Нові правила бронювання: що та для кого змінює постанова Кабміну

Перегляд та перевірка критеріїв критичності

Уряд доручив центральним органам виконавчої влади, іншим держорганам, а також обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (військовим адміністраціям) у десятиденний строк із дня набрання чинності постановою забезпечити:

• Перегляд та узгодження галузевих і регіональних критеріїв визначення підприємств, установ та організацій критично важливими.
• Аналіз відповідності: за результатами перегляду критеріїв провести перевірку підприємств, які раніше отримали статус критично важливих.
• Скасування рішень: у разі виключення критерію, на підставі якого підприємство визнали важливим для галузі чи громади, відповідне рішення про його критичність підлягає скасуванню.

Строки дії чинних рішень про критичність та збільшення обсягів бронювання

Кабмін визначив чіткі правила щодо чинності вже прийнятих рішень:

Рішення про критичність: усі рішення про визначення підприємств критично важливими, чинні на дату набрання чинності цією постановою, залишаються чинними протягом строку, на який вони прийняті (за винятком тих, які скасують за результатами перегляду критеріїв).

Рішення Міноборони про збільшення обсягів бронювання (до 8 грудня 2025 року): прийняті до 8 грудня 2025 року рішення залишаються чинними протягом усього строку дії статусу критичності підприємства, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року.

Рішення Міноборони про збільшення обсягів (після 8 грудня 2025 року): рішення, прийняті після цієї дати, залишаються чинними протягом строку дії статусу критичності підприємства, але не довше строку, визначеного у самому рішенні МО.

Утворення Координаційного центру

Постановою Кабміну утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, а також затверджено його склад та положення про його діяльність.

Бронювання понад 50% працівників: Кабмін визначив підстави для відмови

Уряд деталізував процедуру погодження збільшення обсягів бронювання військовозобов'язаних працівників понад стандартну 50-відсоткову квоту, а також визначив підстави, за яких підприємству можуть відмовити у розгляді таких пропозицій.

Як відбувається погодження збільшення квоти (понад 50%):

Подання пропозицій: Декларована кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за рішенням державного органу, який визнав підприємство, установу чи організацію критично важливою.

Роль Координаційного центру: Відповідний держорган подає до Координаційного центру обґрунтовані пропозиції щодо збільшення квоти.

Прийняття рішення: Остаточне рішення ухвалюється держорганом з урахуванням отриманих рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Підстави для відмови в розгляді заявок:

Координаційний центр має право відмовити в розгляді пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання у разі виявлення порушень з боку керівництва підприємства.

Зокрема, підставою для відмови є:

• Встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.
• Критерій систематичності: наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

Бронювання для міжнародних проєктів та донорів: квота до 50% та ліміт у 7 осіб

Уряд визначив нові вимоги до бронювання військовозобов'язаних працівників у представництвах донорських установ та серед виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги.

Основні ліміти та правила:

Базова квота та обмеження: Кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню в таких організаціях, повинна становити не більше 50% від кількості працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту, але не перевищувати 7 осіб.

Виняток для збільшення кількості заброньованих (понад 7 осіб): за рішенням держсекретаря Кабміну ліміт у 7 осіб може бути перевищений.

Умови для перевищення ліміту:

• Перевищення дозволяється тільки у разі, якщо до безпосереднього виконання завдань одного проєкту залучено понад 7 військовозобов'язаних осіб.
• Кількість заброньованих у будь-якому разі має залишатися в межах 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників проєкту.
• Рішення ухвалюється на підставі обґрунтованого звернення представництва донорської установи чи виконавця проєкту (визначеного критично важливим) та з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.

Ліміт 95% для ОПК та енергетики: правила бронювання та умови для перевищення квоти

Кабмін встановив граничний рівень бронювання працівників для підприємств оборонно-промислового (ОПК) та паливно-енергетичного комплексів (ПЕК), а також деталізував процедуру погодження бронювання понад визначену норму.

Основний ліміт - не більше 95%:

Кількість військовозобов'язаних працівників, які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 95 відсотків від їхньої загальної кількості, зазначеної у рішенні Міноборони або Міненерго.

Це правило поширюється на:

• Критично важливі установи у сфері ОПК (визначені Міноборони);
• Критично важливі установи ПЕК та їх підрядні організації;
• Вітчизняних виробників трансформаторного обладнання для енергетичної сфери, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення або поставку обладнання, надають послуги та проводять інженерно-технічні заходи для безперебійного функціонування об’єднаної енергосистеми та газотранспортної системи України (визначені Міненерго).

Обов'язкова умова для виробничого персоналу:

Зменшення граничного обсягу до 95% ухвалено з урахуванням того, що обов’язковому бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники, які безпосередньо залучені до виробничих процесів критично важливих установ.

Як за забронювати понад 95% працівників:

• Заявка та узгодження: Кількість заброньованих може становити понад 95% за рішенням Міноборони або Міненерго.
• Процедура: Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів подаються відповідним міністерством (Міноборони або Міненерго) до Координаційного центру. Рішення ухвалюється з урахуванням узгоджених рекомендацій та пропозицій Центру.

Строки збільшених лімітів, критерії критичності

Кабмін деталізував процедуру бронювання військовозобов'язаних, визначивши чіткі вимоги до збільшення лімітів квот, терміни оформлення через "Дію", а також оновивши критерії визначення підприємств критично важливими.

Правила та строки збільшення лімітів бронювання

• Вимоги до рішення: Рішення державного органу про збільшення обсягів бронювання повинно містити код ЄДРПОУ, повне найменування установи, новий ліміт, загальну кількість військовозобов'язаних, що підлягають бронюванню, а також строк його дії (не більше одного року).
• Оформлення в "Дії": Після прийняття рішення (з урахуванням рекомендацій Координаційного центру) профільний держорган подає повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку через Портал "Дія".
• Дедлайн для бронювання: Саму процедуру бронювання працівників держорган або установа мають здійснити протягом 10 робочих днів з дня подання повідомлення через "Дію". Якщо цей строк порушено, рішення про збільшення ліміту втрачає чинність.
• Анулювання відстрочок: Після закінчення строку дії рішення про збільшення ліміту керівники зобов'язані протягом 5 робочих днів провести заходи через "Дію" щодо анулювання наданих відстрочок.

Зміни до критеріїв та порядку визначення критично важливих підприємств

• Узгодження з Координаційним центром: Галузеві та регіональні критерії критичності тепер затверджуються після узгодження з Координаційним центром (про що зазначається у його листі-узгодженні). Крім того, центр може погоджувати діяльність підприємств в інших сферах за обґрунтованим зверненням профільного міністерства чи держоргану.
• Податкова заборгованість: Уточнено вимогу щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів: до заборгованості не зараховується борг, що виник через період тимчасового припинення бюджетних платежів (до моменту надходження коштів, що підтверджується довідкою розпорядника чи Казначейства).
• Сфери діяльності: Оновлено перелік галузей економіки, підприємства яких можуть визнаватися критично важливими (зокрема ОПК, ПЕК, ЖКГ, добувна та переробна промисловість, агропромисловий комплекс, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт і логістика, інформаційні технології, банківська діяльність, охорона здоров'я, зв'язок, аварійно-рятувальні служби).
• Терміни розгляду звернень: Профільний держорган зобов'язаний розглянути звернення підприємства за 7 робочих днів, після чого звертається до Координаційного центру. Сток надання рекомендацій Координаційним центром становить до одного календарного місяця, після чого держорган за 3 робочі дні приймає остаточне рішення.
• Скасування статусу: Рекомендації Координаційного центру щодо скасування статусу критичності є підставою для розгляду питання про скасування такого рішення.

В чому роль Координаційного центру з питань бронювання

Координаційний центр очолюють двоє співголів (заступники міністрів економіки та оборони). До складу центру увійшли представники ключових міністерств, відомств та безпекових структур.

Члени центру:

• Заступник держсекретаря Кабміну;
• Заступники міністрів: цифрової трансформації; внутрішніх справ; з відновлення, інфраструктури та транспорту; аграрної політики та продовольства;
• Держсекретар Міненерго;
• Заступник керівника ОП (за згодою);
• Заступник начальника Генштабу (за згодою);
• Перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби;
• Заступник голови Нацполіції;
• Заступник голови ПФУ;
• Заступник голови Держпраці;
• Представники Центрального управління СБУ, СЗР, ГУР та Мінекономіки (за згодою).

Головні функції Центру:

• Узгодження критеріїв критичності: розгляд та погодження (або надання рекомендацій щодо доопрацювання) галузевих і регіональних критеріїв визначення підприємств критично важливими, з оформленням відповідного листа-узгодження.
• Розгляд заявок щодо квот та статусу: опрацювання пропозицій державних органів про визначення підприємств критично важливими, а також щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов'язаних.
• Моніторинг та аналіз: здійснення моніторингу даних за допомогою державних реєстрів (ЄДР ПВР, вебпортал ПФУ тощо) та аналіз проблем у процесі бронювання.
• Скасування статусів: надання рекомендацій та пропозицій щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими (зокрема за наявності звернень від правоохоронних органів).

Терміни розгляду та прийняття рішень

• Стандартний строк: опрацювання звернень державних органів та надання рекомендацій/пропозицій не може перевищувати один календарний місяць з дня отримання звернення.
• Невідкладний розгляд: у разі обґрунтованої потреби держоргану терміновий розгляд здійснюється у строк не більш як сім робочих днів.
• Формат роботи: засідання проводяться за обов’язкової участі обох співголів. Рішення вважаються схваленими, якщо за них проголосували понад половина присутніх членів, а в разі рівного розподілу голосів підтримка обох співголів є обов’язковою умовою.
• Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Центру покладено на Мінекономіки.