Нездорове довкілля — нездорові люди
Вчені Івано-Франківських медичного й технічного університетів визначили, як зменшити техногенне навантаження на жителів екологічно кризових регіонів
Науковці технічних та медичних університетів Івано-Франківська, Києва, Дніпропетровська, Полтави дослідили екологічно кризові регіони України. А на прикладі Донбасу та Калуша розробили детальні кроки на запобігання ймовірному екологічному лихові та мінімізацію наслідків бездумного господарювання. Крім того, встановили як рівень забруднення довкілля того чи іншого регіону впливає на виникнення певних захворювань у людей, котрі там живуть. У тому ключі вчені Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) впродовж багатьох років проводили дослідження з експериментальної науки, стоматології та онкології. Результати вражають.
Як наука об’єднала Карпати і Донбас
«Розробка та впровадження системи зменшення техногенного навантаження територій і населення екологічно кризових регіонів України», — так називається робота, яку цього року номіновано на Державну премію України в галузі науки і техніки. Над нею працювала, повторюю, ціла плеяда авторів. Серед них і прикарпатські вчені — професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу (ІФНТУНГ) Ярослав Семчук, професори ІФНМУ — Микола Рожко та Ганна Ерстенюк, завідувач кафедри онкології ІФНМУ Анна Крижанівська.
Робота, яку висунуто на здобуття Державної премії у галузі науки і техніки, поєднує в собі екологічні, геологічні та медичні дослідження. «Це колосальна робота, — констатує ректор ІФНМУ Микола Рожко. — Нам вперше вдалося об’єднати, здавалося б, необ’єднане — геологічну структуру, економічні наслідки, техногенні впливи. Ми довели навіть взаємозалежність геологічних умов, забруднення екології того чи іншого регіону і захворювань людей, котрі там живуть».
Над вивченням цієї проблематики івано-франківські науковці працюють уже давно, це вже згодом до них долучилися науковці з Києва, Полтави, Дніпропетровська. і в результаті їхнє дослідження стало більш комплексним та об’єднало схід і захід — Донецько-Придніпровський регіон та Калущину.
Зруйновані шахти, заводи на Донбасі — це бомба сповільненої дії, вибух якої призведе до екологічної катастрофи нечуваних масштабів. Війна на сході України лише загострює цю проблему. У Дніпропетровській області, де розвинута гірничодобувна, металургійна, теплоенергетична, хімічна промисловість, накопичено близько 9,5 мільярда тонн промислових відходів, з них близько 60 млн. — радіоактивних. Медики наголошують, що, живучи в такому нездоровому довкіллі, люди й самі нездужають. Показники захворюваності населення в цьому регіоні вищі середньоукраїнських майже в півтора раза. Смертність населення за останні 15 років стабільно перевищує народжуваність. Така ж ситуація і в інших промислових регіонах України.
Прикарпаття також має свою незагоєну рану — Калуш. Це приклад необррунтованих рішень, пов’язаних з добуванням і переробкою калійних руд, розташуванням гірничо-хімічних підприємств, споруд для захоронення радіоактивних, токсичних відходів. Нині Домбровський кар’єр — екологічна катастрофа Прикарпаття із закинутими солевідвалами, радіоактивними могильниками, отруйними відходами хімічних виробництв. Хоча ще 2010 року територію Калуша та прилеглих сіл офіційно оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації, та від того часу не змінилося нічого. Науковці ж наголошують, що катастрофи ще можна уникнути і навіть відновити тут виробництво калійних руд.
— Чітко розроблено систему утилізації розсолів калійних родовищ Калуша, — наголошує ректор іФНМУ Микола Рожко. — Якби нам вдалося втілити в життя все те, що пропонує колектив авторів цієї роботи, це дало б нашій державі мільярд гривень економії на рік, лише на те, щоб зупинити забруднювання довкілля. В Калуші все закинули, але ніхто не знає, які страшні наслідки можливі через те: будинки можуть провалитися, а землі — стати непридатними для життя. і якби, не дай Бог, розсоли Домбровського кар’єру затекли в басейн Дністра, то це було б екологічним лихом не лише для Західної України, а й для всієї Європи...
Перша стадія раку — не вирок
Завідувач кафедри онкології іФНМУ Анна Крижанівська вивчає особливості онкологічних захворювань у калуському регіоні. «Спочатку ми взяли показники онкологічної захворюваності жителів Калуша за десять років і порівняли їх з такими ж даними з регіонів, які вважають екологічно чистішими, наприклад, з Верховини, а також зі всеукраїнськими показниками, — роз’яснює Анна Євстахіївна. — Загалом Івано-Франківська область має нижчі показники онкозахворювань, аніж Україна та східні області. В Калуші ми побачили вищий рівень захворюваності, але лише з трьох локалізацій — раку грудної залози, кишечника і шийки матки. Загалом рівень онокозахворювань є трошки вищим, аніж середні показники по області».
Виділивши підвищений рівень трьох локалізацій раку в калушан, івано-франківські медики почали лікувати їх за індивідуальним підходом. «Не просто, що ми бачимо пухлину, її розміри і лікуємо, а як все-таки знайти чинники, які впливають безпосередньо на неї, — продовжує Анна Крижанівська. — Ми працюємо на молекулярному рівні й пояснюємо, чому в абсолютно однакових ситуаціях та методах лікування одна пацієнтка вижила і все у неї добре, а в другої хвороба повернулася». До речі, проект цієї науково-дослідної роботи прикарпатських онкологів отримав державне фінансування.
Крім того, в Калуші п’ять років тому запровадили комп’ютерний скринінг діагностичності дослідження патології шийки матки. За цей час у цьому регіоні збільшилася кількість виявлень передракових, нульових і початкових стадій раку шийки матки. Лікар-онколог наголошує, що в Калуші є всі умови, насамперед сучасне обладнання, щоб люди, котрі живуть у зоні екологічної небезпеки, могли проходити обстеження. Адже ризик захворіти раком у них досить високий. «Чим раніше ми будемо виявляти онкологічні захворювання, тим кращими будуть показники виживання таких хворих. Бо перша стадія раку — ще не вирок для хворого. Вирок — четверта стадія, ніхто недужого з таким діагнозом ще не вилікував. А от першу стадію вилікувати цілком реально», — каже Анна Євстахіївна.
За кілька років, прогнозують медики, в Калуші ймовірно побільшає онкологічних захворювань серед місцевого населення. «В онкології є час накопичення, — констатує А. Крижанівська. — Після чорнобильської катастрофи ми також не одразу мали рак щитовидної залози і крові, спочатку була гостра променева хвороба. А нині ми маємо високі показники раку щитовидної залози. В Калуші вже спостерігається тенденція до зростання числа онкологічних захворювань. Крім того, під час нашої роботи ми побачили, що рак «омолоджується». У вікових групах 30-39 років 2000-2004 рр. онкохворих було наполовину менше, ніж маємо тепер».
За словами Анни Крижанівської, одне з основних завдань цієї роботи — знайти чинники, які впливають на виникнення злоякісної пухлини в організмі людини. Чинники, звичайно, різні.
— Давно прогнозують збільшення онкологічної захворюваності на 20% до 2020 року, — наголошує лікар-онколог. — Першим чинником цього є постаріння населення. Якщо зростає середня тривалість життя людей, то буде більше й онкозахворювань. Другий — екологічна ситуація. 2009 року американці опублікували дані, згідно з якими 80% раку зумовлено зовнішніми чинниками. Отже, якщо впливати на ці чинники, ми потенційно можемо запобігти виникненню злоякісних пухлин.
Чому заборонили використання азбесту? Побачили, що робітники, які працюють з азбестом, хворіють мезотеліомою. Серед жінок, котрі працювали на заводах з аніліновими барвниками, був вищий рівень захворювань на рак сечового міхура. Захворюваність була в десятки разів вищою, ніж серед загальної популяції. Тому серед чинників, які впливають на виникнення раку, перше місце займають зовнішні, далі — генетична схильність, те, як людина живе і чим харчуєтьсяѕ
Чому псуються зуби?
Цікавими є дослідження зі стоматології, які курирують ректор іФНМУ Микола Рожко та перший проректор ІФНМУ Ганна Ерстенюк. Медики обстежили дітей з усієї області, проте найбільше уваги приділили маленьким пацієнтам зі Старуні Богородчанського району, де науковці виявили високий рівень важких металів у ррунтах. Їхня робота полягала не лише в діагностиці, а й в лікуванні та профілактиці стоматологічних захворювань дітей області.
«Ми думали, що Прикарпаття, — ідеально чистий край. Та коли провели це дослідження, побачили, що в Старуні є стовідсоткове ураження дітей карієсом і надзвичайно високий рівень зубощелепних патологій. Є умовно чиста зона — села Бистриця, Зелена Надвірнянського району. Але там високий показник зубощелепних аномалій. Мабуть, це пов’язано з нерозвинутою інфраструктурою, відсутністю належного доступу до лікувальних закладів, нерегулярністю медичних оглядів дітей. Ми маємо показники стоматологічних захворювань дітей Калуша, Городенки, Надвірни, сіл Підвисокого, Стецеви, Стецівки Снятинського району, які також є підвищеними. Але насамперед нас цікавила Старуня, де концентрація важких металів перевищує норму в сотні разів», — констатує Микола Рожко.
Прикарпатські медики також провели експериментальні дослідження впливу кадмію на живий організм. Вони виявили, що кадмій блокує роботу тих важливих елементів, які впливають на ріст кісткової тканини, розвиток еритропоетину, функціонування системи крові, пригнічує антиоксидантні процеси. «Потрібно застосовувати певні середники, які є антидотами до тих важких металів, це дало можливість розробляти нові лікарські препарати», — зауважив М. Рожко.
Боротьба за здоров’я нації
За словами Анни Крижанівської, робота, номінована на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки, насамперед засвідчує, що потрібно бити на сполох і щось робити, аби не перетворити землю на пустку. З точки зору медицини, людина, яка живе в регіоні екологічної катастрофи, має розуміти, в якій небезпеці вона перебуває і що належить до групи високого ризику виникнення онкологічних, стоматологічних та інших захворювань.
«Вчені університету нафти й газу розробили чітку схему, що треба робити, щоб не допустити прориву Домбровського кар’єру в Дністер. Кінцева мета — запобігти можливому стихійному лихові, якого не уникнути, якщо нічого не робити. І в цій роботі ми показали всі сторони можливої біди з точки зору більшої території забруднення та з точки зору людини, яка живе в цьому регіоні», — констатує Анна Євстахіївна.
«Цей величезний комплекс проблем, який ми порушили, дає медикам, економістам, фінансистам можливість на нього впливати. Безумовно, що ні іФНМУ, ні ІФНТУНГ самі цю проблему не розв’яжуть, це має бути державна програма. А ми боремося за здорову націю», — наголошує Микола Рожко.
