Глінтвейн і янголи, – як з Франківська поїхати на європейські різдвяні ярмарки

Свято наближається, незважаючи на погоду і плани. Якщо різдвяно-новорічний настрій ніяк не приходить, можна створити його самостійно.

Це і вирішив зробити «Репортер», відправившись у Дюссельдорф і Кельн.

У Німеччині – гноми й ковбаски

Вибір напрямку очевидний: до Дюссельдорфа зі Львова літає Ryanair, який продає квитки по 10 євро. Щоправда, літак прибуває у аеропорт Веце, за 60 км від Дюссельдорфа, тому треба добиратися автобусом-шатлом (від 5 євро) чи електричкою (15 євро).

Дюссельдорф – столиця федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини, місто з населенням у 600 тисяч (у Кельні – 1 млн). Старих будівель у Дюссельдорфі небагато, адже значна частина міста була зруйнована під час Другої світової. Визначні місця: Рейнська телевежа і модерні будинки у районі Медіагавань.

Головні різдвяні ярмарки розташовані у старому місті: на площі біля ратуші й на вулиці Флінгер. Крім яток з товарами і пригощеннями, у центрі працюють чортове колесо і карусель. Головний продукт німецьких ярмарків – традиційні ковбаски, наприклад «каррівурст» чи «братвурст». Також на кожному кроці продається глінтвейн, який наливають у красиві керамічні горнятка, в середньому по 5,5 євро. Можна випити й залишити горнятко собі або віддати продавцю і отримати свої 2 євро завдатку.

Трохи далі, на вулиці Штадтбрюкхен цього року розкинувся ярмарок, де на дерев’яних будках і деревах сяють зірки, а на Генріх-Гейне-Плятц із кожного кутка дивляться янголи. Ще три трохи скромніші базари можна знайти подалі від центру. На широкій Королівській алеї діти й дорослі катаються на ковзанах під сучасні та різдвяні хіти.

Кельн – місто більше і ярмарки там серйозніші. Доїхати з Дюссельдорфа – півгодини залізницею, 14 євро в один бік, але це того вартує. У Кельні історичних місць теж небагато, але все компенсує величезний Кельнський собор, який постає перед очима зразу після виходу з вокзалу.

Біля собору стоїть головна ялинка, а навколо – кілька десятків червоних яток зі святковими сувенірами і гощеннями. Там збирається найбільше народу, особливо ближче до вечора.

Найбільший ярмарок – біля ратуші, розтягається аж на дві площі. Його тема – німецькі казки. Головні мешканці базару – гноми, їхні фігурки всюди – катаються на каруселях і піднімаються на гірськолижному підйомнику. Також біля яток стоять дерев’яні лісові звірі. Навколо пам’ятника королю Фрідріху Вільгельму ІІІ залитий майданчик, де катаються на ковзанах і грають у керлінг. З кафе, які нагадують середньовічні таверни, пахне глінтвейном і ковбасками. Спостерігати за ярмарком згори можна, стоячи на дерев’яному мості, який перекинувся через льодову арену.

Найстаріший кельнський різдвяний базар розташований на площі Ноймаркт, біля вулиць з модними магазинами. Тут менше людей, ніж біля собору чи ратуші, чорно-білі ятки прикрашені зірками та янголами. На набережній Рейну, біля Музею шоколаду, розкинувся скромніший портовий ярмарок, де темою є вікінги й пірати.

Ще один базар, присвячений оленям Санта Клауса, зокрема оленю Рудольфу, обігрує назву його місцезнаходження – Рудольфплятц (площа Рудольфа). Неподалік невеликий ярмарок ЛГБТ-спільноти, де рожеві й блакитні ятки прикрашені хмаринками. Ще один базар можна відвідати у парку, подалі від центру, але він відкривається лише ввечері.

Продають на європейських різдвяних ярмарках переважно одне й те саме: іграшки ручної роботи, сніжні кулі, в’язані шкарпетки, солодощі. Обов’язковий атрибут – глінтвейн і запашні страви: смажені ковбаски, каштани, картопляники, бельгійські вафлі, млинці, яблука в карамелі. Але на ярмарки йдуть не поїсти, а відчути атмосферу свята, яку створює яскрава ілюмінація, дерев’яні шопки та різдвяні мелодії.

Від Скандинавії до Польщі

Різдвяні ярмарки почали проводити у німецькомовних країнах ще у XIV столітті. Зараз теж найкращими, найбільш автентичними вважаються базари в Німеччині, Австрії та у французькому Страсбурзі. Справжнім королем ярмарків є Берлін, там їх майже 80. Але на Німеччині вибір не закінчується: у будь-якому європейському місті можна пошукати святковий настрій.

Найближчі для українців ярмарки – у сусідній Польщі. Найбільше славиться ярмарок у Вроцлаві, розташований на площі Ринок. Також популярний краківський базар, який розкинувся на площі Ринок, навпроти Маріацького костелу. У столиці Варшаві ярмарки скромніші. Головна ялинка стоїть на Замковій площі, яку алея з дерев’яних будиночків з’єднує з площею Ринок. На ній можна спробувати журек і покататися на ковзанах.

У Будапешті головні ярмарки розташовані на площі Верешмарті і перед базилікою святого Іштвана, де продають сувеніри і вироби ручної роботи, а також гуляш, смажені овочі та м’ясо, традиційну випічку.

Справжня зимова казка чекає на відві­дувачів у скандинавських країнах. На ярмарках у Стокгольмі, Копенгагені, Гельсінкі та Осло продають традиційні скандинавські солодощі та наливають гльог (місцевий вид глінтвейну) або какао.

У Парижі найсвятковішою вулицею міста стають Єлисейські поля. Менші ярмарки розкинулися поблизу Нотр-Дам де Парі, у районі Дефанс і на площі Конкорд. Майже кожен округ міста має свої різдвяні базари.

Празький ярмарок – один із найпопулярніших у туристів через казкову атмосферу столиці Чехії. Основні два можна знайти на Старомєстській та Вацлавській площах, в самому центрі. Тут часто наряджають у вертеп живих овець і кіз, продають традиційні чеські вироби і солодощі.

Більшість ярмарків працюють з 10 до 21 або 22 години. Вони починають діяти з кінця листопада і закриваються одразу після Різдва або Нового року.

Україна теж готується

Ще недавно українські міста ставали новорічно-різдвяними аж на Миколая. Але останнім часом, орієнтуючись на туристичний попит, наші міста вже починають наряджатися до свят: у Франківську встановили новорічні арки, а у Львові – ярмаркові будки.

Найвідоміший український різдвяний ярмарок – у Львові. Він працює вже далеко не перший рік, тоді як у інших містах їх почали влаштовувати недавно. Навпроти оперного театру ставлять ялинку, яку зазвичай відкривають 19 грудня. Ярмарок простягається уздовж проспекту Свободи, від пам’ятника Шевченка до оперного, і на площі Ринок, навколо ратуші.

На ярмарку, за європейською традицією, можна спробувати глінтвейн, какао, ковбаски, карамельні яблука і пряники. У ятках продають мило ручної роботи, гуцульські вироби з дерева і вовни, арахісове масло, іграшки на ялинку та львівські сувеніри. Позаду ратуші з грудня по березень встановлюють ковзанку.

Головна ялинка країни у Києві пережила багато подій. Після асоціації з Євромайданом, коли Янукович виправдовував розгін студентів бажанням встановити «йолку», останні роки ялинка стоїть на площі біля Софійського собору. Навколо неї розташовується ярмарок, якому ще не вистачає атмосфери й розмаху галичанських та західноєвропейських базарів.

На яке місто не впав би вибір, святковий настрій скоріш за все не забариться. Бо як іще прикрасити холодно зиму?