Чи вдасться суддям відкараскатися від люстрації

Конституційний суд має всі підстави визнати багатостраждальний закон про люстрацію таким що суперечить Основному закону

Сьогодні пленум Верховного суду України прийняв рішення звернутися до Конституційного суду з конституційним поданням щодо конституційності закону від 16 вересня цього року «Про очищення влади».

Голова люстраційного комітету Єгор Соболєв вбачає в такому рішенні суддів Верховного суду страх суддівського корпусу перед люстрацією та небажання очищуватися. В той же час опитані Еспресо.TV правники вважають, що закон про люстрацію був написаний недостатньо продумано, та вимагає змін, які можуть бути внесені після рішення Конституційного суду.

"Судова система втрачає вже другий шанс на очищення. Вона не використовувала шанс, наданий законом "Про відновлення довіри до судової системи", і вона всією своєю поведінкою показує, що не хоче проходити і люстрацію", - заявив Єгор Соболєв сьогодні на прес-конференції.

При цьому Соболєв нагадав, що 19 суддів Верховного суду з 43 голосували проти звернення до Конституційного суду.  "Як сказав один із суддів у своєму виступі: "А що ми хочемо роз'яснити? Нам що, неясно, що потрібно очищення? А куди ми звертаємося за роз'ясненням? До Конституційному суду, який сам потребує люстрації, так як там сидять ті люди, які надавали диктаторські повноваження Януковичу своїм рішенням від 2010?", - заявив Соболєв.

В той же час, як пояснив Еспресо.TV один з авторів Конституції України Віктор Мусіяка, в законі можна побачити цілу низку порушень конституційних прав людини. "Справа в тому, що в самому законі чітко сказано критерії застосування цього закону – це коли конкретна фізична особа своїми рішення чи бездіяльністю здійснила заходи, спрямовані на узурпацію влади Януковичем - чи йому допомагали узурпувати - на підрив основ нацбезпеки і оборони, на порушення прав і свобод людини", - зазначив Мусіяка.

За його словами, "виходить так, що все правильно продекларувати, але що вони зробити  - далі… Виходить  так, що достатньо однієї формальності для люстрації. Додатково також з`ясовується чи була корупція, чи ні, це в кращому випадку.  Отже, рік попрацювати на посаді - цього достатньо, щоб позбавити права займати відповідні державні посади або в органах самоврядування. Цілу низку можна побачити ознак порушення конституційних прав людини – це статті   22 24 38, 58, 55 62".

Експерт вважає, для того, щоб люструвати людину потрібно "знайти в діях ознаки, які перелічені, тоді немає ніякого значення, скільки часу людина працювала на цій посаді". 

Також Мусіяка вважає недоречною та невчасною люстрацію чиновників, що займали посади в органах Компартії або ВЛКСМ: "Ну вибачте будь-ласка , якби ми це робили  20 років назад. Скажіть будь-ласка,  наш перший президент Леонід Макарович Кравчук  від був другим в Компартії України, мабуть ще й членом ЦК КПРС. Так що зараз йому заборонити займати посади? Я думаю на нього це не дуже велике враження справить, але неприємно.  Але що у нас  заборонені Компартії і комсомол? Питання ці піднімаються, але заборони немає. Але як це – немає заборони Компартії, але заборонити людям, які працювали в цих органах, займати посади. 
Просто не продумано все". 

"Звичайно, потрібно проводити люстрацію, але треба  внести корективи в цей закон", - підсумував Мусіяка.

У свою чергу юрист Ганна Маляр вважає, що люди, які потраплять під люстрацію мають усі підстави оскаржити це рішення в суді. "Більшість з них мають блискучу судову перспективу. Закон сформульований настільки недолуго, що немає ніяких проблем оскаржити його і виграти справу у суді. Якщо не в українському, то в Європейському з прав людини", - зазначила Маляр.

На її думку, після того, як Конституційний суд винесе своє рішення за зверненням Верховного суду,   буде сенс "вносити зміни в закон на законодавчому рівні через парламент". 

Також Моляр вважає, що люстрація неможлива без визнання в судовому порядку режиму Януковича злочинним.

"Необхідно визнати режим Януковича злочинним і засудити людей за злочини режиму Януковича. Без цього у нас не має права позбавляти людей роботи. Тобто в нас є політична оцінка діяльності Януковича, а немає юридичної", - пояснила вона.