У нардепи — без диплома

Інформація про те, що 12 чинних народних депутатів України не мають вищої освіти, яку поширила низка всеукраїнських ЗМі, викликала суспільний резонанс. Дехто вважає, що це неприпустимо, оскільки творці законів повинні бути належно освіченими, інші переконані, що освіта розуму не додає і не є мірилом інтелекту чи інтелігентності. За даними прес-служби Верховної Ради, із 421 обраного парламентаря диплом про вищу освіту мають 409. Тобто 12 представників народу в найвищому законодавчому органі влади

До речі, парламентська прес-служба не конкретизує, хто саме з нинішніх слуг народу не закінчував вишу. Отож ми були змушені зробити екскурсію сайтом Верховної Ради і перевірити кожного нардепа на наявність диплома про вищу освіту. Йдемо за алфавітом.

Без вищої освіти в Раду потрапив «списочник» від «Народного фронту» 44-річний Ігор Бриченко з Миколаївщини, який на момент обрання був народним депутатом, а до того обіймав посаду директора приватної фірми «Агросвіт», що вирощує овочі. За інформацією сайта «Народного фронту», І. Бриченко закінчив Новопетрівську загальноосвітню школу, а згодом у СПТУ №34 в м. Снігурівці здобув спеціальність тракториста-машиніста.

Також загальну середню освіту, як не парадоксально, має і 29-річний парламентар Сергій Висоцький, який до обрання працював спеціальним кореспондентом інформаційного агентства «ЛігаБізнесінформ», заступником головного редактора ТОВ «Новини-ТВ». 35-річний Михайло Гаврилюк, відомий більше як козак Гаврилюк, над яким знущалися «беркутівці» під час Революції гідності, теж має загальну середню освіту. Але це йому не завадило здобути перемогу на позачергових парламентських виборах в одномандатному виборчому окрузі на Київщині, де його висунув «Народний фронт». 

Загальну середню освіту має і один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, колишній дисидент і політв’язень радянських таборів, колишній голова Меджлісу кримськотатарського народу 71-річний Мустафа Джемілєв, що пройшов у парламент за списком «Блоку Петра Порошенка». Його обирають нардепом із 1998 року. До речі, за свої політичні погляди М. Джемілєв був виключений з ВНЗ та кілька разів засуджений, загалом він провів 15 років в ув’язненні.

Не має закінченого вишу й депутатка-«списочниця» від Радикальної партії Олега Ляшка — 44-річна Оксана Корчинська, яка на момент обрання тимчасово не працювала. До речі, вона є дружиною скандального політика Дмитра Корчинського.

Загальна середня освіта й у депутата-«списочника» від «Самопомочі» 41-річного Ярослава Маркевича з Харкова, який до праці на законодавчій ниві був підприємцем.

Не має диплома про вищу освіту і «радикал» 42-річний Ігор Мосійчук, який до обрання в Раду керував Центром інформаційної та соціальної правової підтримки учасників АТО.

У нардепа Володимира Парасюка, добре відомого своєю промовою на столичному Майдані 21 лютого торік, яку чимало ЗМі назвали переломною у ході Революції гідності, також загальна середня освіта. До речі, популярний герой Майдану не прив’язав себе до жодного з партійних списків, а подався у депутати шляхом самовисування по «мажоритарці» на своїй рідній Львівщині, де здобув перемогу, а нині в парламенті — позафракційний. 

Відповідно до відомостей сайта ВР, на момент свого обрання народним депутатом України відомий комбат 40-річний Семен Семенченко теж мав загальну середню освіту. 
Дивно, але так само не закінчував ВНЗ і відомий журналіст 38-річний Єгор Соболєв, який пройшов за списком «Самопомочі». Не вірю очам своїм! Перевіряю ще раз відомості на сайті Верховної Ради про нього. і переконуюсь, що освіта в Є. Соболєва — загальна середня.

У числі парламентарів без вищої освіти і наш земляк, «фронтовик» 54-річний Юрій Тимошенко, який виборов перемогу в Коломийському мажоритарному виборчому окрузі. На Прикарпатті його знають як активіста Майдану, який на початку АТО пішов добровольцем до лав Національної гвардії. 

Народний депутат України (за списком Радикальної партії Олега Ляшка), відомий український політичний діяч, багатолітній політв’язень радянських концтаборів, Герой України, син генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Романа Шухевича — 82-річний Юрій-Богдан Шухевич, відповідно до інформації, яку подає сайт ВР, також має загальну середню освіту. Але це й не дивно, адже в 13 років Ю. Шухевича забрали від матері і помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі, звідки він двічі втікав додому, і де його знову хапали. Коли хлопцеві було 15 років, над ним розпочали судовий процес. А з настанням 16-ліття Юрій Шухевич був засуджений радянським режимом на 10 років за політичну діяльність його батька. Загалом він провів понад 30 років у радянських тюрмах, де втратив зір.

Ми поцікавилися, які думки з приводу того, що у Раді працює 12 нардепів без диплома про вищу освіту, мають відомі експерти — політолог Олександр Палій (м. Київ) і доктор політичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника, завідувач кафедри дипломатії та європейської політики Університету ім. Яна Кохановського (Польща) Іван Монолатій.

Олександр Палій:
— Я вважаю, що 12 парламентарів без диплома про вищу освіту — це насправді дуже мало. На мій погляд, нині не є великою заслугою людини те, що вона має вищу освіту. Вища освіта у нас дуже спрофанована. Загалом система освіти побудована таким чином, що величезна кількість ВНЗ не дуже переймається тим, щоб давати доброякісну освіту, а просто є такими собі пунктами з продажу дипломів, збирання грошей під час сесій. На жаль, таке є. Я вважаю, що нам треба дивитися на те, як збудована освіта в найбільш конкурентоспроможних країнах. Наприклад, Німеччина нині є локомотивом економічної Європи, і там кількість людей з вищою освітою значно менша, ніж у нас. Там дуже серйозна професійна освіта, коли люди здобувають конкретні професії. Якість роботи таких людей дуже висока. і це нас повинно орієнтувати, яка справді система освіти є кращою.
Якщо депутати просто без освіти, то це значно краще, ніж би вони купили собі дипломи.
 

Іван Монолатій:
— Те, що 12 депутатів не мають вищої освіти ніяк не впливає на роботу парламенту, бо це мала кількість. Але загалом це свідчить про те, що рівень культури народних обранців низький. Парламент мав би бути представлений різними суспільними верствами. Якщо колись у Верховній Раді УРСР могли бути представники робітничого, селянського класу, — наприклад, доярки чи комбайнери, то, зрозуміло, для парламенту в ХХI столітті це безглуздо і не потрібно. Тому людина, яка воліла б стати народним обранцем, повинна мати належні освіту і досвід. Вимога мати вищу освіту, напевно, має бути визначальною. Те, що ці 12 осіб є народними депутатами, свідчить про певною мірою якісь не врегульовані правові норми. і це, напевно, приклад того, що суспільство має ваду перехідної демократії. Тому що за зрілої демократії такого не було б. Зрозуміло, що ефективність таких народних обранців буде дуже низькою. Також вони наражатимуться на негативні оцінки своїх колег і громадянського суспільства загалом. Але події, які відбувалися останнім часом в Україні, занесли на штиках до парламенту таких людей. Проте це не стосується тих народних обранців, яких свого часу переслідував радянський режим і які з відомих причин не змогли закінчити вишів. Також можна порадіти, що в цьому парламенті немає величезної кількості «липових» кандидатів, докторів наук і професорів. Бо була мода, ставши народним депутатом, відразу захищати кандидатську чи докторську дисертацію. Звичайно, що це дискредитувало саму ідею вищої освіти і загалом вищої кваліфікації.

газета Галичина