На Городенківщині дали офіційний старт жнивам на Прикарпатті

На прикарпатських ланах достигають останні площі зернових.

Орієнтовно за тиждень-два жнивувати розпочнуть у всіх районах. Утім, подекуди, як, скажімо, на Городенківщині, Рогатинщині, Снятинщині, вже взялися збирати озимий ячмінь. Отож тут найшвидше вступлять і в найбільш відповідальну пору кампанії — збирання озимої пшениці — основної хлібної культури. До речі, це вже другий рік поспіль на Івано-Франківщині починають жнивувати не з традиційних косіння й молотьби посіяного восени ріпаку, як було доти роками, а зі збору ячменю, пише Галичина.

Але з чого б не почали, зібрати потрібно все і вчасно. Без втрат як під час прямого комбайнування, так і по можливості уникнувши форс-мажорних обставин з будь-яких причин. Надто ж потрібно оберігати вирощений хліб від вогню, який уже завдає чималої шкоди на сході країни, де жнивують повним ходом. Тим паче, як прогнозують синоптики, що насувається спека...

Про це та інше йшла мова під час обласного семінару, який відбувся минулого четверга на полях провідних сільгосппідприємств Городенківщини й на якому остаточно сформували стратегію цьогорічної зернозбиральної кампанії. Причому керівники галузі, спеціалісти регіональних аграрних служб, учені-аграрії, представники управлінь МНС та Держгірпромнагляду рекомендували учасникам дійства — заступникам голів РДА з профільних питань, начальникам районних управлінь агропромислового розвитку, самим господарям — тактику дій, що випливає як з кліматичних особливостей нинішнього сільськогосподарського року, так і з економічної ситуації в державі, як мовиться, на всі випадки технологічного процесу — від поля до складів і зернового ринку.
Навіть більше того. Зокрема керівник відділу Державної фітосанітарної інспекції івано-Франківської області Степан Коржан ознайомив присутніх і з таким європейським агротехнічним ноу-хау, як десекація посівів — обробка їх раундапом та іншими відповідними препаратами орієнтовно за два тижні до збирання. Цим агротехнічним прийомом виконується відразу три заходи. Передусім підсихає зерно до оптимальної для збирання вологості. По-друге, всихають бур’яни, що полегшує роботу комбайнам. До речі, цього року завдяки сприятливим і дощовим, і сонячним дням, які перемежовують один одного, друга хвиля цих паразитів неабияк засмічує нині площі як озимих, так і ярих культур. Тож порада — на часі. А по-третє, — оброблені поля, чисті від бур’янів, будуть уже готові для осінньої сівби. За словами С. Коржана, цю роботу вже активно проводять у Польщі, в інших сусідніх країнах, у вітчизняних агрохолдингах, а румуни навіть попросили в тому допомоги в української малої авіації. і це засвідчує, що справа варта уваги.

За науковими передбаченнями, як повідомив директор Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук Михайло Абрамик, на нивах краю колоситься доволі високий урожай — від 40 до 80 ц/га залежно від культури та її сорту, в тому числі озима вона чи яра, та агрокліматичної зони. А це накладає особливу відповідальність на аграріїв за дотримання вимог на кожному етапі жнив з тим, аби й на токи звести стільки ж і не менше. Звісно, в департаменті агропромислового розвитку ОДА навіть з огляду на такі гарні види на врожай відверто не сподіваються на валовий збір зернової продукції на рівні торішнього короваю завважки 615,5 тис. тонн, рекордного для області не лише за роки української незалежності, а й, мабуть, за весь період існування івано-Франківщини як територіально-адміністративної одиниці. Але все ж очікують на доволі щедрий ужинок. 

— Головне — вчасно розрахуватися за форвардними закупівлями збіжжя майбутнього врожаю до держрезерву — а це близько
15 тисяч тонн, — наголосив заступник голови облдержадміністрації Василь БРУС, котрий провів переджнивний «інструктаж» осіб, відповідальних за належний збір урожаю в районах. — А також маємо до 1 вересня сформувати власні регіональні ресурси зерна обсягом 53 тисячі тонн — тримісячний недоторканний запас (НЗ) хліба. Лише маючи його, почуватимемося впевнено, а в разі чого зможемо зокрема й запобігати необррунтованим стрибкам цін на борошно чи хлібѕ
До керівництва кожного району й міста обласного значення довели обсяги збіжжя, яке має бути засипано в місцеві засіки як НЗ. А хліборобів ознайомили і з переліком зерноскладів та елеваторів, що діють в області й куди можна звозити хліб на зберігання — як проданий державі чи до регіональних ресурсів, так і призначений для реалізації через Агробіржу й на зерноринку. Адже зберігати зерно не варто будь-де, потрібно засипати його в сертифіковані й санітарно впорядковані приміщення, де його не нищитимуть гризуни та інші шкідники. Причому городенківців і снятинців також застерегли, щоби вони не продавали збіжжя на зерносклади сусідньої Буковини, а зберігали на території своєї області.
Чому стільки уваги вділили темі зберігання хліба? Бо аграріям наполегливо рекомендували не квапитися, після того, як виконають ті чи інші свої зобов’язання з формування державних та регіональних хлібних ресурсів, збувати відтак вільне зерно першим-ліпшим покупцям. Цінова ситуація в державі наразі несприятлива. Скажімо, свіжозібрану пшеницю другого класу хлібороби східних регіонів реалізують лише по 1,8 тис. грн. за тонну, тоді як торік під час жнив її можна було продавати на 500 грн. дорожче. Тому ліпше перечекати цей період, який орієнтовно триватиме ще місяць-півтора, і притримати збіжжя, так би мовити, до кращих часів, коли його вартість зросте, навіть якщо хліба зберуть і не набагато менше, ніж
2012-го. 

Та все ж насамперед під особливий контроль органи влади візьмуть, як пообіцяв В. Брус, процес збирання колоскових на насінницьких площах. Змолотити вирощене на таких нивах, а відтак довести до необхідної кондиції насіннєвий матеріал під урожай наступного року треба дуже ретельно. У зв’язку з цим на семінарі не обійшли увагою й осінню посівну, що стартує відразу за збиранням ранніх зернових.

«Ми вже роками наполягаємо на тому, щоб сіяти якомога більше озимини, — зазначив заступник голови ОДА. — Завдяки цьому її площа — звісно, не без зусиль з боку влади — рік у рік зростає. і, скажіть, — риторично запитав він залу, — хіба зле, що торішньої осені в області посіяли значно більше озимої пшениці, ніж попереднього, 2011-го? Ми не знали, що так станеться цього року, коли через несприятливі погодні умови — а ви знаєте, якою нестандартною була весна, — не вдалося посіяти ярої пшениці стільки, скільки потрібно. Але нічого — маємо вдосталь озимої і цим перекриємо нестачу ярої», — заявив В. Брус, підкреслюючи,  що ті чи інші вимоги влади до керівників рослинницької галузі й самих господарів — не абстрактна примха, а прагматичний розрахунок, продиктований здоровим раздівським глуздом. Поміркуйте самі — озимі культури і родять краще, й цінуються дорожче. За його словами, озимий клин у найближчій перспективі мав би зрости з 70 тисяч із невеликим гаком гектарів, що маємо нині, до 80 — 85 тис.

А ще, як уже теж кілька років поспіль декларують в органах влади, прикарпатські рільники мали б повернутись обличчям і до озимого жита — вельми продуктивної з високими харчовими та іншими властивостями культури, про яку останніми десятиліттями чомусь незаслужено забули, хоча ще за Польщі вона в Галичині перебувала в не меншому пошанівку, ніж пшениця. Жито, до того ж, добре почувається — гарно росте, розвивається й родить на закислених ррунтах. А таких на Прикарпатті — понад 200 тис. га. і це більше половини земель, які перебувають в обробітку!

Звичайно, що нагальній потребі вапнування передусім сильно кислих ррунтів, а заодно темі збереження родючості землі теж присвятили було чимало часу й настанов. Йшлося й про те, зокрема, щоб категорично заборонити спалювання соломи на полях. Колись ці «відходи» зернового виробництва скиртували й використовували на корм худобі. Нині ж, коли тваринницька галузь далеко не та, що була, їх усіляко позбуваються. і то ще нічого, коли солому попросту приорюють — як-не-як, а цим удобрюють землю органікою, якої нині їй так бракує. Та коли сотні тисяч тонн соломи пускають з димом, то не лише створюють загрозу пожежі, а й руйнують родючий шар ррунту, а це вже екологічна шкода. Чи не ліпше, якщо вже не приорювати, то виготовляти з соломи біопаливо й використовувати для обігріву приміщень узимку, ніж спалювати таку цінну сировину? На семінарі нагадали керівникам районів вартий наслідування досвід Кіровоградщини з виготовлення так званих палей із соломи й застосування їх для обігріву офісів та інших приміщень.

Загалом навіть важко перелічити, а не те що описати весь комплекс питань, порушених під час навчального рейду городенківськими нивами. Вельми акцентували під час цього заходу й на суворому дотриманні правил охорони праці, а також, як уже згадував, протипожежної безпеки. Але слухачі семінару не тільки почули про те, як господарювати на землі по-сучасному, тобто максимально ефективно, з доходами від усіх напрямів бізнесу просто неба, а й наочно переконалися, що таке можливе на прикладі сільгосппідприємств, які відвідали. А побували, зокрема, на полях високої культури землеробства таких фермерських господарств, як «Поточище» в однойменному селі, «Водолій-55» і «Геліос» в с. Котиківці та «Овіс-Агро» в с. Михальчі, ознайомились із новинками техніки для збирання зернових і підготовки площ під сівбу озимих у філії «Перспектив» ПрАТ «Зернопродукт МХП» в с. Вербівцях, зі взірцевим у районі токовим господарством ДП «Обрій» ТОВ «Шляхбудіндустрія», обмінялися думками й від ходу будівництва сучасного зернового елеватора на 35 тис. тонн у ПП «Агрофірма «Вільхівці».

Безперечно, АПК Городенківщини справляє враження — це справжній локомотив прикарпатського хліборобства. Адже тут стабільно вирощують 30 відсотків обласного короваю. Нині в районі майже немає колишньої колгоспної ріллі, яка б ще стояла облогом, як це є в інших місцевостях краю, і слугувала би своєрідним резервом для збільшення обсягів сільгоспвиробництва. Тому, за словами голови Городенківської РДА Івана Мороза та начальника районного управління агропромислового розвитку Василя Савіцького, котрі спільно з керівниками господарств демонстрували досягнення місцевого агросектору, перспектива житниці — в нарощенні саме інтенсивного способу аграрного «промислу», в застосуванні таких чільних складових успішного раздування на землі, як нові технології, сорти, техніка. і в цьому район і далі йтиме в авангарді всієї області.
Підсумовуючи ж для журналістів мету й результати семінару, директор департаменту агропромислового розвитку ОДА іван Андріїшин додав, що і названі, й незгадані в цій публікації, але окреслені під час дійства завдання хліборобів івано-Франківщини — це далеко не повний спектр питань, над якими вони працюють. За його словами, рівнобіжно в області триває робота над нарощенням поголів’я ВРХ в сільгосппідприємствах, над тим, аби й великі господарства-інвестори поступово розширювали сферу своєї діяльності на орендованих селянських паях і розвивали молочне та м’ясне скотарство, без якого, зокрема без органічних добрив, які воно «безкоштовно» продукує, неможливий і рільничий поступ регіону.