Легенди Станиславова. Про міське озеро збрехали тричі

За радянщини у кінотеатрах перед фільмами крутили кіножурнали, що демонстрували, як добре жити у «країні розвинутого соціалізму».

У 1969 році по всій Україні показували сюжет з Івано-Франківська. І за півтори хвилини ролику диктор примудрився збрехати тричі, пише Репортер.

Брехня №1. Чоловік за кадром повідомляє, що наше місто гарне, але тут немає ані моря, ані річки, тож вода — лише у фонтанах. Бідолашним мешканцям нема де відпочити, покупатися, побавитися водними видами спорту.

Навіть першокласник знає, що Івано-Франківськ розташований у межиріччі двох Бистриць, і ось з чим-чим, але з водою в нас усе гаразд.

Брехня №2. Далі диктор розповідає, як патріоти свого міста вирішили — бути великій воді! Паралельно йдуть кадри з тракторами, які їздять по сухому дну теперішнього міського озера.

Справді, наше озеро є рукотворним і викопали його за допомогою техніки. Але зробили це не в 1969-му, коли знімали ролик, а на 14 років раніше. Щоб у цьому переконатись, достатньо розгорнути номер «Прикарпатської правди» за 26 червня 1955 року.

Брехня №3. На завершення коментатор радісно звітує, що нове озеро має 3 км завдовжки і стільки ж завширшки.

Втім, та сама «Прикарпатка» подає зовсім інші розміри: довжина — 1 км, ширина — від 300 до 500 м. Та й будь-який студент, наприклад, Прикарпатського університету, який здавав фізичні нормативи, підтвердить, що одне «озерне» коло має 3 км.

Постає закономірне питання: якщо озеро викопали у 1955 році, то що на його дні робила будівельна техніка у 1969-му? Його просто чистили! За 14 років озеро заросло всілякими водоростями, тож воду мусили спускати і наводити порядок.

Старожили пригадують, як того літа у парку Шевченка на кожному кроці стояли лотки, де торгували живою рибою. Зловити її було не важко.