Туризм Прикарпаття під загрозою?

Традиційно рясним на туристичні події виявився й нинішній вересень. Утім, він навіть багатший на них, ніж перші місяці осені попередніх років. Адже недавно відзначив своє десятиліття інститут туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Тож принагідно тиждень тому тут провели IV міжнародну наукову конференцію «Туризм і розвиток регіону», яка зібрала було понад 100 учасників з різних областей України й сусідньої Польщі.

А так, до «активу» вересня-2013 ввійшли міжнародні виставка-ярмарок «Тур’євроцентр — Закарпаття-2013» та туристичний фестиваль «Євро-Карпати-2013» в Ужгороді, туристично-рекреаційний потенціал івано-Франківщини на яких представили співробітники управління зовнішніх економічних зв’язків і туризму облдержадміністрації. Прикарпатці також взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Шляхи оптимізації розвитку туризму в Карпатському регіоні», що відбулася в рамках тих заходів і акцентувала на ширшому розвиткові транскордонної співпраці між країнами регіону та просування на ринки Західної Європи спільних туристичних продуктів.

Не оминули тематику розвитку відпочинкової індустрії й на міжнародному форумі «Молодь — нова еліта нації», в якому взяли участь до 300 представників з більшості регіонів України, а також з Білорусі та Польщі. Презентуючи рекреаційний потенціал нашого краю на відкритті цього молодіжного дійства, начальник відділу туризму управління зовнішніх економічних зв’язків і туризму ОДА Наталія Гасюк сказала «золоті слова», що на Прикарпатті немає жодного району, який був би «непридатний» для розвитку туризму. Цікаво, що підсумком засідання в рамках молодіжного форуму секції «Розвиток туризму на Прикарпатті, міжнародний туризм» стала  резолюція, в якій його учасники висловили пропозиції щодо розвитку молодіжного, екологічного туризму, перспектив розбудови туристичної інфраструктури тощо і яку організатори заходу подали на розгляд профільних столичних відомств.

До подій туристичної значущості належить і обласний вернісаж гуцульських ліжників «Барвограй-2013», який минулої суботи провели в Яворові на Косівщині задля збереження духовної та матеріальної культури й розвитку ліжникарства — давнього народного промислу, і те, що Туристична асоціація івано-Франківщини розпочала проект «Східноєвропейські перлини: створення та просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі»ѕ А своєрідним апогеєм туристичної активності в області став учорашній квест (групові ігри-змагання на природі) «Золото Карпат. У похід за скарбами Олекси Довбуша», присвячений Всесвітньому дню туризму, який відбувся на теренах ТК «Буковель» у найкращих опришківських традиціяхѕ Власне, якщо десь кипить туристичне життя в області, то насамперед — на гірськолижному курорті: цієї осені, до речі, тут запланували провести фестиваль латиноамериканських танців. 
Словом, можна сказати, що цього року працівники прикарпатської туріндустрії підійшли до свого професійного свята — Міжнародного дня туризму, який відзначають 27 вересня, мабуть, іще з більшим багажем зробленого задля поступу галузі, ніж попередніми роками. Либонь, і за результатами 2013-го Івано-Франківщина знову, як і попередніх років, увійде до трійки лідерів серед українських регіонів за темпами розвитку туризму. Яке ж воно, Прикарпаття туристичне, сьогодні? Це більш ніж 800 туристичних садиб, а також 350 готелів та інших закладів розміщення туристів, 19 з яких мають «тризіркову» категорію, а два — «чотиризіркову». Це також 800 км промаркованих туристичних шляхів, 120 музеїв, 70 творчих майстерень, об’єднаних маршрутом «Мистецька палітра Прикарпаття», 13 центрів і пунктів турінформації, кількасот щорічних мистецьких фестивалів, які сприяють поступові культури і туризму.

Більше того, від діяльності туристичних підприємств області до бюджетів усіх рівнів за 2012 рік надійшло 44,4 млн. грн. Платники туристичного збору сплатили торік 873,3 тис. грн., що на 28 відсотків більше, ніж 2011-го. А за вісім місяців нинішнього року до місцевих бюджетів  надійшло 750,1 тис. грн. туристичного збору, що на 12,3 відсотка більше порівняно з аналогічним торішнім періодом. 

Отож є сподівання, що й за результатами 2013-го наш край відвідає, як торік і позаторік, не менше мільйона туристів. Однак чи може ця цифра слугувати нині достатнім показником, якщо туризм визнано пріоритетним напрямом соціально-економічного розвитку сільських і міських територій області? Пригадую, ще 2011 року на урочистостях з нагоди Міжнародного дня туризму в облмуздрамтеатрі голова ОДА Михайло Вишиванюк зазначив, що лише тоді, коли на івано-Франківщині гостюватиме щороку не мільйон, а вдесятеро більше туристів з України й закордоння, можна буде сказати, що в органах влади у профільних громадських організаціях, загалом у суспільстві, зрештою, щось таки зробили для розвитку галузі.

Що ж перешкоджає прикарпатському туризмові приваблювати на терени краю щороку чимраз більше відпочивальників, аби вже хоч подвоїти чи й потроїти їхню кількість? Кажуть, перепоною цьому слугують погані дороги в регіоні, надто ж у горах, точніше бездоріжжя. і це справді так. Хоча й не можна твердити, що для покращення шляхів нічого не робиться. Скажімо, цього року працівники Солотвинського лісгоспу проклали 16,2 км лісової дороги, яка з’єднала Манявський скит та один з найвищих і найпривабливіших водоспадів Карпат, розташований на річці Манявці. «Коли тут обладнають і місця для відпочинку, новий шлях до Манявського водоспаду стане одним з найкращих туристичних маршрутів, — вважає зокрема голова ОДА Михайло Вишиванюк.

Але це, звісно, ситуації не рятує. Проголошений на 2013-й «Рік доріг», очевидно, треба продовжити й на 2014-й і навіть до кінця десятиліття. Та все ж низька якість шляхів — то лиш одне з гальм для туризму. Головне ж, мабуть, те, що для досягнення тієї десятимільйонної позначки потрібно відкрити ще кілька таких «Буковелів», як є. Одним із таких об’єктів міг би стати Дністровський каньйон, який ввійшов до сімки чільних природних дивовиж України, якби на ньому розгорнути належну туристичну інфраструктуру. Та якщо ще рік-два тому ця тема часто звучала на різних рівнях спілкування влади, громадськості і преси, то тепер розмови про те вщухли. Схоже, це питання «непідйомне».

 Втім, і перспектива Дністровського каньйону як туристичного об’єкта — теж є під сумнівом. Як повідав авторові цих рядків один із провідних українських екологів, якщо «Даноша» розгорне нові свинарники в Нижневі, Озерянах та в інших селах тлумацького Придністров’я — а такі плани за підтримки місцевої влади компанія виношує, — то про розвиток туризму в цій зоні годі буде й мріяти. А тим паче марно сподіватися на це тепер, коли дано дозвіл на видобуток у нашому регіоні газу зі сланців. Ні розширення мережі данських свинокомплексів, ні бурхлива діяльність на прикарпатських теренах компанії «Шеврон», ні будівництво міні-гес у горах як модні віяння, що останнім часом стають новими економічними пріоритетами, аж ніяк не сприятимуть поступові відпочинкової індустрії в краї. Навпаки, це ті супротивні вітри, які спроможні розвіяти не лише «десятимільйонні» наміри в роботі на підвищення туристичної привабливості регіону, а й «одномільйонні» досягнення галузі.

Віталій МОРОЗ, "Галичина"