Де влітку відпочити на Прикарпатті: Мальовнича Дземброня
Село Дземброня — найближчий населений пункт до гори з тією ж дзвінкою назвою. А ще це чудове місце, щоб втекти від світу або почати захоплюючу подорож Чорногірським хребтом.
Високогірна Дземброня — чи не найкраще карпатське село, якщо ви маєте на меті втечу від цивілізації. Неймовірні краєвиди, чисте гірське повітря, ліси та полонини дозволяють без жодних докорів сумління назвати Дземброню центром зеленого туризму. Але є одненька проблемка… Як і будь-яке екологічно чисте місце, де можна досхочу ховатись від цивілізації, село розташоване подалі від транспортних шляхів. Дістатись сюди нелегко, проте ми готові розповісти, як це можна зробити, пише guide.karpaty.ua.
Власникам автівок пощастило — для них шлях буде найлегшим. Всі інші мають їхати автобусом з Івано-Франківська через Ворохту до с. Ільці. Як вийдете в Ільцях, уважно подивіться на трасу — це остання нормальна траса, яку ви побачите на своєму шляху до Дземброні. Від Ільців треба подолати ще 12 км до кінцевого пункту призначення автобусом або — ми розуміємо, це звучить невтішно — попуткою. До Ільців можна доїхати з Косова через Верховину. Єдиний прямий рейс до Дземброні рушає саме з Верховини: о 12.00, 15.40 та 17.50 — орієнтована вартість проїзду становить 20 гривень. В принципі, ви можете сісти в цей автобус в Ільцях… А можете і не сісти, адже з високою вірогідністю в Ільцях вже просто не буде місця, пасажири в салоні будуть щільно утрамбовані, наче балтійські шпроти. До речі, автобус “Дземброня-Верховина” також існує — він відходить о 14.00. Чи вартує Дземброня транспортних пригод? Авжеж!
Постійних жителів в селі — 245-300 осіб, тобто це справжній рай для туристів, які обирають місце для відпочинку за принципом “чим менше людей — тим краще”. Приємне усамітнення вам забезпечене. Питома назва села звучить як “Берестецька Дземброня”, його намагалися перейменувати у Берестечко, але таке ім’я не прижилося, тому рішенням народного референдуму селу повернули його “рідну” назву: Дземброня.
Дземброня. Трохи дивно звучить, чи не так? З назвою селища пов’язано кілька легенд. Перша досить невинна, вона стверджує, що польські жовніри довго шукали в околицях якусь шляхтянку, вигукуючи: “Ґдзє Броня?” Інша версія більш цікава, не без карпатської містики. Вона наполягає, ніби топонім “Дземброня” походить від угорського слова “святкування”, і пов’язаний він з тим, що у день літнього сонцестояння неподалік села, на Вухатому Камені, мольфари приносили жертви богам… Тут дуже хочеться додати, ніби під жертовний ніж йшли чарівні незайманки, але ні, наші мольфари не мали традиції “переводити” гарних дівчат, тому боги вдовольнялись білими бичками.
Хоча Дземброня лежить вдалині від великих доріг, у селі бували і Леся Українка, і Василь Стефаник, а ще подейкують, ніби атмосфера саме цього села надихнула Сергія Параджанова зняти “Тіні забутих предків” — хоча зйомки проходили не тут, а у Верховині та Криворівні. Село зберегло свою самобутню культуру та звичаї, тож ви матимете нагоду долучитись до місцевих традицій та обрядів (ні, мольфарські жертви на Вухатому Камені вже не входять до традиційного дозвілля у Дземброні).
Пішохідні маршрути
Саме час запитати, а чим, власне, можна себе розважати, якщо жертовні ритуали відійшли до легенд? Відповідаємо. По-перше, у південно-західному напрямку є потік Мунчіль, а на тому потоці — чарівні каскади водоспадів, які називають то Дзембронськими, то Смотрицькими. Загальна висота водоспаду становить приблизно 100 м, а найвищий каскад сягає 10 м. Варто сходити помилуватись. По-друге, на північ від села розлягаються полонини Косарище та Степанський — це шикарне місце, щоб помилуватись Чорногірським хребтом та сфотографувати його. Наразі ми підійшли до головної причини завітати до Дземброні: тут починаються цікаві пішохідні маршрути.
Перший варіант маршруту: на гору Піп Іван через Вухатий Камінь. Якщо рушати з Дземброні і повертатись до цього ж села через гору Смотрич, загальний час у дорозі — приблизно 10 годин, за які ви маєте подолати близько 20 км. Перепад висот на маршруті значний, непідготовлені туристи будуть “випльовувати легені”: 1 230 м. Висота Вухатого Каменю, на схилах якого височіють чудернацькі скелі, становить 1 864 м, а Піп Іван Чорногорський взагалі вважається однією з найвищих карпатських гір — на вас чекає 2 028 м, але оскільки ви будете йти хребтом, то дорога від Вухатого Каменя до Піп Івана не буде надто складною. Принаймні легшою, ніж підйом до “пірамід”.
На зворотньому шляху можна пройти через Смотрич, щоб знов опинитись у Дземброні. До речі, Дзембронські водоспади розташовані поруч зі Смотричем, тож заразом можна і їх оглянути.
10 годин — приблизно стільки часу потрібно на маршрут від Дземброні до гори Менчул, але звідти краще виходити до села Бистрець. Перепад висот також наближений до попереднього маршруту: 1 200 м. Якщо Менчул сягає 1 998 м, то Довбушевий Сідець, через який можна вивернути на Бистрець, — 1 506 м. Одна з принад такої “прогулянки” полягає у можливості пройти рідкісним у Карпатах кедровим лісом.
Якщо ж ви прочитали опис проїзду до Дземброні і вам не сподобалось, маємо гарну новину: є альтернативний спосіб дістатись села — вирушити з Верховини через хребет Крента пішки, закинувши на плечі рюкзак. Подорож вимагає щонайменше 8 годин ходу, подолати доведеться близько 20 км, проте перепад висот буде не трагічний: до 740 м.
Як дістатись:
З Верховини можна їхати автобусом: відправлення щодня о 12:00, 15.40 та 17:50*, вартість проїзду 20 грн.. Час у дорозі: в середньому 1.2 години. З Дземброні на Верховину автобуси також ходять один раз на день: відправленням о 14:00*. Вартість проїзду та сама — 20 грн. з людини.
Автостанція у Верховині: вул. Грушевського, 1, тел. (03432) 2-12-90. Графік роботи: з 5.00 до 19.00
