Мешканці одного з прикарпатських сіл впродовж трьох років живуть без води
Упродовж трьох років мешканці вулиці Войнилівської, що у селі Верхня, живуть без води. Серед них — 34 дітей. Проблема у тому, що вода у криницях має неприємний запах та жовтуватий колір і непридатна не тільки для пиття, але і — для побутових потреб. Фахівці наразі не можуть визначити джерела забруднення. Хоча версії — невтішні.
— Якщо посуха — то вода дуже погана. Дощі трохи “розбавляють” ситуацію, — розповідає ”Вікнам” сільський голова Верхні Микола Філіпович. — Але якість води погіршується, і щоб це побачити, не потрібно навіть мати якихось спеціальних приладів. Є криниці, де у воді навіть щось чорне або жовте плаває. Вода має нудотний запах і — жовтий колір, який особливо виразний, коли вода відстоїться.
На вулиці Войнилівській — 100 будинків, у яких мешкає близько 185 осіб. З них 34 — діти дошкільного і шкільного віку. Люди не тільки не п’ють воду, але і не використовують її для побутових потреб. Кажуть, що якщо у ній помити руки, то потім з’являється висипка.
За словами сільського голови, газди на вулиці пробували викопувати нові криниці, але ситуація не змінилася. Дивно, але по другий бік вулиці у криницях вода — нормальна.
— У селі лише на цій вулиці люди мають проблеми, — каже Микола Філіпович. — Приблизно у тому районі, коли будували рибний цех, — бурили колодязь. Але вода у ньому була погана. Перейшли через дорогу, зробили криницю, і вода у ній — нормальна.
Якість води у колодязях на вулиці Войнилівській має чітку тенденцію до погіршення. На цьому акцентують і фахівці санепідстанції, спираючись на результати проведених досліджень.
— З липня ми постійно моніторимо воду з індивідуальних криниць мешканців вулиці Войнилівської, — розповідає начальник Калуського районного управління держепідемслужби Оксана Ананевич. — Вода у криницях має стійкий неприємний запах. І “дає” перевищення вмісту хлоридів, аміаку — приблизно втричі, залізо перевищує норму подекуди у 5 разів. У воді — підвищене мікробне забруднення.
За словами Оксани Ананевич, цього тижня воду із Верхньої повезуть до обласного лабораторного центру для хроматографічних досліджень.
Враховуючи той факт, що глибина криниць досить велика (тобто — не по 5 метрів, де поверхневі води. — Авт.) — там колодязі по 16-17 метрів — для визначення джерела забруднення потрібно провести гідрогеологічні дослідження, які дадуть можливість встановити напрямок підземних вод та фонові концентрації.
Однак, екологи вже сьогодні висувають невтішні версії. І вказують на те, що джерел забруднення, справді, може бути кілька.
— Вулиця Войнилівська перебуває неподалік від колишнього складу отрутохімікатів, — розповідає голова ГО “Грінпіс-Карпати” Роман Переймибіда. — Крім того, вулиця розташована нижче полігону гексахлорбензолу. І хоча відстань — велика, але можна сподіватися небезпеки і з того напрямку.
Згідно із дослідженнями, які проводять епідеміологи, ГХБ у воді не виявлено. Проте, Роман Переймибіда стверджує: на полігоні захоронювали різні сполуки з цехів вінілхлориду, ПВХ, хлорних цехів. І вони можуть вимиватися дощовими водами після того, як розрили полігон ГХБ.
Але що б там не було у воді, верхнянці її не вживають: ні для пиття, ні для побутових проблем. За словами Миколи Філіповича, люди рятуються як можуть: самі привозять воду, ходять митися чи прати до сусідів або родичів. Ходили і до влади. Щоправда, не за водою, а — для вирішення проблеми. Мешканці села були на сесії районної ради і навіть — приносили депутатам воду у пляшках.
— Санепідстанція зробила припис про те, щоб людям довозити воду, — каже Микола Філіпович. — І я вже поінформував про це районну владу та екологів. Адже сільрада не має можливості організувати довіз води.
Районна влада також не думає над тим, щоб возити людям воду. За словами голови Калуської РДА Василя Петріва, у цьому немає потреби, адже на вулиці є і колодязі із нормальною водою. Тому люди мають де її брати. Проте, районна влада замислюється над тим, щоб побудувати водопровід. Поки що — лише для однієї вулиці Войнилівська. Будуватимуть — за позичені кошти.
— Сьогодні у мене зустріч із представником чеської фірми щодо будівництва водопроводу. Ми можемо взяти кредит на 8 років під 3% річних. Коштуватиме водопровід для цієї вулиці у межах півмільйона гривень, — повідомив у коментарі “Вікнам” Василь Петрів.
Можливо, вже наприкінці року верхнянці дізнаються і про те, що насправді забруднило їхні колодязі. За словами Василя Петріва, проблему Верхньої обговорювали нещодавно на засіданні міжвідомчої урядової комісії за головуванням міністра екології Олега Проскурякова. За дорученням міністра, у кошти, які передбачені на моніторинг Домбровського кар’єру, включені і гідрогеологічні дослідження у Верхній. Їхня вартість — 120 тис. гривень.