«Кримський сезон»
В Україні — війна, а окупація російським агресором Криму зробила південно-східні терени України прифронтовою зоною. Мігрантами із «зони війни» мимохіть уже стали тисячі українських громадян. Так, деякі родини не хочуть, щоб у тих регіонах, де знайшли собі прихисток і безпеку життю, їх називали «біженцями», вони радше бажають називатися «гостями», не завжди раді спілкуванню з журналістами і вірять у тимчасовість своєї гіркої долі.
Прибувають і такі біженці, що мріють назавжди поселитися на Івано-Франківщині, більше того — навіть в’язні з тимчасово окупованих земель просяться відбувати покарання у тюрмах материкової України. А жителі Івано-Франківщини, які щиро приймають вигнанців з Криму, ще й гірко жартують, що хвиля біженців — це свого роду «кримський сезон» на Прикарпатті, бо переконані у сезонності — тимчасовості російської окупації і, відповідно, у припиненні міграційних потоків з Криму, Севастополя, Харківщини, Донеччини, Кіровоградщини та інших регіонів України.
Складна суспільно-політична ситуація в державі, зокрема в АР Крим, місті Севастополі та в південно-східних областях України, спонукала на Івано-Франківщині зорганізувати й активно провадити роботу для забезпечення прийому та тимчасового проживання на території області родин біженців. З кожним днем потік зростає, водночас є й такі біженці, котрі після короткого проживання в нашій області мігрують в інші регіони України. Тож наразі можемо говорити загалом про понад дві сотні людей, які вже прибули на Прикарпаття.
Сергій АДАМОВИЧ, заступник голови Івано-Франківської ОДА:
— Ще з 2 березня при Координаційній раді з питань надання допомоги населенню під час надзвичайних ситуацій працює «гаряча лінія» для жителів АР Крим та південно-східних областей, які потребують допомоги, а інформацію про неї розповсюджено на всій території України. А також на «гарячу лінію» приймають звернення прикарпатців про їх готовність надати ту чи іншу допомогу біженцям, зокрема і з поселенням. Вже понад тиждень у приміщеннях міської «Просвіти» працює оперативний штаб, а принцип «єдиного вікна» спрощує формальну процедуру забезпечення прийому і тимчасового проживання в області жителів АР Крим та південно-східних областей. До роботи штабу залучено представників міграційної служби, УВС, департаментів охорони здоров’я, соціальної політики, освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту тощо. В разі потреби всі внутрішньо переміщені особи можуть отримати належні медичні, соціальні чи освітні послуги, а управління Держслужби з надзвичайних ситуацій та Спілки перевізників міста івано-Франківська забезпечують транспортом. Своєю чергою управління зовнішніх економічних зв’язків та туризму проводить збір інформації про можливості забезпечення житлом осіб, які прибувають на Прикарпаття. Для цього створено робочі групи у всіх районах краю. І наразі є всі можливості прийняти до семи тисяч біженців, зокрема і родини військовослужбовців...
Будинок «Просвіти» в івано-Франківську таким чином став штабом допомоги біженцям, і навіть у неділю тут людно. Головно через бажання пересічних людей з добрим серцем долучитися до спільної справи. Несуть все, навіть про гарячі страви дбають. Тож просвітянські коридори запруджені мішками, ящиками і пакунками з гуманітарною допомогою та продуктами харчування. Десятки волонтерів працюють безперервно, й охочі постійно зголошуються.
А стрижнем, навколо якого крутиться цей невтомний «мурашник», є Леся АРОНЕЦЬ — співголова Координаційної ради з питань надання допомоги населенню під час надзвичайної ситуації: «Наразі область готова прийняти 6 тис. 600 осіб з Криму чи з південно-східних областей і впродовж місяця забезпечувати житлом та всіма необхідними засобами для належної життєдіяльності. Все робиться за благодійні пожертви — жодні бюджетні кошти для роботи з біженцями не залучали і не залучають. Але наразі просимо небайдужих прикарпатців перш ніж нести у «Просвіту» ті чи інші речі ширвжитку або продукти харчування, попередньо дізнаватися, що першочергово необхідно для надання допомоги біженцям. Адже, на жаль, реальність така: чого сьогодні маємо з надлишком, завтра може хронічно бракувати».
Все у штабі надання допомоги біженцям зорганізовано просто, зручно і дієво. Передбачено, що в актовій залі приїжджі можуть перекусити, відпочити з дороги, привести себе до ладу та очікувати на подальшу реєстрацію, а на другому поверсі — «єдине вікно», де представники всіх необхідних структур надають адмінпослуги для забезпечення прийому та тимчасового проживання. На одному з поверхів банку «Хрещатик» працюють відповідальні за розселення по області всіх, хто приїжджає із «зони війни». А всім керівникам робочих груп у районах і тим, хто звітує чи подає до Координаційної ради кількісні дані про можливість прийняти біженців, я осібно маю вагомі підстави дати добру пораду — не лише дбати про кількість запропонованих житлових «вакансій» для біженців у тому чи іншому населеному пункті, а й контролювати стан потенційних житлових умов. Щоб відтак не палахкотіти від сорому.
А приїжджають на Прикарпаття родини біженців головно з Криму, Донецька, Харкова, є й з Кіровограда. Люди пояснюють, що страх жене їх з рідних домівок.
— Коли щодень бачиш нескінченні колони військової техніки російських окупантів на кримських вулицях і дорогах, то хіба можна бути безпечним за своє життя, за життя своїх дітей і рідних, — розповідають матері-кримчанки з Феодосії, які з малолітніми дітьми знайшли прихисток на Прикарпатті.
