Івано-Франківськ: ціннісний простір для розвитку туризму

Посеред мальовничої рівнини у передгір’ї величних Карпат розкинулося місто Івано-Франківськ.

Місто, по-своєму унікальне, яке яскраво вирізняється з-поміж інших обласних центрів заходу України. Достатньо велике, щоб за правом носити статус самодостатнього адміністративного, культурного, наукового та освітнього центру регіону, і в той самий час таке компактне і по-родинному близьке. Досить давнє, щоби вражати туристів прихованими за барочними фасадами старовинних будинків таємницями минулого і водночас достатньо сучасне, щоб генерувати нові життєві тренди.

Тут, на відносно невеликій території, затиснутій між двома міськими річками Бистрицями, зустрілися і мирно співіснують історія та сучасність – величне трьохсотрічне бароко та креативний модерн.

Власне, унікальним наше місто було завжди – з того самого моменту, коли майже 400 років тому з легкої руки посвяченого у масонські таємниці Анджея Потоцького серед сірого понурого середньовіччя «засяяла» збудована за найсучаснішими на той час технологіями будівництва та фортифікації фортеця-зірка, де кожна будівля, кожен бастіон вражав досконалістю геометричних форм і прямих ліній.

Станіславів – Івано-Франківськ увійшов до історії насамперед як місто відомих людей. Тут бував великий Пінзель і скульптури його роботи досі зберігаються у розташованому в приміщенні давньої Колегіати Музеї мистецтв Прикарпаття. Тут, у будівлі колишньої «Руської бесіди», що досі збереглася на вулиці Січових Стрільців, читав свого «Мойсея» Іван Франко. А у похмурих підвалах міської Ратуші закатували ватажка карпатських опришків Василя Баюрака – побратима легендарного Олекси Довбуша. Тут, у стінах Катедрального собору Воскресіння Христового наприкінці ХІХ сторіччя відправляв з єпископської кафедри молебні сам Андрей Шептицький, а у приміщенні колишнього кінотеатру «Австрія», а нині – Народного дому № 1, що на вулиці Шевченка, на початку 1919 року засідав уряд Західно-Української Народної Республіки і ухвалювався Акт про злуку ЗУНР з Українською Народною Республікою. А ще місто кілька разів ставало епіцентром драматичних, іноді кровопролитних подій – місцем зіткнення великих імперій та вельможних магнатів під час європейських та світових воєн.

На щастя, навіть в умовах стрімкого розвитку будівництва у місті частинку того старовинного Станіславова – Івано-Франківська сьогодні вдалося зберегти і це дає підстави сподіватись, що наше місто має сьогодні шанс стати справжньою туристичною родзинкою Прикарпаття.

Адже саме історичний туризм сьогодні має найбільші перспективи і користується особливою популярністю в Європі.

На жаль, сьогодні для багатьох поціновувачів туризму як в Україні, так і у багатьох країнах Європейського Союзу Прикарпаття асоціюється насамперед з гірськолижними курортами. В цих умовах місто Івано-Франківськ поки що незаслужено залишається, так би мовити, у тіні Карпат. Для багатьох наше місто – лише ворота у Карпати, крізь які туристи проходять, не зупиняючись.

А дарма. Адже в Івано-Франківську дійсно є на що подивитись і є про що дізнатись.

Проте для збереження пам'яті про відомих наших земляків необхідно подбати про збереження в історичному вигляді місць та будівель, пов’язаних з такими постатями. Адже, зберігаючи у цілісності історичні будівлі, ми тим самим ще й приваблюємо туристів. Так вже сталося, що людині властиво шукати матеріальне уособлення цікавої для них інформації. У випадку відомих людей це місця та будівлі, пов’язані з їх життям та діяльністю. Зрештою, такі будівлі самі по собі є історичною спадщиною.

На жаль, бездумна будівельна політика минулих років, недбале, іноді навіть варварське ставлення до історичної пам’яті та пам’яток матеріальної культури призвели до того, що чимало історичних будівель та інших історичних об’єктів сьогодні безповоротно втрачено. Втім, і в цих умовах історична пам'ять має бути збережена: в анотаційних та меморіальних дошках, макетах, документах, фотографіях та малюнках, інших формах історичного відтворення.

В будь-якому випадку завжди можна не зміщуючи акценти, створити такий простір, який приваблюватиме і містян, і туристів.

Варто відзначити, останнім часом ситуація почала змінюватись на краще. Безкоштовні тематичні екскурсії містом, активні реставраційні роботи, зокрема, використання старовинних елементів декору у реконструкції вулиць та будівель, реставрація, в тому числі силами ентузіастів і волонтерів, історичних дверей, вікон, ліпнини, – все має на меті одне: створити простір, який підніме цінність Івано-Франківська, допоможе залучити до нашого міста більше поціновувачів історичних та культурних цікавинок, перетворивши його з транзитного туристичного міста на місто – центр туризму.

Хочеться сподіватись, що наше місто таки стане туристичною перлиною Європи.

Фотографії: Руслан Веселий

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!