Кесареві – кесареве, а Богові – боже: Як У Франківську приймали бюджет

Минулий тиждень для івано-франківської міської влади був складним – верстався бюджет міста. Спершу виконком, потім – бюджетна комісія, а далі – сесія міської ради узгоджувала головний фінансовий документ на 2015 рік. За міський бюджет депутати проголосували, але постійно наголошували на тому, що у разі потреби можна буде щось у ньому поміняти.

Отже, доходи міського бюджету у наступному році мають становити 992 млн. 730 тис. 794 грн., а видатки – 994 млн. 838 тис. 217 грн.

Ніхто з депутатів та членів виконкому до дня голосування документа не бачив. А на всі прохання депутата Сергія Борзова показати папери чиновники знизували плечима – мовляв, ні в кого його нема. Як можна голосувати за документ, з яким нормально не ознайомилися, сказати важко. Проте як члени виконавчого комітету, так і депутати міської ради це зробили, пише Галицький кореспондент.

Податок на розкіш

Найбільш незрозумілим і під час засідання виконкому, і під час сесії міськради було питання про податок на майно. Адже дотепер цього податку не було. Відповідно до закону, ставка податку має складати від 0 до 2% розміру мінімальної зарплати за 1 кв.м щорічно. У міському бюджеті заклали норму 2% для об’єктів житлової нерухомості і 1% для об’єктів нерухомості нежитлової.

Щоправда, звільнили від сплати цього податку мешканців квартир площею до 120 кв.м, та власників будинків площею до 240 кв.м. Таке рішення голова бюджетної комісії Роман Онуфріїв на сесії пояснив тим, що в місті є старий житловий фонд, «чеські і німецькі будинки» більшої площі, і зовсім не хотілося б, щоб вони оподатковувалися. А от все решта – це податок на розкіш.

«Час непростий, люди опинилися у складній ситуації, – підтримав колегу Василь Бойчук, – а ціна питання 300 тисяч. Тобто не стільки буде фінансового ефекту, скільки непотрібних розмов. Є законодавство, і ми на нього оперлися. Давайте будемо трошки мудріші за тих, хто хоче зробити нас дурнішими».

Окрему увагу члени виконкому зосередили на будинках релігійних організацій. Виконком вирішив звільнити їх від оподаткування взагалі. «Рішення має стосуватися всіх, – пояснив член виконкому Сергій Федорців, – православних, баптистів та євреїв. Головним показником має бути те, що церква тут зареєстрована. А не щоб приїхали баптисти з Києва, тут правили і мали пільгу».

Федорців попросив звільнити церковні організації від оплати не тільки за нежитлові приміщення, а й за житлові. «Поясни мені, чим священик відрізняється від простої людини?» – запитав Федорціва перший заступник міського голови Зіновій Фітель. «Тим, що це не його хата», – відповів той.

«Біля мене побудований священик, будинок якого коштує 500 тисяч доларів, – підтримав Фітеля заступник міського голови Богдан Білик. – Якщо він ще 300 гривень заплатить податку, то не думаю, що це буде для нього серйозне навантаження».

Тоді Федорців уточнив, що має на увазі не священиків як фізичних осіб, а єпархії, тобто юридичні особи, які володіють будинками та гуртожитками. Члени виконкому нагадали, що деякі франківські церковники мають навіть готель, куди поселяють людей на комерційній основі. Тому, надаючи пільги релігійним організаціям, у власності яких перебувають об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, відзначили, що це не стосується об’єктів, які використовуються у комерційній діяльності.

Монетизація стосунків із державою

Також члени виконкому вирішили надати пільги фізичним особам, які мають статус ветеранів ОУН-УПА та учасників бойових дій, в тому числі й учасників АТО.

Не забув виконком і про приватні навчальні заклади. 100-відсоткову пільгу на цей податок будуть мати приватні дошкільні, загальноосвітні та вищі навчальні заклади. «Площі у закладах великі, платити треба немало, і це ставить під питання існування закладу», – пояснив лобіст приватних закладів Іван Креховецький.

Були суперечки і щодо плати за землю. Сергій Борзов наполягав на тому, що заклади освіти, охорони здоров’я, культури, науки, фізичної культури та спорту, соціального захисту тощо слід звільнити від оподаткування. Бо, на його думку, вимагати кошти, наприклад, в обласної лікарні у такий складний час – неправильно.

Проте члени виконкому до нього не прислухалися. «Треба монетизувати стосунки з державою, – сказав секретар міськради Микола Вітенко. – Якщо у них виникнуть проблеми з оплатою, то в травні повернемося до цього питання».

«Держава хитро вчинила з тим, щоб зіткнути нас з платниками і ми несли відповідальність за те, що завтра подорожчають продукти, – підтримав колегу заступник мера Богдан Білик. – А тепер, ще й [хоче], щоб ми вишукували кошти і платили податок за обласні заклади. Є субвенція з держави, і керівники обласних структур, якщо вони бачать, що їм не вистачає коштів, хай піднімають питання про збільшення субвенції з обласного та державного бюджетів».

Посперечавшись між собою, депутати бюджет прийняли. Від податку на землю звільнили оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи, органи державної влади на кшталт СБУ, МВС, МНС та прокуратури, комунальні підприємства (всі, крім «Сервіс-Авто»), ОСББ, землі дорожнього господарства, приватні дошкільні та загальноосвітні заклади освіти. Вищі навчальні заклади, які мають державну форму власності, звільнили від оплати на 50%.

Як сказав пізніше на прес-конференції Віктор Анушкевичус, дехто давав дуже оптимістичний прогноз і пропонував роздати всім розпорядникам коштів, скільки ті просять. Але прийняли бюджет, який дозволяє фінансувати найнеобхідніше. Однак якщо, дасть Бог, буде перевиконання, то буде дорозподіл коштів та перегляд міського бюджету.

Хочеться, щоб так і було.