ARTPOLE: територія творчої свободи очима резидента «Станіславського феномену»

З 8-ого по 12-е липня у селі Уніж на Івано-Франківщині відбулася міжнародна творча лабораторія «Артполе: звуки/дії у просторі». Полтавець Роман Повзик, котрий наразі перебуває на літературній стипендії «Станіславський феномен» у нашому місті, відвідав це дійство і ділиться враженями. Йому і слово.

«Від самого початку виникало питання: чи доцільно в час війни проводити культурно-мистецький фест? Але як написав Юрій Андрухович (http://tsn.ua/analitika/pole-if-357804.html), а йому про це сказала організатор дійства Оля, що хлопці, які завжди були волонтерами-охоронцями в Уніжі наразі воюють, і їм страшенно важить, щоби фест відбувся, інакше – за що вони там воюють?

Тому «Артполе» таки вирішили проводити. Тим паче, з бюджету на нього кошти не витрачаються, квитки платні, отже, він сам себе має окупити – які претензії?

Перший день

Поїздка до цієї творчої лабораторії входила у план перебування на резиденції «Станіславський феномен», де я наразі знаходжуся. На сам фест ми потрапили вже 10-ого липня. 57 кілометрів від Франківська по розбитих дорогах в автобусі, набитому рюкзаками, спальниками і творчими людьми – доволі цікавий досвід.

Разом з нами (мною і резидентом Іриною Роік) вирушив і Тяго Коломбо-Лазар – бразилієць, котрий навчався у Фінляндії, стажувався у Чехії, але наразі подорожує Україною. Компанія що треба.

Перелічувати заходи і цікавини цього дійства – доволі невдячна справа, але все ж таки спробую.

Відразу по приїзді ми потрапили на дискусію «Крим: старі нові топоніми», де кримські активісти (частина з яких вже виїхали звідти, а дехто ще проживає) говорили про алгоритми і практичні кроки, котрі наразі варто робити для збереження культурної спадщини свого народу. Серед спікерів була і англійська журналістка Лілі Хайд, автор першої іноземної художньої книги про кримських татар «Омріяна країна».

Перед дискусією був показаний фільм-інтерв’ю з кримськими активістами. Його зняли ще у березні цього року і контаст між тодішніми враженнями людей і сьогоденням не можна не відзначити.

Увечері овочевий оркестр «Паприкалаба» проводила репетицію зі всіма охочими. Фішка гурту у тому, що вони грають на овочах, котрі роблять музичними інструментами. Грати на моркві як на сопілці, або на кабачках як на духових інструментах – видовище доволі креативне.

І взагалі складалося враження, що тут кожен клаптик території несе в собі творчий зародок. Рідко коли в одному місці зустрічається така кількість незвичайних і цікавих людей, у котрих можна багато чому навчитися.

Дні на «Артполі» традиційно закінчувалися нічним переглядом короткометражних фільмів. По суті це дуже нагадувало кінофест «Відкрита ніч», навіть частина відео була так само пов’язана з проектом «Вавилон’13». Але були й інші проекти: фільми з фесту «DocuDays» і відео-арт від проекту «Five Feelings».

А вже о першій ночі львівсько-тернопільська команда музикантів влаштовувала дійство під назвою «Лабораторія шуму»: електронна музика, експерименти зі звуком, світлом, тінями, голосами – це все на фоні зоряного неба створює неабиякий коктейль.

Для тих, хто хотів трохи швидшої музики – поруч молодь з барабанами влаштувала колективну гру, де кожен міг віддатися ритмам.

Другий день

Наступний день фесту, 11 липня, був наповнений неймовірною кількістю майстер-класів, де кожен охочий міг знайти те, що його цікавить: гончарство, плетіння прикрас, йога, ціанотерапія і багато-багато всього…

Дискусія цього дня стосувалася незалежних культурно-мистецьких ініціатив і містила практичні кроки, котрі можна втілити для Криму, Донбасу, Західної України задля їх тіснішої співпраці.

Як резиденти «Станіславського феномену» до «Артполя» ми мали зустрічі з письменниками Тарасом Прохаськом, Володимиром Єшкілєвим, Юрієм Іздриком. Останнім у цій четвірці став Юрій Андрухович, з котрим ми проговорили 2 години.

Це дивовижне відчуття, коли Ти читаєш книги людини, слухаєш пісні на його слова і тут отримуєш змогу розпитати автора про ті речі, що саме Тебе цікавлять. До речі, Юрій Ігоревич лише раз 7 років тому був у Полтаві. Ми домовилися, що незабаром виправимо цей недолік.

Вже увечері він мав концерт на головній сцені «Артполя» з польським гуртом «Karbido». Вірші Андруховича, музика від цих польських чарівників і відеоряд від vj-group «CUBE» дали змогу глядачам віртуально відвідати десятки міст світу. Програма, дебют якої відбувся саме на фесті, називалася «Atlas Estremo». Опісля концерту музикантів і письменника викликали на біс, де вони заграли ще дві свої композиції.

«Артполе» закінчилося. Проте ті ідеї, сенси і зв’язки для співпраці, здобуті на цій лабораторії творчості, будуть продовжувати розвиватися, згодом принісши свої плоди для країни і суспільства».

Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus