87-річна Анна Левицька про відзнаку за участь на Майдані, страх та молитву за Україну

87-річна жителька Калуша отримала почесну грамоту за участь на Майдані. Нагороду вручили голови обласної адміністрації та обласної ради на черговому засіданні сесії Івано-Франківської облради.

«На Майдан я приїхала 19 січня, в той час, коли вперше стріляли, - розповідає учасниця подій Анна Левицька в розмові з кореспондентом "Бліц-Інфо". – В Києві живуть мої діти і онуки, які теж були там весь час. Вони ходили чергувати вночі, але мене з собою не брали. Говорили, що тоді різне може статися. Мене болять ноги і якщо б довелося бігти – не знали б, що зі мною робити. Тому на Майдан ходила вдень».

Пригадує, що тоді, під час обстрілів, було дуже страшно. А ще розповідає, що весь час хвилювалася за внуків, адже вони молоді та імпульсивні, необережні та всюди хотіли бути першими.

Жінка, пригадуючи ті події, розповідає, що за період Майдану плакала стільки, скільки сліз не було за ціле її життя. Тоді, коли ховали Героїв «Небесної Сотні», уявляла, що то міг бути хтось із її онуків.

Крім того, розповідає, що найстарший онук йшов на Майдан, залишаючи вдома вагітну дружину, а та його самого не пускала. І їхній синочок, який навчається в третьому класі, теж не хотів залишатися і разом з батьками йшов на Майдан. Так цілою сім’єю і стояли там, в центрі столиці.

Анна Данилівна зауважує, що нині, коли на Донбасі відбуваються військові дії, стріляють і постійно ллється кров, не може без сліз реагувати на ситуацію. І щодня просить Бога, щоб змилувався над нашим українським народом.