із калуським місцевим бюджетом (за іншими даними, ця цифра становить 75%, оскільки на сайті z.texty.org.ua оприлюднені заплановані державні закупівлі, а фактичне використання коштів може бути меншим. — Авт.).

Варто зауважити: “Укрмедекспорт” — не єдина фірма, з якою співпрацює калуська галузь охорони здоров’я. І — не єдина, для якої міська скарбниця є хорошим доповненням, а подекуди — і найбільшим замовником (Калуська ЦРЛ проводить тендери на придбання виробів медичного призначення, різноманітного устаткування, хімічної фотографічної продукції. — Авт.).

Наприклад, на 3,8 млн. гривень поліпшилися фінансові справи у ТОВ “Біохімфарма” від надходжень від калуського бюджету. Причому це — приблизно половина коштів, які фірма заробила на бюджетних замовленнях.


Приблизно на 1 млн. гривень менше отримала ТОВ “Медсервіс-Галичина”. Якщо вірити даним сайту, доходи, отримані з міського бюджету Калуша, становили трохи більше від половини бюджетних надходжень фірми минулих років.

Цього року на третій сходинці за кількістю бюджетних коштів розташувалося ТОВ ТД “Мердервіс”.


ПОЛІТИКА — ПРИСУТНЯ

Минулого року на фармацевтичний бюджетний ринок Калуша намагалася протиснутися ТзОВ “Зіма”, яку пов’язують із екс-міністром охорони здоров’я Зіновієм Митником. Взявши участь у тендері, фірма, однак, здала позиції “Укрмедекспорту”. Зате, серед постачальників Калуської ЦРЛ — “Біохімфарма”, яка, за деякою інформацією, також має стосунок до Зіновія Митника. І це не дивно, адже рогатинський “Укрмедекспорт”, хоча і “монополізував” найбільші  поставки ліків для калуської медицини, проте, й іншим фірмам дістаються досить ласі шматки. Скажімо, цього року з 14 млн. гривень, виділених на безкоштовну медицину, приблизно дві третіх освоїть “Укрмедекспорт”. А приблизно 5 млн. гривень — інші фірми. Свого часу УП, очолювана міським головою Ігорем Насаликом, підтримувала Зіновія Митника на посаду голови обласної ради. Очевидно, міський голова не проти присутності “Біохімфарми” і на місцевому фармацевтичному ринку.

Коли на ринку збирається стільки зацікавлених у бюджетних коштах, закрити проект безкоштовної медицини буде дуже важко. Його важко навіть трохи зменшити. Свого часу Ігор Насалик “шантажував” села Калуського району обіцянкою “відлучити від безкоштовної медицини”. Нині пацієнтами Калуської центральної районної лікарні є мешканці міста та району приблизно у рівних пропорціях. Відлучити район від проекту — означає “урізати” бюджетне фінансування, а, отже, і прибутки. Кому то треба?

Ігор НАСАЛИК, міський голова Калуша:

— Мені було б вигідніше, щоб постачання ліків у Калуську ЦРЛ виграла інша фірма — бо вже набридли всі ці запитання. Рогатин — місто із невеликою кількістю населення. Там майже кожен один одного знає. Кума — то не родина, і цей факт зовсім не означає, що фірма має до мене стосунок. І цікавлюся я програмою безкоштовної медицини лише тоді, коли у лікарні чогось не вистачає.

Ми робимо відкриті торги, на які можуть подавати пропозиції будь-які фірми. Більше того, минулого року ми зверталися до всіх потужних фармацевтичних фірм із пропозицією про участь у тендері на постачання медикаментів. Відтак, будь-які звинувачення про непрозорість, корупційну діяльність — недоречні: вибирали найдешевшу пропозицію із тих, які були подані на тендер. Чи потрібна Калушу безкоштовна медицина? Я не відповідатиму на це запитання — це потрібно запитати у людей. Але, думаю, відповідь буде однозначною. Чи досконалі тендерні процедури? На жаль, недосконалі. І дешевші тендерні пропозиції в інших лікарнях зовсім не означають, що ці лікарні купують дешевші медикаменти, ніж Калуська ЦРЛ. Адже існує і така практика, коли на тендер подаються мінімальні ціни тільки для того, щоб перемогти. Після того законодавець передбачає можливість підняти ціни на 10% від договірних, але — у межах гранично допустимих.

Так, безкоштовна медицина міському бюджету обходиться дорого. Спочатку взагалі ніхто не вірив, що цей проект існуватиме. Але він живе ось уже третій рік. І “житиме” до того часу, поки я — міський голова Калуша. Наступного року готуємо зміни: плануємо, що безкоштовним медикаментозним забезпеченням будуть охоплені пенсіонери, працівники бюджетної сфери та соціально незахищені верстви населення — з міста та району. Усім іншим пропонуватимемо страхову медицину.

 

Василь ТУРЧИН, в. о. заступника міського голови Калуша:

— Безкоштовна медицина не була зроблена ні для влади, ні для чиновників. Це — для людей. Тепер жодна людина, жоден лікар не переймається питанням наявності чи відсутності медичних препаратів чи фінансовими можливостями хворих. 

Щодо цін на медикаменти, то відповідальність за їхнє формування несе постачальник. Тендерний комітет обирає найдешевшу пропозицію, а відповідні працівники лікарні згодом слідкують за тим, щоб ціни поставок не перевищували законодавчо дозволених. Контроль за цим, повірте, дуже жорсткий, адже, це тягне за собою відповідальність — аж до відміни результатів торгів. Крім того, штраф за допущені порушення становить 12,5 тис. гривень — на посадову особу.

Загалом, медичні тендери є одними із найважчих, адже дуже важко для лікарні — передбачити кількість медикаментів, а для фірм-постачальників — встановити фіксовану ціну на рік. Бувають й інші нюанси. Скажімо, якщо на місяць ми використовуємо 1,2-1,3 млн. гривень на придбання ліків, то у середньому на 100 тис. гривень маємо недопоставки у зв’язку із дифектурою ринку (зупинилися заводи-виробники; перестали випускати препарати, вказані у договорі із фірмою-постачальником; ліки проходять перереєстрацію тощо). Приміром, цього року у нас виникла ситуація із “Ардуаном”, який використовують при операційних втручаннях: препарат зник з ринку посеред року, про що ми отримали повідомлення у березні. Є багато замінників, але ми не можемо їх купити, бо у тендері прописаний саме цей препарат. Маємо багато таких випадків, тому зараз оголошуємо ще один тендер на 2 млн. гривень. Наступного року плануємо проводити тендери двічі на рік.