Скільки тварин утримують в господарствах Франківської громади


Цьогоріч в Івано-Франківській громаді має розпочатися виплата компенсацій тим мешканцям, котрі у приватних господарствах чи дрібних фермерських господарствах утримують свійських тварин.

Міська влада ще у вересні минулого року ухвалила відповідну «Програму розвитку сільського господарства Івано-Франківської міської територіальної громади на 2022–2025 роки». Тоді йшла мова про дотації з місцевого бюджету на утримання корів, кіз, овець, свиней і бджіл, а також на витрати на облаштування модульних теплиць та систем поливу. Також планувалося часткове відшкодування вартості придбаних сертифікованих плодово-ягідних культур. На останній сесії депутати внесли зміни у цю програму, розширивши допомогу дотаціями на утримання коней, пише Західний кур'єр.

Виплати для розвитку

«Ми готові допомагати селянам утримувати від однієї до двох корів. Це важливо, адже державна програма допомоги сільгоспвиробникам не поширюється саме на таких дрібних власників тварин. Насправді в нас у громаді 90 відсотків власників великої рогатої худоби утримують саме по одній або дві корови. Ми готові фінансувати у розмірі 3 тисячі гривень на одну голову», – зауважує заступник міського голови – директор Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Микола Вітенко.

Жителі Івано-Франківської громади будуть отримувати гроші з міського бюджету на розвиток господарства. Але для цього слід подати необхідну заявку. За придбану одну корову можна отримати до 50% вартості. Звичайно ж, є певні обмеження – кожен власник великої рогатої худоби зможе отримати не більше 100 тисяч гривень. Те ж саме стосується і овець та кіз. Але розрахунок виплати починається від десяти голів. За мінімум трьох свиноматок кожен господар зможе отримати до 50 тисяч гривень – по 3 тисячі за одну. Якщо ж ви утримуєте свиней на відгодівлі, то можете претендувати на виплати у розмірі по 2 тисячі гривень за кожну, але не більше 100 тисяч.

За одного коня його власникові із міського бюджету готові виплатити 5 тисяч гривень, але у програмі прописали, що власник зможе отримати гроші не більше ніж на чотирьох коней. За словами Миколи Вітенка, насправді в громаді немає таких власників, котрі би утримували від п’яти коней і більше. Зрештою фактично у кожному пункті виплат передбачені певні фінансові обмеження. Поки що того фінансового ресурсу, котрий виділений на виплати за тварин, вистачає. Але чи втримають такі фінансові заохочення мешканців сіл громади від бажання позбутися того господарського клопоту і закинути сільське господарство, тяжко сказати. Зараз молодь не цікавиться дрібним фермерством, а старші люди ще сяк-так викручуються. Але не бачать у цьому перспектив, тому й полишають справу розведення тварин.

Для того, аби стати учасником програми, людям достатньо звернутися у свій ЦНАП за місцем проживання. Там є вже виготовлені спеціальні зразки заяв. Власникам худоби слід подати тільки паспорт, ідентифікаційний код, номер рахунку, а також документ на тварину.

«Люди цікавляться, але не спішать подавати документи. Найперше акцент робився на вирощуванні племінної худоби або ж тепличних культур. Вже зо два десятки селян очікують на перші виплати. Під час засідання виконкому буде ухвалено порядок отримання допомоги», – зазначає Микола Вітенко.

На початку квітня вже заплановано провести перше засідання комісії, а тому можна сподіватися, що орієнтовно за місяць може початися виплата грошей власникам тварин.

«У міському бюджеті коштів на це вистачить. Якщо піде добре, то ми тільки раді підтримувати. Якщо комісія розгляне пропозиції і кошти вичерпаються, то думаю, що в нас знайдуться додаткові кошти, які можна буде залучити для реалізації цієї програми», – наголошує керівник Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства.

Підрахунок живності, яку утримують мешканці сіл громади, провели станом на лютий  цього року. Із усіх громад, у котрих утримують усі перераховані види тварин, лише три села можуть претендувати на виплати з місцевого бюджету – Радча, Черніїв та Братківці. Щоправда й у них не густо. Для прикладу, найбільше корів утримують у господарствах Радчі. Там їх нарахували аж 80 голів. Водночас у Крихівцях та Угорниках не зафіксовано жодної корови. Щоправда ще торік в Угорниках була одна корова на усе село. Та і в інших селах не густо: у Вовчинці є лише одна корова, по три худобини утримують господарі у Хриплині та Чукалівці.

Найбільше овець вирощують у Чернієві. Тут їх – 60. І за кожну із них власники можуть отримати по 2000 гривень. Це у межах прийнятої програми розвитку сільського господарства. Але не одними вівцями багатий Черніїв. Тут ще нараховують 50 кіз. За них також готові заплатити по 2 тисячі гривень. Корів у селі 10. А ще тут тримають вулики, у яких живе 290 бджолосімей. А кожна сім’я – це 200 гривень із бюджету.

Загалом кошторис витрат без урахування кількості коней має такий вигляд: найбільшу вартість із місцевого бюджету можуть компенсувати власникам великої рогатої худоби. На 346 голів передбачено 1 мільйон 38 тисяч гривень. 654 тисячі гривень можуть отримати власники кіз, 168 тисяч – власники овець, а 389 тисяч – господарі бджолиних сімей.

Новий сезон – нові можливості

Цьогоріч вже вдруге на старті посівна кампанія у комунального підприємства «Франківськ АГРО». На останній сесії міської ради депутати схвалили збільшення статутного капіталу цього підприємства до 17 мільйонів гривень.

Щодо культур, котрі цього річ планують вирощувати на полях аграрного підприємства, то очільник профільного департаменту запевнив, що соя залишається в асортименті, але цього року також будуть вирощувати гречку і соняшник.

«Якщо минулого року ми розпочинали із 70 гектарів, то цьогоріч вже будемо засівати орієнтовно 150–180 гектарів. Ми додали частину розліснених земель, частину вдалося долучити тих, які були під орендою на рік», – каже про плани комунального агропідприємства Микола Вітенко.

Основні площі розташовані в Тисменичанах, а також у Радчі. Там зараз суттєво додалися площі. Невелика частина земель ще є у Добровлянах. В основному все виробництво «Франківськ АГРО» буде зосереджене саме у Тисменичанах і Радчі.

Свого часу в селах землі розпаювали, але туди зайшли великі агрохолдинги. Люди відповідно віддали свої землі у користування тим великим землекористувачам.

В Івано-Франківській громаді також роблять ставку на розвиток тепличного господарства. Микола Вітенко поділився із нами своїм баченням, наскільки це потенційно.

Нещодавно міська рада виділила 6 мільйонів гривень на створення тепличного господарства. Ми будемо розпочинати із сезонних продуктів. Це будуть найперше салати і можливо огірки та помідори. Будемо пробувати. Зараз ведемо перемовини, вивчаємо цінові пропозиції. Думаю, будемо оголошувати тендер на закупівлю товарів і послуг та будемо пробувати побудувати пілотну теплицю на території села Радча. За словами очільника департаменту, ця теплиця орієнтовною площею 500 квадратних метрів буде сезонною. Мріють про напівпрофесійне вирощування продукції із системою автоматичного зрошування.

«Якщо говорити про професійні теплиці, то в Західній Україні є лише три такі. Ми вивчали досвід у Золочеві. Там залучили іноземні інвестиції, використовують вертикальне і горизонтальне вирощування. Якщо говорити про вирощування рослин на воді, то визначальними є електроенергія і сонце. Чим більше сонця, тим краще», – говорить Микола Вітенко.

Для розвитку тепличного господарства на території села Радча послужать і два приміщення, котрі міська рада придбає у власність «Франківськ АГРО». Сувенірний цех і складське приміщення загальною площею понад 900 квадратних метрів. Зрозуміло, що доведеться вкладати чималу суму коштів у реконструкцію цих приміщень. Їх планують використовувати як склади для зберігання продукції і за потреби навіть техніки. Біля цього є вільні земельні ділянки, котрі перебувають у власності громади. Питання залучення людського ресурсу для праці на такому підприємстві також, на думку Миколи Вітенка, не мало б стати проблемою, оскільки все розміщено фактично у центрі села.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!