Хроніка подвигу бійця зведеної стрілецької бригади з позивним "Шум"

25 лютого 2022, вже на другий день повномасштабного вторгнення, Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Для нього це не була перша зустріч із військовою справою - строкову службу він проходив ще у 2017 році, після чого підписав контракт і служив на півдні України у штурмовій авіації. Після завершення служби повернувся до цивільного життя, де займався ремонтом автомобілів.

Про це пише Зведена стрілецька бригада Повітряних Сил Збройних Сил України.

Однак війна змусила знову повернутися до зброї. Сергій був призваний у рідну бригаду, і часу на вибір не було - ворог стрімко наступав з Херсонщини на Миколаїв. Як згадує сам військовий, тоді не існувало ще масового використання FPV-дронів - бої велися упритул: ти бачиш ворога, і він бачить тебе.

Одним із перших викликів стало стримування наступу ворога на аеродром у Миколаєві, де висадилася псковська десантна дивізія.

"Я працював з кулемету, і він просто не змовкав. Потім він заклинив, і мій побратим схопив РПГ. Ми, тоді ще незнайомі між собою хлопці, так злагоджено працювали, наче разом служили десятки років. Ми відбили наступ орди", - пригадує старший солдат Сергій з позивним "Шум" .

Разом з іншими підрозділами вони зуміли не лише зупинити противника, а й вибити його за межі Миколаївської області, дійшовши аж до протилежного боку Херсона. Саме в ті дні Сергій вперше захопив трофейну техніку - новенький "УАЗ-3163 "Patriot"", ще з конвеєра. Росіяни тоді мали сучасну техніку 2017–2020 років випуску, яку не встигли застосувати ефективно.

Зміна підрозділу — новий рівень випробувань

Після служби в рідній Миколаївській бригаді "Шум" був відряджений до зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України, а згодом прикомандирований до 225 окремого штурмового полку. Саме тут він здобув неоціненний бойовий досвід, беручи участь у штурмових операціях на території ворога — у Бєлгородській області рф.

Працювали здебільшого вночі, малими групами по три особи, на квадроциклах. Доправляли боєкомплект (БК) та, коли можливо, евакуйовували бійців з передової.

Один із таких виїздів ледь не став фатальним.

"Було близько опівночі. В дзеркалі заднього виду я побачив, що зникло світло фар — побратим, який їхав останнім, зник. Спочатку подумав, що пробив колесо. Але коли ми дісталися зеленої зони - "Італійця" ( його позивний) не було", - розповідає Сергій.

З'ясувалося: по квадроциклу вдарив ворожий дрон. Побратим вижив, отримавши важке поранення. Сергій одразу зв’язався з командуванням 225 ОШП, однак почув у відповідь:

"Хочете врятувати — їдьте самі. Ми не маємо змоги".

Операція порятунку

Попри те, що 28- річний Сергій батько двох хлопчиків, він тоді думав не вберегти себе задля дітей, а врятувати побратима. Адже вони служили разом ще з 2019 року. У непроглядній темряві, крізь прострілювану місцевість, він дістався до місця трагедії. Орієнтиром став палаючий квадроцикл, а поруч — побратима, у крові, без руки до плеча.

"Я наклав турнікет, закинув його в квадроцикл і поїхав, весь час кричав йому, щоб не втрачав свідомість", - пригадує Сергій.

Втекти без втрат не вдалося: ворог випустив FPV-дрон, який спочатку влучив поруч, а потім — у колесо. Вони перевернулися. Сергій тягнув побратима до найближчої посадки, намагався зловити сигнал рації, аби вийти на зв’язок. Нарешті вдалося - з ними вийшли на зв’язок мінометники однієї з суміжних бригад і пообіцяли евакуацію під час доставки БК.

Через годину очікування в полі, на ворожій землі, з'явився американський БМП "Bradley".

"Коли нас затягнули всередину, ми вже не вірили, що це не сон. Та буквально за мить дрон вдарив просто біля водія. Водій отримав контузію, ми всі вискочили. Та потім він прийшов до тями і повіз нас до найближчого медпункту".

Це було Краснопілля - один зі стабілізаційних пунктів . На наручному годиннику було близько третьої ночі.

7 контузій і Орден "За мужність"

За період служби старший солдат Сергій пережив сім контузій. Після важких бойових виходів у Бєлгородській області довго затинався, але згодом відновив мовлення.

"На Бєлгородщині кожна хвилина - на рахунку. Дуже багато дронів на оптоволокні. Якщо йдеш пішки - шанс вижити справді мізерний". Я бачив там пекло, - каже "Шум".

Попри всі випробування, Сергій не втратив найголовнішого - людяності. У свої 28 років, маючи сім’ю, не вагаючись, кинувся під ворожий вогонь, ризикуючи власним життям заради друга.

За цей вчинок старший солдат Сергій, позивний "Шум", був нагороджений державною нагородою - Орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Також в арсеналі відзнак в старшого солдата "Шума" почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України - "За взірцевість у військовій службі" III ступеня.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!