Попередження булінгу, або як швидко стати своїм серед чужих: корисна шпаргалка

Ще кілька років тому термін «булінг» був відносно новим для українців. Мало хто знав значення цього слова, але майже кожен стикався з ним як явищем. Сьогодні ж соціальна проблема, яку вкладають у цей термін, стала чи не найактуальнішою у суспільстві

Для попередження та боротьби з булінгом запроваджено цілий ряд заходів: у школах та вищих навчальних закладах проводять зустрічі з психологами, створюються спеціалізовані організації, які проводять просвітницьку роботу з цієї теми та надають реальну допомогу постраждалим і їхнім батькам. Більше того, цю тему піднімають на головних телевізійних майданчиках країни. Серед них і Новий канал, який першим на просторах українського ТБ відкрито заговорив про булінг як надважливу соціальну проблему, висвітливши її у молодіжному трилері «Перші ластівки».

– Булінг – це одна з найпопулярніших проблем, із якою діти, підлітки, студенти звертаються на Національну гарячу лінію для дітей та молоді, – зазначила Альона Кривуляк, координатор Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна», співпраця з якою допомогла «Першим ластівкам» врятувати більше 20 000 життів. – У 2020 році лінія отримала майже 2 000 звернень, які стосувалися булінгу з боку однолітків. Першопричиною була саме ситуація булінгу, але наслідки для дітей, підлітків, молодих людей були надзвичайно складними – хтось говорив, що має бажання вчинити суїцид, адже більше несила терпіти цькування; хтось намагався душевний біль вилити у фізичний і вдавався до селфхарму; у декого були часті нервові зриви та істерики; хтось відмовлявся від їжі, адже однолітки називали їх «жирними», «кабаносами», «виродками» тощо.; дехто замикався у собі й просто припинив спілкуватися з оточуючими, навіть не погоджувався телефонувати на гарячу лінію, виходив на зв’язок лише через Instagram-сторінку. Такі ситуації показують, що наслідки булінгу надзвичайно серйозні та страшні, а інколи – непоправні.

Говорячи термінологічно, булінг – це агресивна поведінка стосовно однієї особи або групи осіб з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Частіше за все від нього страждають діти, підлітки та молодь. Та негативний вплив булінгу відчувають не лише жертви. Агресори та звичайні спостерігачі теж не отримують з нього користі. На цьому наголошують експерти Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна»:

– люди, які постраждали від булінгу, відчувають замкнутість, самотність, страх, тривогу, у них занижується самооцінка, погіршується здоров'я, з’являються суїцидальні нахили;

– люди, які скоюють булінг, постійно перебувають у конфлікті з собою, страждають від непорозуміння з батьками та педагогами, відчувають погіршення психоемоційного стану. Крім того, вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності;

– люди, які спостерігають булінг, опиняються в негативному оточуючому середовищі, втрачають довіру та зв’язки з друзями, автоматично втягуються у ситуації насильства, що загрожує знищенням усіх моральних установок.

Найчастіше діти, підлітки та молодь стають жертвами булінгу, коли опиняються у новому колективі. Координатор Національної гарячої лінії «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк зібрала основні поради, які допоможуть освоїтися у малознайомому соціальному середовищі та швидко стати «своїм серед чужих»:

1. Знайти спільну мову з усіма майже неможливо. До новеньких часто ставляться підозріло. Тож краще перший час поспостерігати за всіма, тому що і вони спостерігають за тобою;

2. Налаштуй себе на позитив. У гарному настрої швидше вдасться сподобатися більшості;

3. Краще зайняти позицію очікування та стримано реагувати на будь-які провокації з боку «стареньких»;

4. Спробуй визначити, хто в колективі неформальний лідер — саме він або вона впливатимуть на формування стосунків з тобою;

5. З’ясуй, які правила є в групі, та намагайся їх дотримуватися. Твоя повага до оточуючих допоможе знайти однодумців і уникнути негативних ситуацій, зокрема й булінгу.

Якщо ти все ж таки став(ла) жертвою булінгу або відчуваєш, що можеш потрапити в подібну ситуацію, не мовчи. Щоб отримати реальну допомогу, можна звернутися до:

будь-якого працівника закладу освіти, де ти навчаєшся;

поліції за номером «102»;

дорослих, яким ти довіряєш;

працівників ювенальної превенції;

працівників медичного закладу;

громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав та інтересів дітей.

Крім того, звернутися по допомогу можна на Національну гарячу лінію для дітей та молоді «Ла Страда-Україна» за номерами: 0-800-500-225 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України) або 116111 (безкоштовно з усіх мобільних телефонів по всій території України). Лінія працює по буднях з 12:00 до 20:00. Якщо з якихось причин ти не можеш зателефонувати, можна скористатися месенджерами та соціальними мережами (всі електронні канали працюють цілодобово):

Facebook – https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/

Instagram – childhotline_ua

Telegram – CHL116111

Прем’єра серіалу «Перші ластівки. Zалежні» – вже в грудні 2020 року на Новому каналі.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!