Краса понад хмарами: найвисокогірніші озера Прикарпаття
Серед незайманої природи Карпатських гір, на зелених килимах із трав та рідкісних чагарників субальпійського поясу, поміж кам’яних розсипів причаїлися льодовиково-карові озера.
Вони знаходяться поблизу верхньої лінії хребтів у коритоподібних заглибленнях (карах). Історія появи цих високогірних водойм сягає часів танення прадавніх льодовиків, тому, навіть, у літню пору від них віє холодом та суворістю, а на берегах ще може лежати сніг, пише igotoworld.
Тож, якщо ви вирішили навідатися до одного з високогірних озер, не знехтуйте теплим одягом та відповідним взуттям, щоб мінлива погода Карпат не стала на заваді вашій неймовірній подорожі до місць, де, як кажуть, можна побачити душу наших гір. У Карпатах нараховують близько тридцяти високогірних озер. Розташовані вони переважно на висоті від 1400 до 1800 метрів над рівнем моря у межах Карпатського національного заповідника (масив Чорногора) та Свидовецького масиву. Пропонуємо вашій увазі найвисокогірніші озер Прикрапаття, адже, чим важче до них дістатися, тим яскравішим буде враження від побаченого!
Несамовите
Несамовите – озеро, що також вважається одним із нависокогірніших у Карпатах, адже лежить воно на висоті 1750 метрів. Природа, ніби, навмисно підібрала для нього це місце розташування, аби милуватися зоряним небом вночі, а вдень – плином хмарин, що відображаються у водній гладі озера. Лежить воно в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора).
Розміри озера – 88 на 45 метрів. Глибина ж коливається в межах 1 –1,5 метра, що дозволяє йому влітку прогріватися до +20°C, а взимку замерзати. Саме озеро льодовикового походження та його підживлюють також і атмосферні опади. Навколо озера все застелено субальпійською рослинністю: трави, мох та гірські квіти утворюють живий килим, на якому відпочиває морське око Карпатських гір.
Джерело фото: IGotoWorld.com.
За характером Несамовите перевершує своєю крутою вдачею навіть свого побратима – озеро Бребенескул. Про це говорить сама його назва. І справді, коли навколо озера починає вирувати негода, здається, що немає порятунку. Звісно, такий факт породив безліч легенд навколо цієї водойми. Кого тільки не поселяли місцеві жителі у води Несамовитого: і дивні створіння, і душі грішників, і самого нечистого. Тож, краще не жбурляйте каміння у тихі води, щоб не накликати біду, бо хто зна… Та не зважаючи на всі ці повір’я, Несамовите щороку вабить все більше і більше любителів еко-туризму своєю неймовірною красою і таємничістю.
Як дістатися: ви неодмінно натрапите на Несамовите здійснюючи похід Чорногірським хребтом. Але якщо часу у вас не так багато, а хочеться заглянути у водне дзеркало озера, можна влаштувати одноденну подорож від турбази «Заросляк». Підйом займе у вас близько трьох годин. Забронюйте готель у Ворохті, якщо плануєте стартувати із Заросляка.
Марічейка
У Верховинському районі у масиві Чорногора на північно-східному схилі гори Шурин-Гропа на висоті 1510 метрів знаходиться ще одне з високогірних озер Карпат – Марічейка. На північний захід від озера розташована одна з найвищих вершин Українських Карпат – Піп Іван (2022 м). Марічейка — льодовикового походження, живиться підземними та частково атмосферними водами.
Довжина озера – 88 метрів, ширина – 45 метрів. Вода в озері чиста, незважаючи на її невелику глибину – максимально 0,8 метра. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково – заростями осоки. Є одна особливість озера Марічейка, яка вирізняє його серед інших високогірних побратимів. Марічейка навкруги оточена лісом з ялини та гірської сосни. Тому тут так полюбляють зупинятися на відпочинок туристи. Затишна атмосфера, що панує навколо озера, якнайкраще цьому сприяє.
Джерело фото: karpaty.love.
Майже як і кожне з озер, Марічейка також має свою сумну легенду, що оповідає про хоробру дівчину Марічку, яка ціною свого життя захистила рідне село від ворога. Вона завела загарбників у хащу лісу, за що ті замордували дівчину. Кажуть, що сама природа тоді помстилася ворогові, та юної сміливиці вже було не повернути. Озеро ж утворилося від сліз парубка – нареченого дівчини. Та така сумна легенда тільки доповнює романтичну ауру озера, біля якого хочеться не просто відпочити, а набратися позитивної енергії води та соснового лісу.
Як дійти до озера: Стежок до Марічейки веде безліч, але найбільш зручний маршрут – від села Шибене на гору Піп Іван Чорногірський (якщо не зважати на складність доїзду до самого Шибеного). Дорога маркована, добре втоптана. Від КПП Шибене до Марічейки – 9 км в один бік. За сприятливих погодних умов та відповідної фізичної підготовки, піднятись можна за 3 години. До речі, щоб пройти КПП потрібен паспорт, тож не забудьте його, щоб не довелося міняти маршрут.