Шкільний розклад. Перезавантаження.

З нового навчального року в розкладі українських учнів з’являться нові предмети. Другокласники знайомитимуться з інформаційними технологіями на «Сходинках до інформатики» та студіюватимуть «Вступ до літератури», а п’ятикласники вчитимуть другу іноземну мову й інформатику.

Нові стандарти знань
Нові предмети у шкільному розкладі — річ передбачувана та закономірна, їх появу декларують нові Держстандарти початкової та базової загальної освіти, котрі поступово набувають чинності. 2018 року нові навчальні плани та програми «доберуться» і до старшої школи, тоді набере чинності Держстандарт повної середньої освіти. Що нового в навчальному процесі чекатиме на старшокласників, побачимо згодом, а поки що зосередимося на цьогорічних зачинателях — другокласниках та п’ятикласниках.
Першокласники ще торік розпочали свою дорогу до знань за новим Держстандартом початкової освіти. Тоді до їхніх навчальних дисциплін додалася англійська мова. Нині вони вже другокласники і продовжують навчатися по-новому. 

— Другокласники також повинні багато гратися, бо вони ще маленькі діти, — розповідає завідувач лабораторії дошкільної і початкової освіти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Світлана Юсипчук. — Вчитель має так планувати свій навчальний процес, щоб гра стала одним із найважливіших методів навчання і виховання. Також учням другого класу вже задаватимуть домашнє завдання та виставлятимуть оцінки. Це те, що формуватиме з дитини справжнього учня.

Інформатика для найменших
Проте це ще не всі зміни в другому класі. Приміром, звичайний предмет «читання» став «вступом до літератури». На цьому уроці маленьких школяриків поступово знайомитимуть з літературою.

Втім, найбільше різних відзивів та запитань від громадськості викликав предмет, котрий раніше в другому класі не вивчали ніколи. Як ви вже здогадалися, мова йтиме про «Сходинки до інформатики».

— існує дуже багато бачень цього предмета, дехто не розуміє, як можна викладати інформатику таким маленьким дітям, — каже Світлана Юсипчук. — Але другокласники не вивчатимуть інформатику, це  підготовчий, вступний та ознайомлювальний курсѕ
Нагальність вивчення цієї надсучасної дисципліни освітні фахівці пояснюють просто: комп’ютер безповоротно ввійшов у наше життя. Завдання педагога — з раннього віку навчити школярів правильно з ним поводитися, ставитись до нього не як до ще однієї іграшки, а як до потужного інструменту знань. Роботу за комп’ютером у другому класі суворо лімітуватимуть. Лише 15 хвилин на день — саме такий час відповідає санітарно-гігієнічним нормам. 

Думаю, сучасним діткам буде цікаво вивчати «Сходинки до інформатики», адже, як свідчить досвід, з інформаційними засобами вони на «ти» із пелюшок. інколи навіть здається, що користування комп’ютерами, телефонами, планшетами та іншою технікою у них закладено на генетичному рівні. Якщо буде цікавий вчитель, котрий забезпечить своїм учням ознайомлення зі світом інформаційних технологій, звичайно, в ігровій формі, то другокласники полюблять цей предмет раз і назавжди.

Отже, хто вестиме дітей сходинками алгоритмів до знань з інформатики? Вчитель початкової освіти, адже саме такий педагог, за словами Світлани Юсипчук, знає психологію, підходи до найменших учнів, він готовий працювати в такому режимі, коли потрібно постійно змінювати види діяльності й використовувати ігрові форми навчання. Заступник начальника управління освіти департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту івано-Франківської ОДА іван Будзак наголошує, що в області затвердили та реалізували комплексний план дій щодо підготовки вчителів другого класу до викладання «Сходинок до інформатики».

— Звичайно, буде проблема в моральному плані, це все-таки новий предмет, машина, — констатує завідувач лабораторії дошкільної і початкової освіти. — Проте наші вчителі-«початківці» дуже активно використовують комп’ютер у навчальному процесі через мультимедійні презентації, є вчителі, які мають багато програмних засобів і використовують їх. Отож усе піде своїм річищем.

Світлана Юсипчук наголошує на тому, що всі вчителі-«початківці», котрі викладатимуть у другому класі, вже ознайомилися з усіма програмами, підручниками, посібниками та дидактичними матеріалами.

До речі, «Сходинки до інформатики» другокласники зможуть вчити за одним із трьох чинних підручників різного авторства й складності. Ними школи забезпечено на 100%. Крім того, науковці Коломийського педагогічного коледжу Василь Гречук і Наталя Кіщук видали наразі єдиний на всю Україну посібник для вчителя «Сходинки до інформатики. інформатика у 2 класі». За словами і. Будзака, ця книжка здобула багато схвальних відгуків від педагогів області.

Специфіка викладання інформатики в будь-якому класі полягає в тому, що навчитися працювати на комп’ютері без самого комп’ютера нереально. Важливо було комп’ютеризувати початкові школи (на івано-Франківщині їх є 120), в яких ніколи такого предмета не було, тому і в комп’ютерних класах не було потреби. Це треба було зробити в екстреному режимі до цьогорічного 1 вересня.

— Не приховую, що з комп’ютеризацією шкіл першого ступеня були певні проблеми, бракувало коштів, — підсумовує іван Будзак. — За кошти обласного бюджету закупили комп’ютерні класи для шести початкових шкіл. Голова ОДА Михайло Вишиванюк зобов’язав голів усіх РДА до 1 вересня забезпечити комп’ютерами всі школи їхніх районів. Ми рекомендували, щоби це були ноутбуки.    

 
Німецька чи російська?
Зміни у звичному шкільному розкладі не оминули й п’ятикласників. Вони цього року змушені будуть вивчати два нові предмети — інформатику та другу іноземну мову.
Обов’язкове вивчення другої іноземної мови з п’ятого класу також викликало в суспільстві неоднозначні відзиви. А все через побоювання, що під цією ширмою у багатьох школах будуть вивчати «незвичну» іноземну, мову однієї національної меншини — російську. За даними профільного міністерства, німецьку мову вивчатимуть 52% школярів, російську — 23%, французьку — 14%. На Прикарпатті мовна ситуація дещо інша. Хоча лідер той самий — німецька мова, її вивчатимуть 9 221 учень (66%), на другому місці — англійська, яку студіюватимуть 2 398 учнів (17%), французька — 1 758 учнів (12%). Меншу популярність в області мають польська, іспанська та російська мови. Польську вчитимуть 248 дітей, іспанську — 95, а російську лише 39. 

Запит батьків, кадрове забезпечення і традиції шкіл — основні причини того, яку саме другу іноземну вивчатимуть у тому чи іншому навчальному закладі. Як бачимо, на Прикарпатті ці чинники зійшлися на німецькій мові, а от російську в області майже проігнорували. 

Для чого в школах вивчати дві іноземні мови і чи не буде п’ятикласникам заважко? — ось ті запитання, котрі хвилюють громадськість.   

— Основна мотивація — рівний доступ до високоякісної освіти дітей із сільської місцевості, — розповідає методист іноземних мов обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олександра Кондрат. — У спеціалізованих школах діти обов’язково вивчають дві іноземні мови, а діти, скажімо, із сільської місцевості не мають такої можливості. Її забезпечить обов’язкове введення другої іноземної мови. Крім того, знання іноземних мов надасть дітям більше можливостей для самореалізації. 
Фахівці від освіти наголошують, що дитина в п’ятому класі вже готова до того, аби вивчати другу іноземну мову. «Психологи, зарубіжний досвід і моя власна практика доводять, що діти нічого не плутають, а вивчення другої іноземної їм дається легко. Тим паче, що в нових підручниках багато віршів, пісень в ігровій формі. Основне завдання цього предмета — спрямувати до комунікації», — наголошує О. Кондрат.

Навчання покаже...
На жаль, мінуси чи плюси тих чи інших нововведень видно лише після їхнього практичного застосування. Тож наразі висновки робити зарано. Але, напевно, вже варто змиритися з тим, що українська школа семимильними кроками йде до ускладнення шкільних програм. Простіше точно не буде. Нові предмети, котрі в принципі є на часі, — чи не найкраще свідчення такого. Як ці складні предмети сприймуть і знатимуть наші діти, залежить від багатьох чинників: від висококваліфікованих педагогів, від технічних засобів, інш. На жаль, не всюди ці чинники є. Тому, напевне, рівного доступу до знань як не було скрізь, так і не буде. А от чи справдяться мої не вельми оптимістичні прогнози, побачимо за рік.

Ольга МОНЧУК, "Галичина"