Прикарпатське село хоче мати «свого» лікаря. Ціна питання — майже 14 млн. гривень

Зокрема, на сесії затверджуватимуть регіональну цільову програму стимулювання медичних працівників у сільській місцевості на період до 2015 року.

У багатьох селах людям проблемно отримати належну лікарську допомогу. Вдень вони ще можуть звернутися до лікаря, котрий приїздить на роботу в сільську амбулаторію з найближчого міста. А якщо хворому стає зле увечері, вночі? «Швидка допомога» нерідко із запізненням приїздить на виклик. Оптимальний варіант — село повинно мати «свого» лікаря, який би тут постійно жив.

Сподіватися на певні зрушення в цьому напрямі дають підставу закладені в програму заходи. Як-от встановити заохочувальну надбавку в розмірі 30-50% до посадового окладу молодим лікарям, які прийшли працювати в сільські заклади охорони здоров’я, а також доплати за ненормований робочий час та премії за результатами роботи тим працівникам сільських лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, котрі і проживають у селі, яке обслуговують.

За кошти місцевого бюджету придбати, з наступним капітальним ремонтом, житловий будинок для медпрацівника і надати це безоплатне житло молодому спеціалістові, який, своєю чергою, зобов’язаний буде відпрацювати в сільській місцевості не менше п’яти років. А ще навчатимуть — за гроші з районних бюджетів — тих, на кого розраховують, що вони після закінчення медуніверситету працюватимуть лікарями в сільській місцевості. Діти медпрацівників сільських закладів охорони здоров’я матимуть право на пріоритетне забезпечення цільовими направленнями для вступу до навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. 

Словом, заходи добрі, аби тільки були реалізовані, а не залишались на папері. «Ціна» програми, яку ініціював і розробив департамент охорони здоров’я ОДА на 2013-й, 2014-й та 2015 роки (за словами її авторів, аналогічної досі ще не було в Україні) чимала, — загалом понад 13,6 млн. грн. На засіданні комісії дійшли висновку, що такий обсяг фінансування буде важко «потягнути» одним лише районним та міським бюджетам, а потрібно буде і з обласної скарбниці асигнувати частину коштів на здійснення цієї програми. Адже вона має загальнообласний характер.  

А до регіональної цільової програми розвитку донорства крові, її компонентів та виготовлення препаратів із них на 2012—2014 роки ДОЗ ОДА хоче внести певні зміни, які дадуть змогу впровадити на обласній станції переливання крові новітні технології із заготівлі компонентів крові й забезпечити у повному обсязі потребу хворих у цих компонентах і препаратах крові.

Комісія погодила проект рішення з цього питання, як і звернення обласної ради до прем’єр-міністра України М. Азарова, Голови Верховної Ради В. Рибака та міністра охорони здоров’я Р. Богатирьової. ідеться про те, що нині існує правова колізія, за якої співпраця державних закладів вищої медичної освіти і комунальних закладів охорони здоров’я вступає в суперечність із Бюджетним кодексом України: його ст. 85 забороняє здійснювати видатки на фінансування бюджетних установ одночасно із двох бюджетів.

Але ж історично склалося так, що клінічні кафедри, скажімо, івано-Франківського національного медуніверситету, які працюють на базі обласних лікарень, взаємно доповнюють одні одних як партнери в наданні медичних послуг населенню, отримуючи при цьому фінансування з різних джерел. Тож обласна рада в своєму зверненні проситиме Верховну Раду розглянути зареєстрований законопроект про внесення змін до вказаної статті Бюджетного кодексу з метою  врегулювання тієї колізії. 

Затягнулося вирішення порушуваного сільською владою і громадою Угринова Тисменицького району питання стосовно того, щоб жителів цього села обслуговувала підстанція швидкої медичної допомоги, розташована у прилеглому до нього мікрорайоні «Пасічна» м. івано-Франківська. Тому профільна комісія облради вирішила заслухати, як виконують відповідні її доручення після засідань у листопаді минулого року й червні нинішнього.

Цього разу директор ДОЗ ОДА Роман Мельник запевнив присутнього на засіданні комісії сільського голову Угринова Мирослава Вівчаренка, що проблема розв’яжеться сама собою через місяць-два, коли повноцінно почне працювати обласний центр екстреної медичної допомоги.

Іван ГАВРИЛОВИЧ, "Галичина"