Білий Черемош інтенсивно «вбирають» у бетон
Екологічні організації й громадські активісти знову б’ють на сполох. Протягом останніх місяців активізувалося будівництво Голошинської міні-ГЕС на р. Білому Черемоші. Техніка працює і в будні, і у вихідні, знищуючи природні береги та русло.
— Дозволи на будівництво видавала колишня влада без урахування думки громадськості, і тому ділки, боячись справедливого і законного їх аналізу та перегляду, вирішили завершити будівельні роботи в максимально стислі терміни, — повідомив у соцмережі «Facebook» ативіст «Дружини охорони природи «Зелене майбутнє» Петро Тєстов. — Проти будівництва цієї ГЕС (і взагалі всіх малих ГЕС у басейні ріки Черемошу) виступають органи місцевого самоврядування, екологічні і туристичні громадські організації, національні природні парки й місцеві громади.
А один із членів спільноти «Допоможи врятувати Черемош!» у коментарі під цим постом привертає увагу до того, що будівництво ведеться у період нересту риб, коли діє повна заборона на такі роботи.
У телефонній розмові П. Тєстов підтвердив, що оскільки дозволи на будівництво міні-ГЕС видавала колишня корумпована влада, то екологічні організації та громадські активісти надіслали звернення до Міністерства екології і природних ресурсів та Івано-Франківської облдержадміністрації, в якому вимагають, по-перше, тимчасово зупинити спорудження малих гідроелектростанцій на річках Верховинщини, а по-друге, утворити комісію у складі експертів і представників усіх зацікавлених сторін. і лише на підставі її висновків вирішувати питання щодо продовження будівництва міні-ГЕС у районі. У разі ігнорування цих пропозицій захисники карпатських річок обіцяють знову повернутись до масштабних акцій протесту в Києві та на місці будівництва ГЕС — у Карпатах.
На переконання екологів, спорудження малих ГЕС на р. Білому Черемоші і її притоках призведе до повного вимирання карпатської форелі, затоплення порогів вище греблі ГЕС та обміління русла нижче за течією. Фактично це знищить туристичний потенціал долини р. Білого Черемошу і позбавить місцеве населення можливості заробляти на екологічному, спортивному і зеленому туризмі й таким чином поліпшити соціально-економічне становище депресивного регіону. До того ж це може призвести до погіршення якості питної води, яку з Черемошу беруть для водопостачання жителі багатьох населених пунктів, зокрема сусіднього обласного центру — Чернівців.
При цьому міні-ГЕС, як наголошують активісти, кардинально не вирішують жодної із найгостріших проблем місцевих громад — ні енергонезалежності, ні роботи, бо на зданих в експлуатацію станціях з’являється всього по кілька нових робочих місць, ні підвищення рівня добробуту і достатку горян. А вся їхня економічна ефективність і рентабельність тримається на корупційно високому розмірі «зеленого тарифу» — ці гроші власникам міні-ГЕС платить держпідприємство «Енергоринок» з бюджетних грошей. Тобто за рахунок пересічних платників податків.
Але не все так просто. Якщо на Чорний Черемош «інвесторам» з проектами будівництва міні-ГЕС — зась сунутися, бо, по-перше, весь басейн річки — це природний заказник, який оберігає закон, а по-друге, сільські громади налаштовані рішуче захищати сакральну ріку Гуцульщини і вистояли, навіть без сторонньої підтримки, свої євромайдани, то Білому Черемошу наразі не так пощастило. Хоча одна частина басейну ріки, за словами П. Тєстова, розташована на заповідних землях НПП «Верховинський», а друга — на НПП «Вижницький», є незахищене законом «вікно», де вже спорудили одну міні-ГЕС, а тепер інтенсивно добудовують другу — Голошинську.
У Голошині в питанні будівництва міні-ГЕС на р. Білому Черемоші сільська рада віддавна займає однозначну позицію підтримки інвестора. і її зрозуміти можна — свого часу гравійна дорога, що веде до села, опинилася у настільки «вбитому» стані, що водії пасажирських автобусів відмовилися їздити до села, аби не ризикувати життями пасажирів і власним. Тоді ні районна влада, ні обласна жителям цього віддаленого населеного пункту нічим не допомогла. Полатали дорогу, підсипавши її гравієм, будівельники міні-ГЕС. Також компанія, яка її споруджує, має зобов’язання щорічно сплачувати до бюджету місцевої ради певну суму коштів.
Еколог Всесвітнього фонду природи (WWF) Анатолій Павелко зазначає, що ні для кого не секрет те, що у багатьох, особливо віддалених, гірських селах Івано-Франківщини люди живуть дуже бідно.
— Яку альтернативу їм пропонують? Часто трапляються випадки, коли приїжджає бізнесмен і каже: «Я побудую на вашій річці греблю. Ми вам трохи ріку зіпсуємо, зате зробимо дорогу», — зазначає він. — Насправді дорогу має будувати держава. Бо всі ми платимо податки, за рахунок яких її мають будувати. Але це не робиться. Людей, які справді потребують базових послуг, навмисно ставлять перед псевдовибором, коли приходить буцімто «добрий дядечко» і пропонує: «Матимете дорогу, але мусите пожертвувати частиною своєї аутентичності». Громаду фактично змушують поступитися частиною її природних скарбів. На жаль, ми бачимо, що є випадки, коли люди на це погоджуються. і до певної міри їх розуміємо. Це йде від безвихідного становища громад. Тому підтримуємо ті заходи, які можуть дати людям реальну альтернативу. Альтернативу у вигляді розвитку того ж туризму. Наприклад, екологічного туризму, що не шкодить природі. Альтернативу у вигляді мистецтва, різноманітних фестивалів, народних промислів, місцевої музики.
Громадський активіст Андрій Мельничук, котрий разом із Мишком Адамчаком (арт-директор) за підтримки Всесвітнього фонду природи, НПП «Верховинський», громади с. Криворівні, де сільським головою іван Зеленчук, і районної влади 2-4 травня організовують на підтримку Білого Черемошу другий фестиваль «Черемош-фест-2014», зазначає:
— Якщо говорити про те, чим горяни можуть нині займатися, особливо в долині Білого Черемошу, то це рубати ліс. Бо іншого вибору в них нема. Або рубати дерева за мізерну платню, або взагалі бути без роботи. і, звичайно, дуже гостро стоїть проблема захисту Білого Черемошу. Бо ділки, м’яко кажучи, забудовують його і притоки міні-ГЕСами. Через «зелений» тариф, завдяки якому такий собі «гарний дядько» Клюєв добре жив, розбудовуючи сонячну електроенергетику. Клюєва після Майдану не стало, але його «схема» живе — раніше за кіловат-годину виробленої міні-ГЕС електроенергії держава платила власникам, якщо не помиляюся, 84 копійки, а нині — 2,50 грн. і поки на Майдані українці відстоювали право на євроінтеграцію і демократичні цінності, ці об’єкти успішно будували, починаючи з кінця жовтня, весь листопад і грудень, аж поки не впав сніг. Звісно, можна здійняти галас, провести кілька прес-конференцій, привернути увагу впливових політиків і громадськості. і домогтися остаточної заборони. Та постає запитання: а що робити далі місцевим людям?
Проблема полягає в тому, що ми повинні щось протиставити вирубуванню лісів і будівництву міні-ГЕС. Бо можна багато загалом говорити про зусилля влади чи якісь громадські проекти, але в цей же час річку й надалі знищуватимуть плюгавим чином, бо горян просто поставили у глухий кут. Нашим фестивалем намагаємося привернути увагу громадськості до долі Білого Черемошу. Адже коли постануть міні-ГЕС, коли в річці зникне унікальна іхтіофауна, нагло буде порушена екологія Карпатського регіону, то скільки людей приїде сюди відпочивати чи на фестиваль? 20 або 25?
По-друге, хочемо донести до людей думку про те, що туризм, власне, і є тією альтернативою, що дозволить їм вижити. Бо що дає туризм? Якщо говоримо про дрібний туристичний бізнес, то він забезпечує небагате, але все ж незалежне життя його власникам. Це, до речі, добре видно на прикладі сусіднього з Верховиною містечка — Косова, де дуже багато малого підприємництва, пов’язаного з виробництвом сувенірної продукції. А у Верховинщини є потенціал власне до розвитку туризму. Зокрема водного.
До порятунку Білого Черемошу докладає зусиль і колектив Національного природного парку «Верховинський». Як розповів начальник відділу рекреацій і туризму парку Ярослав Фогель, 29—30 березня з метою пропаганди використання річок Білого та Чорного Черемошів для рафтингу, як одного з найцікавіших активних способів відпочинку, працівники НПП з допомогою організаторів фестивалю «Черемош-фест-2014» і любителів рафтингу провели дводенний сплав річкою Білий Черемош та її високогірною притокою — річкою Перкалаб.
— Рівень води в річці Перкалабі дозволив безперешкодно здійснити сплав катамараном «двійкою» спочатку до місця утворення річки Білого Черемошу (місця злиття річок Перкалаби і Сарати), а відтак униз течією Білого Черемошу, — розповів Я. Фогель.
У коментарі газеті «Галичина» А. Павелко наголосив на тому, що сьогодні саме Українські Карпати є чи не єдиним куточком у Карпатах, що залишився у незмінному стані. Десь частково гори в незайманому стані ще збереглися в Румунії. В інших країнах Європи цього вже немає.
— Звісно, все це можна знищити, отримавши, можливо, якісь прибутки сьогодні. На ці невеликі кошти від «інвесторів» купують люстри в сільради або роблять ремонт — пофарбують стіни. А насправді цим самим знищують той скарб, який і робить горян горянами протягом тисячоліть. Тому все це дуже важливо всіляко берегти, — наголосив представник Всесвітнього фонду природи. — Чи можуть міні-ГЕС замінити звичайні електростанції? Ні! Сьогодні вони виробляють менше одного відсотка електроенергії в Україні. Водночас її вартість становить майже два відсотки. Тобто це один із прикладів того, як люди окремої, дуже вузької, категорії на цьому заробляють.
