Школа виживання: У Китаї працює заклад, де панд навчають бути грізними

У спеціалізованому закладі в Китаї народжених у неволі панд навчають, як виживати у дикій природі.

Їхні зміни від лякливих малюків до незалежних шукачів пригод зафіксувала фотограф Емі Вайтал для TED, пише УП. Життя.

У вересні 2016 року захисники тварин видихнули з полегшенням, коли великих панд зарахували до виду, який потребує охорони. У 2016 році було визнано, що вони більше на належать до зони ризику, оскільки популяція зросла на 17%.

Зараз зоозахисники працюють над новим способом збереження панд – збільшенням їхнього заселення у дикій природі.

Зміни від лякливих малюків до незалежних шукачів пригод зафіксувала фотограф Емі Вайтал. Фото ideas.ted.com

Саме з цією метою у Китаї створили "школу виживання панд у дикій природі". Вона розташована у Центрі збереження та дослідження великих панд у провінції Сичуань.

Емі Вайтал мала можливість спостерігати за всім, що відбувається у закладі від народження панди. Фотограф розповідає, що дитинча важить не більше, ніж пачка вершкового масла, воно не має шерсті, а тому потребує постійного догляду матері.

Дитинчата народжуються сліпими й безпомічними. Лише через 4 місяці вони починають ставати на лапи, а через півроку – їсти тверду їжу.

Дитинчата народжуються сліпими й безпомічними. Фото ideas.ted.com

Мама-панда може ростити лише одну народжену дитину. Навіть зважаючи на те, що майже у 50% випадків великі панди народжують двійнят.

"У дикій природі слабшій дитині панда дозволить померти. Однак у цьому закладі її виходять і призвичаюватимуть до самостійного життя", – розповідає Емі.

Контакт людини із пандами у "школі виживання" обмежений, але працівники обов'язково перевіряють стан здоров'я милих китайських ведмедів. Для таких випадків вони одягають костюми, окроплені сечею та фекаліями панди, щоб вони відчували рідний запах і не звикали до людського.

"Працівники центру не хочуть, щоб панда постійно контактувала з людиною, а отже й звикала до неї. Як фотограф, я повинна була працювати на відстані, щоб не мати жодного впливу на їхнє життя. Це було одне із найважчих завдань", – пригадує Вайтал.

У "початкову школу" в Центрі малята потрапляють разом із мами у тримісячному віці. У цей період вони навчаються жити за зразком старшої та досліджують околиці.

Одна із найголовніших речей, якої мама може навчити своє дитя у цей період, – лазити по деревах. Спершу вона майже стовідсотково дасть маляті впасти, щоб воно поступово ставало сміливішим і впевненішим у собі.

Одна із найголовніших речей, якої мама може навчити своє дитя – лазити по деревах. Фото ideas.ted.com

Коли закінчується "початкова школа", маленьких панд розлучають із мамами. Зазвичай це трапляється у період між 12 та 18 місяцями.

Щоб тварина призвичаювалася до того, що її чекає потенційна небезпека – у місці її перебування розміщують опудало леопарда, яке просочене сечею хижака та видає такі самі звуки.

Щоб тварина звикала до небезпеки быля неї розміщують опудало леопарда, яке просочене сечею хижака та видає такі самі звуки. Фото ideas.ted.com

"Якщо допитлива панда підбіжить понюхати невідоме створіння – потрапить у пастку", – розповідає фотограф.

Після закінчення навчання лише кілька панд мають шанс потрапити у дику природу. Після тесту на хижаків, за ними продовжують ретельно стежити через GPS.

Працівники "школи виживання" мають упевнитися, що їхні підопічні зможуть знайти їжу та виплутатися з халепи.

Після закінчення навчання лише кілька панд мають шанс потрапити у дику природу. Фото ideas.ted.com