Нові газові борги: Що чекати прикарпатцям від опалювального сезону

Після завершення опалювального сезону чимало споживачів, котрі користуються природним газом для опалення своїх помешкань, вважали, що тариф на квітень, як про це розповідали у тепер уже колишньому уряді, залишиться на рівні тарифу на опалювальний сезон. Більше того, навіть на інтернет-сторінці ПАТ «Івано-Франківськгаз» було вказано ціну в 3 600 гривень за тисячу кубометрів газу на цей місяць. Однак реальність виявилась дещо іншою.

Мало того, що з травня уряд підвищив ціну на газ та фактично зрівняв усіх споживачів через однаково високу вартість блакитного палива. Та ще й із квітнем вийшло не так, як можна було очікувати. Як розповіли самі газовики, Кабмін, попри всі обіцянки, не продовжив на цей місяць тривалість опалювального сезону, отож ціна газу, спожитого у цей час, становить 7 188 грн. за тисячу кубометрів. Тож і за цей не надто теплий квітень споживачі мали можливість значно збільшити свої борги за газ, пише Галичина.

Найбільше боргують побутові споживачі

Як повідомили у ПАТ «Івано-Франківськгаз», заборгованість споживачів Івано-Франківщини за спожитий природний газ за опалювальний сезон 2015—2016 рр. зросла на 90,2 млн. грн. і на початок квітня становила майже 181,2 млн. грн. Це в півтора раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшими боржниками за газ є побутові споживачі — 146,5 млн. грн. (80%), бюджетна сфера — 32,2 млн. грн. (18%) та промисловість — 2,5 млн. грн. (2%). Серед населення найпроблемнішими споживачами залишаються мешканці багатоповерхівок.

«Більшість споживачів — 74% — боргує за газ до 500 грн., ще 26% — від 500 і більше. Найбільшими боржниками є жителі івано-Франківська — 66,5 млн. грн. (це 45,4% від загальної суми боргу), Коломиї та Коломийського району — 24,2 млн. грн. (16,8 %)», — розповів у коментарі для прес-служби підприємства директор ТОВ «івано-Франківськгаз Збут» Юрій Пилипів.

Тенденцію до постійного зростання кількості боржників серед споживачів усіх категорій спровокувало різке збільшення ціни на блакитне паливо.

Газопостачальники нагадують, що у разі, якщо споживач нарощуватиме борги за блакитне паливо, газове господарство йтиме на вимушений крок — після письмових попереджень відключати його від газопостачання. Та наводять невтішну статистику: протягом шести місяців опалювального сезону від газопостачання було відключено 1 460 споживачів. Втім, самі газовики констатують, що, як правило, це матеріально забезпечені люди. Ще 250 справ щодо боржників передано до суду.
Відтак відновлення газопостачання для абонентів, у яких його відключили, можливе лише після повного погашення заборгованості та проведення оплати за припинення і за відновлення газопостачання.

Рахувати — лише чесно
Для того, аби не мати сумнівів у тому, чи справедливо нараховують споживачам плату за газ, необхідна одна важлива умова — лічильник газу. Саме він покаже, скільки ж насправді споживають побутові споживачі, і чи насправді такі великі кошти вони боргують. Нагадаємо нашим читачам, що нині лічильниками газу мають користуватись усі споживачі, котрі використовують газ для опалення та для підігріву води. Проблемою наразі залишаються лише ті, хто використовує газ лише для приготування їжі. Нещодавно, а саме: 26 квітня, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, написала відповідного листа газопостачальникам та обласним і міським держадміністраціям. У ньому йдеться саме про встановлення газових лічильників.

Отже, за словами авторів листа, «особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення обліку природного газу»... Відповідно до статті 6 закону, суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах і приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі — до 1 січня 2018 року». Отже, до вказаної дати має бути забезпечено 100-відсотковий облік спожитого природного газу населенням.

«При цьому в разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (положення частини першої статті 6 Закону)».

У листі підкреслено, що лічильники можуть бути встановлені за кошти суб’єктів господарювання, що здійснюють  розподіл природного газу на відповідній території, за кошти відповідного бюджету, або профінансовані з інших джерел, не заборонених законодавством. «На сьогодні фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу...», — пишуть у НКРЕКП.
Нині фактично залишаються без лічильників лише ті споживачі, котрі використовують газ для приготування їжі. Нацкомісія перерахувала проблемні питання щодо запровадження індивідуального обліку в таких абонентів. Це, зокрема, висока вартість встановлення індивідуального обліку — загалом понад 4,6 млрд. грн., значні терміни, потрібні для його встановлення — понад 10 років (за умови підключення по 289 тисяч лічильників на рік наявними на сьогодні бригадами), за ці півтора року, що залишились до 1 січня 2018-го, необхідно встановити по 1,4 млн. лічильників на рік та передбачити додатково в тарифах по 2 млрд. грн.

Разом з тим у листі підкреслено переваги встановлення будинкових лічильників: «будинковим обліком пропонується оснастити будинки із загальною кількістю близько 2,3 млн. абонентів (82% абонентів без обліку); в такому разі вартість обліку менша у 5 разів (економія близько 3 млрд. грн); вартість на 1 абонента — близько 345 грн., замість 1 700 грн. при індивідуальному обліку; термін встановлення — у 10 разів менший...»

Загальна запланована сума програми зі встановлення будинкових лічильників газу в період із 1 жовтня 2015 р. і до 31 грудня 2016-го всього становить в Україні близько 776 млн. грн., що в результаті її виконання на 100 відсотків забезпечить облік  близько 2,3 млн. абонентів. Загальна планова сума на 2016 рік — близько 460 млн. грн., що дасть можливість встановити індивідуальні лічильники близько 270 тисячам абонентів.
 

Індивідуальний чи будинковий?

За роз’ясненням з приводу того, що чекає на споживачів газу на Прикарпатті, ми звернулися до ПАТ «Івано-Франківськгаз», щоб отримати відповіді на кілька запитань. По-перше, на те, скільки споживачів отримують нині газ на Івано-Франківщині без лічильника? По-друге, скільки коштів передбачено на встановлення лічильників і яких саме? Скільки саме і яких лічильників буде встановлено? Який лічильник кращий: індивідуальний чи будинковий?

Отже, відповідно до отриманої відповіді, можемо поінформувати наших читачів про таке. Наразі ПАТ «Івано-Франківськгаз» обслуговує майже 402 тис. фізичних осіб, з них 6,8% не мають лічильників газу (це 27,5 тис. прикарпатців). 

Левова частка коштів від загального бюджету інвестиційної програми підприємства ПАТ «Івано-Франківськгаз» буде спрямована на забезпечення споживачів лічильниками газу. Цього року заплановано встановити індивідуальні прилади обліку на суму 3,82 млн. грн. (це 2 200 лічильників), ще 14,86 млн. грн. передбачено на будинкові лічильники (417 лічильників).

Що стосується того, який лічильник кращий, то, за словами газопостачальників, ініціатором програми зі встановлення загальнобудинкових вузлів обліку споживання газу є НКРЕКП. Головним аргументом Національної комісії є те, що монтаж будинкових лічильників дозволить у короткий термін встановити точний облік витрат газу при обмеженому бюджеті. В той же час мешканці будинку, обладнаного будинковим приладом обліку газу, матимуть змогу сплачувати лише за те блакитне паливо, яке реально використали. 

Країна жебраків?

Насамкінець хочемо трохи порахувати — що ж нас чекає з початком нового опалювального сезону і на що слід розраховувати прикарпатцям? Для прикладу, моя родина з чотирьох осіб мешкає в обласному центрі, і для нас в опалювальний період 200 кубометрів газу за місяць — зовсім не захмарна цифра. За нинішнього тарифу у 6 879 грн. за тисячу кубометрів, щомісяця муситимемо платити лише за газ на опалення по 1 376 грн. А ще ж потрібно буде сплатити за інші комунальні послуги — електроенергію (яка ще має здорожчати), вивезення сміття, воду, каналізацію. Щоб отримувати субсидію, лише з огляду на ціну на газ, нам треба отримувати трохи менше ніж 10 тис. грн. місячної зарплатні. 

Інший приклад — мій знайомий, який мешкає у приватному будинку в івано-Франківську, отримує заробітну платню, близьку до мінімальної, та пенсію.  У нього споживають за холодний місяць близько 400 кубометрів газу, за який з нового опалювального сезону доведеться платити 2 750 грн. Чи подужають вони таку суму — запитання риторичне. Особливо враховуючи те, що відповідно до даних фінансового порталу «Мінфін», середня заробітна платня в березні цього року в області становила 3 822 грн. 
Напевно, простіше цю проблему розв’язати в селі — можна влаштувати паралельне опалення на дровах, пелетах і т. п. Але на скільки вистачить у такому разі дров? Адже і вони немало коштують...

Прикро, але курс на те, щоб більшість українців стала жебраками і просила субсидії (читай: подачки) від власного уряду, який до того ж отримує кошти на неї із податків усіх українців, продовжується. А про європейську зарплату за європейського рівня ціни на газ нині чомусь ніхто і не згадує.