В передчутті холодної зими

Кілька старих баків від пральок активаторного типу, шматок бляхи на покришку, трохи часу — і готова піч. Кинув туди відро тирси — й цілу ніч у хаті тепло. В селі Озеряни на Тернопіллі мешкає чоловік, який вже багато років за такою схемою майструє печі-буржуйки. Каже, що то екологічно чисто й невибагливо, а головне — що унезалежнює господаря від політично-економічної проблеми газу.

Ще минулого року з озерянського дядька можна було кепкувати, нині ж його винахід має підвищену популярність. Люди не впевнені, що цієї зими буде вдосталь газу, а поміняти в будинку котел на твердопаливний чи встановити собі сонячні батареї можуть не всі, пише Збруч.

«Буржуйка» — дешево і невибагливо

Одне слово, готується Галичина до зими як може. Новий опалювальний сезон настане через два місяці, і, як прогнозують фахівці, це буде найважчий опалювальний сезон в історії незалежної України. Росія припинила постачати нам газ і розраховувати можемо лише на власний видобуток. Його на цей рік планувалося в обсязі 22 мільярда кубів, а споживання прогнозується на рівні 50,5 мільярда. Частка населення, бюджетних організацій та підприємств теплокомуненерго чимала. За минулий рік вона становить 26,5 мільярда*, з того 2,87 мілярда кубометрів (майже 11 %) газу споживають мешканці Галичини і ще близько одного мільярда кубів газу йде у галицьку промисловість.    

Тепер стоїть завдання заощадити бодай 30 % тих обсягів (таке зобов'язання від Уряду мають абсолютно всі реґіони), бо інакше країна кінці з кінцями не зведе. Як це зробити — питання інше. Хтось ще встигне перейти на альтернативну енергію, хтось мерзнутиме.

Першими розв'язали задачу освітяни: вже тепер оголосили, що школярі всіх трьох галицьких областей вчитимуться не п'ять, а шість днів (тобто в суботу теж), натомість отримають два місяці вакацій взимку (грудень–січень) і, ймовірно, матимуть продовжений на червень навчальний рік. Уникнуть такої участі лише учні тих шкіл, де є власні котельні, які працюють на твердому паливі. Багато таких на Івано-Франківщині, і тамтешній заступник голови ОДА Сергій Адамович запевняє, що зараз екстрено — до холоду — намагаються перевести на альтернативне газове паливо якнайбільше прикарпатських шкіл. «Кілька виробників такого обладнання пропонують свої послуги, тож ми маємо змогу обрати того, хто надасть кращу ціну та якість обладнання», — каже чиновник.

А тим часом антикризовою ініціативою обурюються батьки дітей, що вчаться у початкових школах, бо матимуть проблему незайнятості дітей під час довгих вакацій. Чиновники закликають змиритися, мовляв, іншого виходу на цей рік нема. А на наступні роки обіцяють робити все, щоб максимально зняти заклади освіти, як і решту бюджетників, з газової голки.

Зрештою, йдеться тут не лише про бюджетників, а й про сотні тисяч містян, які користають з централізованого теплопостачання.

Маємо кілька міст, в яких за те, як перезимувати, вже нікому не болітиме голова — повністю відмовилися від газу комунальні підприємства Рогатина на Франківщині та Золочева і Миколаїва на Львівщині. Місцева влада там у партнерстві з Асоціацією з питань енергозбереження перевела теплопостачальні підприємства з газу на дрова. До тієї самої мети наближаються і Броди.

«Котельні міст слід переводити на те паливо, яке там найбільш поширене. Золочів, Миколаїв, Броди — дрова. Сокаль, Червоноград — вугілля», — пояснює голова правління Асоціації з питань енергозбереження Василь Співак. Він каже, що нині на Львівщині 90 % котелень працюють на газі, а от, наприклад, у Польщі 75 % теплопостачальних підприємств використовують там же ж таки видобуте вугілля.

Щодо приготувань конкретно на Львівщині до наступного опалювального сезону та можливості реального скорочення споживання газу, пан Співак каже, що подав свої пропозиції безпосередньо голові (на той момент ще чинній) ОДА Ірині Сех.  На його думку, треба найперше зробити ревізію споживачів — з'ясувати, де і скільки використовується енергії. На підставі цих даних ухвалювати конкретні рішення щодо ефективності опалення для кожного будинку окемо. Належить штрафувати за перевитрати газу і преміювати за його заощадження. Водночас треба ледь не в наказовому порядку переводити від 30 до 50 % котелень області на альтернативні джерела і стимулювати цей перехід.

«Закрила Росія газ — і слава Богу. І не відкривати його, бо це показало отой друшляк, де в нас витікає вода. І нема чого в той друшляк лити воду, треба дірки позатикати і ефективно використовувати», — каже Василь Співак.

Влада «затикати дірки» збирається, але попереджає, що самостійно цього зробити не потрафить. Голова бюджетної комісії Львівської міської ради Яромир Самагальський розповів «Z», що місто зараз тільки розглядає варіант, щоби перевести ТЕЦ-2 на альтернативні джерела палива. Що ж до ТЕЦ-1 та «Залізничнетеплоенерго», то він нагадує про 20 млн. євро кредиту від ЄБРР та 10 млн. ґрантових коштів від німецького уряду на модернізацію системи комунальної енергетики, які використають на реконструкцію теплових пунктів та заміну ізоляції мереж. Проблему економії газу у Львові ті заходи вирішать лише частково.

Таким самим шляхом рухається тепер і Тернопіль. Там наприкінці липня відбулася презентація техніко-економічного обґрунтування модернізації систем централізованого теплопостачання, що його реалізовуватимуть у рамках фінансування від Світового банку та Фонду чистих технологій. Проект розробили, орієнтуючись на зменшення споживання природних ресурсів. У ньому передбачено встановлення індивідуальних теплових пунктів, які дозволять споживачам контролювати споживання енергії. Також передбачено реконструкцію дев'яти котелень, заміну основних помп і частини теплових мереж, створення автоматизованої системи керування. Готувати тендерну і технічну документацію місцева влада почне наприкінці вересня цього року, а завершити проект планує у 2018-му.

Тож доки наші міста навчаться заощаджувати тепло і використовувати не газ, а інше, альтернативне, паливо — мине чимало часу. А зима практично на носі, і в її передчутті обласні влади створюють різні «штаби» та «робочі групи», які розробляють «оперативні плани технічних заходів» зі зменшення споживання газу теплопостачальними і промисловими підприємствами, державними органами влади, бюджетними і комерційними установами.

Обов'язковий елемент «забави» — перегляд тарифів на теплопостачання в бік їх відчутного підвищення.

Людей, які самі опалюють свої будинки, головно закликають до економії. На Львівщині влада готова навіть збільшити видатки на реалізацію програми енергозбереження, на яку виділено 2,4 млн. грн.

Приватний сектор

Чи не найлегше власникам приватних будників. Якщо вони дотепер не встановили обладнання для опалення іншою сировиною, то ще мають час це зробити. Вибір досить широкий: від згаданої вже тирси в саморобній печі і котла на дровах до сонячних батарей.

Підвищений цього літа попит на твердопаливні котли фіксують приватні структури, які продають таке обладнання. Приміром, директор Івано-Франківського ДП «Маріланс-Україна» Ігор Бабінський зауважує, що чимало людей цікавляться заміною газових котлів на такі, що працюють на дровах. Це можна пояснити і відмовою від постачання газу, і підвищенням тарифу на споживання природного газу для населення на половину. Однак від купівлі котла часто стримує ціна на обладнання, адже такий аґреґат коштує від трьох (найпростіший) до 17 тисяч гривень.

Багато покупців цікавляться й альтернативними джерелами енергії, розповідає підприємець. Як альтернативу для відмови від газу він пропонує гібридну систему — гідрогенератор разом зі сонячними панелями. На 4 кВт вона коштуватиме близько 10 тисяч доларів. «Не кожному таке по кишені, — зазначає Ігор Бабінський. — Але якщо б можна було розраховувати на підтримку держави, систему встановити цілком реально. Крім того, можна використовувати теплонакопичувачі. Це обігрівач із теплоакумулюючими елементами, його економна експлуатація можлива за рахунок використання нічного тарифу. Проте такі прилади вимагають більшої потужності електромережі. Крім того, їх виготовляють лише за кордоном, тому вони доволі дорогі — 400 євро на площу до 20 квадратних метрів».

В селі Угорники Тисменицького району Івано-Франківської області «Z» познайомився з паном Григорієм, який ще декілька років тому встановив на своєму обійсті сонячні батареї й теплові помпи. До того ж котел використовує пелетний (для якого паливом є деревні паливні ґранули — пелети). Перед тим, каже чоловік, використовував твердопаливний котел, хоча за декілька років постійної експлуатації в будинку панував не надто приємний запах, тож вирішив замінити. Перевагами пелетного називає відсутність запахів та мінімальні витрати коштів і часу на обслуговування, тобто підкидання пресованої стружки у вогонь.

«Встановити сонячні батареї вирішив тоді, коли виникло питання підведення газу до будинку, — розповідає Григорій. — В селі газ є, але в тому районі, де живу, його немає і ще довго не буде. Тому вирішив вивчити питання по використанню альтернативних джерел енергії, прочитав літературу, зробив деякі підрахунки. Встановлення такого обладнання для підігріву гарячої води «потягнуло» три тисячі доларів, але за тих кілька років, протягом яких використовую батареї, вони себе повністю окупили, навіть із надлишком».

Чоловік зауважує, що протягом весни–літа за рахунок використання сонячної енергії нагріває воду до температури 80°. Частину отриманої енергії використовує для вироблення електроенергії на освітлення хати. 

Навіть узимку, в ясну погоду, за допомогою сонячних батарей вдається підігрівати воду до 60°, крім того, зі слів пана Григорія, ту воду, яку не використали, можна «скинути» в загальне опалення будинку, заощаджуючи в такий спосіб інші ресурси. Такими технологіями, певен Григорій, можна позбутися залежності від газу. «Газ небезпечний, а час нині такий, що змушує замислюватися про нові технології», — каже він.

Інновації у своєму домогосподарстві чоловік лише цим не обмежує. Григорій розповідає, що була ідея встановити й вітрову станцію. На перешкоді стала думка сусідів, адже шкода вкладати кошти в те, що створюватиме невигоди й шум для інших. Крім того, виникло питання ефективності використання такого ресурсу. Насамперед, зазначає Григорій, треба вивчити розу вітрів та місцевість, на якій він буде встановлений. До того ж на висоті, скажімо, 20 метрів коефіцієнт корисної дії вітряка буде вищим. Ідею з встановленням вітряків чоловік відклав на потім. Планує обговорити це питання з сусідами, і якщо вони позитивно поставляться до задуму, спробує встановити невелику спільну вітрову станцію.

Мешканцям Галичини варто знати, що на наших теренах вже кілька років діє програма енергозбереження, за якою приватним особам, які хочуть встановити ліпші вікна, утеплити фасади чи купити ощадніше теплове обладнання, відшкодовують 15 відсотків їхньої вартості. А ті, що беруть банківські кредити, спрямовані на використання альтернативних до газу джерел, мають відшкодування 20 %.

На Львівщині цією програмою вже скористалися майже 12 тисяч родин на загальну суму понад 100 млн. грн.

Багатоквартирні будинки

Суттєво складнішою є ситуація для мешканців багатоквартирних будинків. Коли йдеться про малоповерхову забудову, де зазвичай встановлено газові печі або котли, то там можна утеплювати вікна-двері-стіни, щоб зменшити витрати енергії. Заміна на інші види енергії в таких випадках залежить радше від вміння мешканців домовитися між собою і зробити щось спільно, бо ж на жеки сподіватися годі, вони ресурсу на такі проекти не мають. Ну, і треба враховувати фінансові можливості людей.

Наприклад, тяжко собі уявити, що вони захочуть всі дружно перейти на електроопалення, як до цього закликав нещодавно прем'єр Яценюк, обіцяючи пільги. Щоб перевести будинок на електрику, треба замінити всі лінії, оскільки навантаження на електромережу суттєво зросте, розповів у розмові зі «Z» голова правління Асоціації з питань енергозбереження Василь Співак.

 «Давайте поміняємо на електрику. Але не так все просто. Найперше треба поміняти проводку в квартирі або дати для цього окремий кабель до лічильника. Друге — поміняти лічильник на двотарифний план, а він коштує понад 2,7 тисячі гривень приблизно. Далі, ви повинні замінити всю проводку в під'їзді, коли всі жителі поставлять котли, а ще добре міняти кабель до підстанції, ну і саму підстанцію змінити в ідеалі», — наголошує експерт.

 Але всі купно власники помешкань з індивідуальним опаленням не є найбільшим болем голови для влади — отримуючи рахунки за газ, ці люди самі намагатимуться якось їх зменшити завдяки енергозбереженню.

*Розрахунки по Україні враховують видобутий і спожитий минулого року газ, у тому й на території Криму. Втім анексія цієї української території на газовий баланс критичного впливу не має, оскільки споживання населенням Криму газу практично дорівнює тим обсягам, які Україна там видобувала.