Маршрутки проти дітей. У Франківську водій кричав на школярку, аби платила за проїзд

На жаль, такі випадки не поодинокі, бо деякі франківські водії на свій лад тлумачать рішення міської влади про безкоштовний проїзд школярів. Що ж робити, аби діти не отримували психологічних травм, а у водіїв прокинулася совість, пише Репортер.

Ціна дитячих сліз

«Це було в суботу, 19 березня, моя донька верталася з навчання. У школі №11 — шестиденка. Дитина зайшла у маршрутку, показала учнівський, а водій став кричати, аби платила, бо нині субота, — скаржиться пан Ігор, мешканець Івано-Франківська. — За неї заступилася якась жіночка, тож водій ніби заспокоївся. Але невдовзі вона вийшла з маршрутки і він знову став чіплятися до дитини. Решта пасажирів мовчки спостерігали. Донька заплатила, додому повернулася у сльозах, ми довго не могли її заспокоїти».

На жаль, відколи у місті запровадили безкоштовний проїзд для учнів, відтоді схожі історії і з’являються регулярно. Кожна, звісно, має свої нюанси — то водій по-своєму інтерпретує рішення виконкому щодо часу пільгового проїзду, то учень забув учнівський квиток, а чи і справді їде трохи пізніше відведеного часу. Та як не крути, кожному з батьків болить, коли їхню дитину ображають. Самі ж діти — найбеззахисніші з усіх пільговиків, і п’ятихвилинний інцидент, про який водій забуде через хвилину, у них може відкластися комплексом на все життя.

Як пояснює Оксана Хомин, методист обласного центрі практичної психології і соціальної роботи інституту післядипломної педагогічної освіти, в такому випадку дитина переживає стрес.

«Як правило, водій звертається до неї підвищеним тоном чи навіть з криком і це її лякає, це — раз, — каже психолог. — По-друге, дитина переживає почуття образи, вона не розуміє, чому їй не можна їхати, якщо вона має учнівський і знає, що має на це право. Якщо у дитини сильніша нервова система, вона може переживати почуття гніву, таким дітям справитися з травмою легше. Але якщо вона психологічно слабша, можуть бути сльози, інші гострі реакції на стрес, коли дитина у стані ступору не може нічого відповісти водієві, пояснити ситуацію».

У майбутньому ці травми можуть мати навіть негативні наслідки на рівні психосоматики, запевняє Хомин, різні невротичні реакції, для прикладу, коли дитина хвилюється і в неї з’являються якісь нав’язливі рухи — кусати нігті, похрустувати пальцями і т.д.

І найгірше, коли дорослі пасажири маршрутки просто мовчки за цим спостерігають. Бо коли хтось заступається, це дає дитині можливість трошки прийти до себе, заспокоїтися.

«Байдуже середовище ще більше напружує, — каже психолог. — Дитині стає соромно і це травматично. Якщо ця травма не пролікована, то неприємні переживання, пов’язані з громадським транспортом, можуть зберегтися на все життя».

Водії та негативна ініціатива

Безкоштовний проїзд для учнів — це одна з передвиборчих обіцянок теперішнього міського голови Руслана Марцінківа. І вже 29 грудня минулого року міськвиконком прийняв відповідне рішення. Згідно з ним, «пільговий проїзд учнів у міському пасажирському транспорті загального користування діє за наявності учнівського квитка щоденно з 7:00 до 19:00 год., за винятком вихідних, святкових днів і канікул». Звісно, для сімейних бюджетів, це плюс, але завжди лишається людський фактор у вигляді водія, який просто хоче заробити.

Тепер про нюанси. Як пояснює керівник міського управління транспорту і зв’язку Олег Ганчак,мова іде саме про дні навчання. Так, для прикладу, коли наприкінці зими діти по суботах відпрацьовували карантин, то з управління освіти їм прийшов про це лист, вони вже зі свого боку підготували перевізникам роз’яснення. Те саме про школи-шестиденки. У Франківську є три такі — №1, №11 та Українська гімназія №1 — і водії знають: якщо в учнівському написаний якийсь із цих закладів, дитина і в суботу може їхати безплатно.

Що робити, якщо дитину образили? Писати скаргу в управління транспорту. Ганчак запевняє, там на це реагують дуже серйозно.

«Ми обов’язково викликаємо перевізника, якщо є порушення, він отримує попередження і має виправити ситуацію, дуже часто перевізники самі дзвонять до батьків і просять пробачення, — пояснює він. — Якщо порушення повторне в того ж водія, правда, у нас таких випадків не було, там уже серйозніше — догани, зняття коштів і т.д.».

В управлінні кажуть, що є добра співпраця з перевізниками — наради, консультації. Апелюють до батьківських почуттів і моралі водіїв. Бо й справді є ситуації, коли, якщо брати по всій букві закону, учень не має права їхати безкоштовно. От, недавно був інцидент з хлопчиком, який їхав о 19:40, а нерідко буває, що діти забувають учнівські.

«Проводимо бесіди, аби вони м’якше з ними спілкувалися, бо грубий тон може просто налякати дитину, можна ж поставитися з розумінням, аби не закладати в дитині комплекси», — додає Ганчак.

До слова, в управлінні кажуть, що зрушення таки є і скарг на інциденти з дітьми поменшало. Якщо у лютому їх було 12, то за березень — лише три.

Ще тут рекомендують, знайти хоч одного свідка.

«Я не хочу виглядати бюрократом і знаю, що дитина в такому випадку обманювати не буде, — каже Ганчак. — Але зі свідком юридично легше довести порушення».

І в цьому контексті мають ще велику надію на двосторонні відеореєстратори. Кажуть, дотискають перевізників, аби, врешті, встановили такі у кожній маршрутці. Зараз проводять рейди — немає, значить складають акт.

«Є один перевізник, який встановив їх на всіх своїх маршрутках і протягом місяця по ньому немає жодного зауваження. Це дисциплінує, — говорить Олег Ганчак. — А сам запис є доказом».

Голова франківської асоціації перевізників Володимир Сохан зі свого боку запевняє: всі водії проходять інструктаж, тобто знають, що в їхніх обов’язках, якщо є скарга — сувора догана, ще одна — звільнення з роботи.

«У нас зараз із цим дуже строго, — запевняє Сохан. — Але власник не може передбачити, як поведе себе водій в тому чи іншому випадку. Коли влаштовуються на роботу, то всі такі — хоч за образ клади, а коли виїжджає на маршрут, то вже може проявити якусь свою негативну ініціативу».

Батьки повинні заступитися

Дорослі, які стають свідками такого інциденту, мусять заступитися за дитину. І якщо водій не реагує, можна навіть набрати «102». У патрульній поліції нам підтвердили — звісно, на виклик виїдуть. Якщо в учня при собі є квиток і він їду у відведений час, зафіксують факт порушення і проведуть профілактичну бесіду з водієм. Навряд чи після цього він ще наважиться на такі вибрики.

Ще важливішу роль тут відіграють батьки. Вони обов’язково повинні підтримати дитину.

«Якщо вона плаче, дайте їй виплакатися, — радить психолог Оксана Хомин. — Потім уже розпитуйте. Не треба казати, а чого ти не зробив так і так, не можна звинувачувати».

Так само дитина має знати, що батьки не спустять ситуацію — підуть до преси, у відділ транспорту, чи до того ж водія. Вона має розуміти, що її права захистять. І якщо люди у транспорті поставилися до цього байдуже, то у неї завжди є батьки…

І наостанок таке запитання — невже франківські водії та пасажири в основному бездітні?