Район – за полігон, а село – проти
У Надвірній не можуть знайти компроміс щодо облаштування полігону твердих побутових відходів. Попередній давно себе вичерпав, а для нового майже 10 років не знаходять площі.
Місцева влада пропонує віддати під полігон 9 га землі в урочищі Чобіток, що на території райцентру. Жителі ж сусіднього Назавизова проти, бо остерігаються, що через кілька років шкідливі речовини просочаться у ґрунт та підземні води, отруять їх і створять небезпеку для здоров’я сільських жителів, пише Галицький кореспондент.
Чимало сміття
«Наразі громада району потопає у смітті. Міська рада взяла на себе відповідальність за поводження з ТПВ і звернулася до державного земельного агентства з тим, щоб знайти ділянку для полігону. Землі в урочищі Чобіток, де ми маємо намір збудувати полігон, сільськогосподарського призначення, це землі запасу міської ради. Більшість об’єктів зі збору сміття в області вичерпали себе, перевантажені, тож це буде взірець для цілого району», – наголошує міський голова Надвірної Зіновій Андрійович.
Далекоглядної, послідовної державної політики в питанні поводження з твердими побутовими відходами немає, вважає секретар Надвірнянської міськради Тарас Пекарський. Органи місцевого самоврядування залишаються сам на сам із цією проблемою.
«До цього часу ТПВ з Надвірнянського району звозилися на полігон, розміщений на території Пнівської сільської ради. Термін експлуатації його давно вийшов, наразі він вичерпав свої ресурси. Голови районної адміністрації та райради намагалися віднайти підходящі земельні ділянки, але не доводили це до кінця. Надвірнянська міська рада на своїх землях знайшла ділянку, яка могла б слугувати полігоном. Ми розпочали процедуру, скликали відповідні служби. Наразі маємо всі необхідні висновки, аргументовано, що ця земельна ділянка для полігону підходить», – розповів секретар міськради.
За його словами, фахівці провели комплексну експертизу, зробили техніко-економічне обґрунтування проекту, є висновки компетентних органів про те, що полігон буде безпечним для довкілля.
«Будь-яка земельна ділянка, на якій складуються відходи, без відповідних гідроізоляційних заходів буде нести загрозу для довкілля. У цьому проекті акцент робився на тому, що на глибині 2-2,5 м викопується котлован, стеляться бентонітові мати, будуються водонепроникні стінки, фільтраційні колодязі, щоб фільтрат не проникав у підземні води, а накопичувався і відкачувався на очисні споруди. Законом передбачені і норми будівництва. Захисна зона – 500 м до житла, прибережна захисна зона до річки – 25 та 50 метрів», – запевнив Пекарський.
Вартість будівництва
Будівництво полігону, згідно з проектно-кошторисною документацією, складає майже 73 млн. гривень. За кошти міських жителів зроблено техніко-економічне обґрунтування, експертизу.
«Повну вартість будівництва з бюджету міста сплатити неможливо. Відтак була проведена зустріч з головами 27-ми населених пунктів Надвірнянського району, підписаний договір про співробітництво територіальних громад, яким задекларована підтримка будівництва полігону, виділення коштів з сільських бюджетів. Заявка також відправлена на виділення коштів з екологічного фонду, і є позитивне рішення з цього питання», – зазначив секретар міськради.
Оголошення про проведення тендеру на будівництво полігону вийшло у «Віснику державних закупівель» 17 березня ц.р., а 18 квітня відбулося розкриття тендерних пропозицій.
«Відповідно до вимог законодавства, у нас є 20 робочих днів на вивчення документів. На тендер надійшло десять пропозицій. Найнижча запропонована ціна – 28 млн. гривень, найвища – 68. Відтак необхідно уважно вивчити всі подані документи, кошториси, щоб зрозуміти, чи немає ніяких відхилень. Деякі будівельні компанії рахують все по максимуму, інші – наймають підрядників, цим пояснюється така велика розбіжність у цінах. Але основним критерієм для нас є найнижча ціна, тож виграє той, у кого є всі необхідні дозволи, немає порушень у кошторисній документації і при цьому ціна на послуги нижча, ніж запропонували конкуренти», – розповів голова тендерного комітету Надвірнянської міськради Василь Василенко.
Вирішення проблеми
Утилізація ТПВ на Надвірнянщині переросла в нагальну проблему. Наразі полігон у Пневі закритий, туди звозять лише сміття з Надвірної. Сільські ради укладають договори з полігоном у Рибному чи Богородчанах. Але частіше пластикові пакети з відходами залишають у лісах довкола населених пунктів.
«Той полігон, який функціонував на території Надвірнянського району, вичерпав свій ресурс доволі давно, приблизно у 2007 році. Відтоді постало питання будівництва нового. На той час адміністрація не зуміла знайти жодної земельної ділянки для розміщення об’єкта. Нинішній міський голова Надвірної з огляду на велику кількість населення (22 тисячі) намагається вирішити цю проблему. Сміття продукується багато, і щоразу вивозити його на полігон у Рибному дорого. Тож в межах міста знайшли земельну ділянку для будівництва нового полігону. Спершу передбачалося облаштування проекту лише для міста, але коли постало питання фінансування, зрозуміли, що сума у понад 72 мільйони – непідйомна для міста. Відтак погодили співфінансування, цим самим вирішуючи проблему для цілого району», – підкреслив голова Надвірнянської районної ради Іван Гурмак.
На полігоні передбачена сміттєсортувальна лінія, адже не можна все закопувати у землю. «Ми чули різні пропозиції від потенційних інвесторів про необхідність будівництва у нас сміттєспалювального заводу. «Левову» частку такого заводу складають фільтри, тож постає питання, як часто їх будуть замінювати, яка вартість заміни. Вивчали інформацію з цього питання, зрозуміли, що сміттєсортувальна лінія дозволяє на 40% зменшувати об’єм сміття. Саме поняття «сміттєпереробний» викликає запитання: у що ж можна переробити рештки? Скажімо, переробка пластмаси не виключає викиди в атмосферу, у воду. Якщо ж буде безпечна переробка сміття, то чому б нею не скористатися», – наголосив Пекарський.
А Назавизів – проти
Угоду про співпрацю щодо створення полігону підписали місто Надвірна та 27 населених пунктів району. Керівництво ще двох сіл Надвірнянщини також підтримало ініціативу, стверджує голова райради. Проти виступили представники єдиного села в районі – Назавизова.
«Громада села проти будівництва полігону. Село розміщене на рівні 400 метрів, а урочище – 420 метрів над рівнем моря. Усі води, які будуть звідти стікати, потраплятимуть відразу в наші криниці. Котлован полігону планують розмістити на рівні 2,5 метрів, орієнтовно на цій глибині є водоносний горизонт. Все, що буде нижче, потраплятиме у воду. Влада запевняє, що на низ будуть класти бентонітові мати, але на скільки часу їх вистачить? На 5-6 років, а сам полігон служитиме набагато довше – до 20 років, а то й більше», – окреслює побоювання селян громадська активістка з Назавизова Людмила Остап’юк.
За її словами, урочище, де передбачене будівництво, розташоване за 950 м від людських помешкань і за 1800 м від головної водної артерії області – річки Бистриця Надвірнянська, на якій розміщений і водозабір Івано-Франківська. Відповідно до встановлених норм, відстань до полігону ТПВ має бути не менше, ніж 3 км. На відстані 950 м протікає невелика річка Стримба, яка далі впадає у Ворону довжиною понад 80 км. Крім того, за 25 м є потічок Черлена, він маленький, але з рахунку його списувати не можна, адже під час повеней він розливається і затоплює все довкола.
«Місцева влада з нами питання побудови полігону не обговорювала. Про будівництво ми дізналися з районної преси. Нас це обурило: невже люди нічого не мають знати? Це питання мало б бути погоджене з нами. Представники майже всіх сіл району одностайно підписали договір про співпрацю щодо будівництва полігону. Але основним принципом для них було те, що сміттєзвалище можна будувати у сусіда, а в себе ніхто не хоче», – вважає активістка.
Проблему відсутності полігону в районі активістка не відкидає, але каже: «Невже керівництво не змогло знайти інше місце, яке б не було так близько до людей – за 5-10 км від населених пунктів? Наразі мова йде про те, що буде забруднена наша земля, почнуть хворіти люди. Ми за те, щоб було сміттєзвалище. Лише не в цьому місці, яке так близько до осель та водойм. Позицію влади я розумію: тут близько залізнична колія, водоочисні споруди, лінії електропередачі. Недалеко від Ланчина є стихійне звалище в урвищі на відстані 5-7 км від населених пунктів. То чому не створити полігон там?» – запитує Людмила Остап’юк.
У висновки експертів, які демонструють представники міськради, активісти не вірять. Тим паче, що будувати споруду будуть українці, які щось не додадуть, а інше вкрадуть. Оскарженню підлягає і рішення, що земля належить Надвірнянській міській раді, запевняє жінка. Аргумент про те, що село не межує з урочищем, активістка також спростовує. Стверджує, що з одного боку розміщений Надвірнянський лісгосп, який є користувачем землі сільської ради Назавизова.
Селяни також побоюються, що на полігон звозитимуть сміття з Яремчанщини, де багато населених пунктів. Зокрема, і Буковель, який вже потопає у смітті. Навіть якщо офіційно цю версію будуть відкидати, то не варто забувати про людський фактор, коли з працівниками легко домовитися, засунувши кілька гривень їм у кишеню.
Такий напір у будівництві полігону активістка пояснює активним лобіюванням питання народним депутатом Юрієм Дерев’янком. У тій же екологічній комісії обласної ради, де заслуховували питання і яка виїжджала на місце, головує представник партії «Воля» Михайло Якимчук. Екс-заступник голови обласної ради Ольга Галабала, яка курувала питання екології та раціонального природокористування, – представниця тієї ж партії.
Міський голова Надвірної має своє бачення того, кому вигідно не будувати полігон. «На території того ж Назавизова – гори сміття, і вони найбільше висловлюють позицію проти побудови полігону. Але такі речі люди роблять невипадково. У мене є інформація, що деякі активісти отримують гроші за підбурення решти жителів. Вони демонструють висновки приватного експерта, який жодного разу не виїжджав на місце і навіть не бачив тієї місцевості, зате отримав плату за свою роботу. Це в інтересах представників олігархічно-бізнесових кіл із Києва, людей, які раніше проживали в місті. Більшість представників тієї ж громади Назавизова живе у Надвірній. Але люди мають свою позицію, ми її поважаємо, норми закону не порушуємо, робимо все для того, щоб вирішити проблему ТВП, а проект був екологічно безпечний і перебував на контролі у громади», – наголосив мер.
Як передбачають чиновники, полігона вистачить на 10-15, можливо, 20 років. А далі територію «спишуть», ізолюють, як Чорнобиль. У кращому разі пересиплють землею і рекультивують. І таких зон в Україні – чимало. Вирішуючи одну проблему, часто створюють інші на багато років…
