Біля Івано-Франківська зводять унікальний глиняний екобудинок

Оселя з мінімальними інвестиціями: тисячу мішків глини, трохи дерева, жодної краплі цементу і без фундаменту.

Іванофранківець Олег Почигайло вирішив повернутися до споконвічних українських традицій будівництва житла, які використав на сучасний манер. Каже, що його круглий екобудиночок у с. Клузів буде унікальним на Прикарпатті. А може, навіть і в Україні, пише Галицький кореспондент.

Місця вистачить усім

Прихожа, вітальня, кухня, їдальня, ванна кімната, сауна, три спальні й бібліотека – для сімейства Почигайлів, подружжя і їхніх трьох діточок, місця цілком вистачить.

Ще не завершений двоповерховий будиночок із глини за екотехнологією Earthbag загальною площею 120 кв. м розмістився в Клузеві просто посеред поля, на горбочку. Робота кипить уже третій рік, щоправда, тільки в літню пору та за наявності часу і наснаги. Всі роботи виконують власними силами з натхненням від дружини та допомогою найближчих людей. Наразі залишилося довести до ладу тільки внутрішню обробку. Словом, більш, ніж півсправи вже зроблено.

Влітку в домі не відчутна спека, а взимку хатина слугує своєрідним термосом. А все завдяки технології і природним матеріалам, з яких збудована оселя.

Олег переконує, що звести таку глиняну фортецю зовсім не складно, якщо зрозуміти методику і послідовність.

«Мішкове» будівництво

То що ж таке будинок із мішків з глиною Earthbag? До винаходу оригінальної  технології ґрунтового будівництва мішки з піском використовували досить активно. Дамби на річках стримували потоки весняних вод, а бруствери над окопами захищали солдатів від ворожих куль. Сьогодні зі сфери надзвичайних подій і військових конфліктів мішки, наповнені ґрунтом, благополучно перебралися в царину екобудинків.

«Той, хто вперше дізнався про «мішкове» будівництво, може розцінити це як жарт», – каже Олег Почигайло. Насправді ж йдеться про цілком життєздатну споруду, що має чимало переваг: бездоганну екологічність, мінімальну вартість, простоту зведення, стійкість до опадів і деформацій ґрунту,  унікальну сейсмостійкість, різноманітність форм і архітектурних рішень.

Відмінності від традиційного будівництва видно у всьому і з першого ж моменту. Замість фундаменту лише каміння і дренаж для відтоку. Як пояснює Олег Почигайло, фундамент не потрібний, оскільки промерзання і просідання ґрунту для такого будинку не страшні. Мішки з глиною – еластичний стіновий матеріал. Він без тріщин і руйнувань піднімається і опускається разом із ґрунтом.

«Навіть якщо десь і трісне, то швидко можна підлатати: намочити водою та й приліпити на місце», – пояснює чоловік.

Перед укладанням в стіну мішок з глиною чи ґрунтом ретельно трамбують,  роблячи його широким і плоским. Завдяки цій операції кладка стін стає стабільною і міцною. Єдине слабке місце у будинку з мішків – теоретична можливість недостатньо міцного зчеплення рядів між собою. Однак його легко усунути, проклавши між шарами мішків колючий дріт. Далі мішки з глиною утрамбовуються рядами, утворюючи стіни, які обтягуються металевою сіткою, замащуються глиною, шліфуються, а потім покриваються вапном. З часом глиняні блоки кам’яніють, тож у цьому випадку час лише укріплює екохатину. Стеля і дах – з дерева.

Цікаво, що у такому помешканні ніколи не буде грибка, адже глиняні стіни пропускають повітря.

Глина і загалом такий вид будівництва цікаві та зручні ще й тим, що дозволяють звести будинок будь-якої форми. Олег обрав круглу, бо вона унікальна і гармонійна, а найголовніше – значно тривкіша, ніж прямокутна чи квадратна.

До речі, екооселя буде цілковито автономною. У хатині не буде ні газу, ні підключеного світла. Натомість – сонячні батареї, генератор, пічка, помпа.

Основна затратна частина – це робоча сила для будівничого процесу.

Сам і без проекту

З самого початку Олег був точно переконаний, що популярні методи сучасного будівництва – не для його сім’ї. Там більше для бізнесу, ніж для людей. «Нецікаво, затратно і купу мороки. Мало того, хати, що зведені на цементі, геть не дихають, – каже Почигайло. – А будинки з глини ще колись традиційно робили в Україні. Збиралися всім селом і гуртом будували з підручних матеріалів хату для молодої сім’ї. Зараз усе по-іншому. Тепер кожен сам за себе».

Точне бачення хатини, в якій найкраще було б мешкати, прийшло до Олега інтуїтивно – під час заняття східними бойовими мистецтвами. Довго штудіював інтернет, детально вивчив технологію зведення глиняних будинків. Хотів наживо з кимось порадитися, однак на Прикарпатті так і не вдалося відшукати досвідченого практика в цій царині. У мережі достатньо різної інформації, проте обмаль тієї, як будувати повноцінне житло, тому довелося зайнятися проектуванням.

Коли Олег запросив проектанта, аби розробити необхідний проект, той приїхав, глянув і після тривалої паузи лише сказав: «Навіть не знаю… Ви збудуйте, а ми вже, якщо треба буде, потім прийдемо та й намалюємо».

Тож Почигайлові довелося будувати без проекту: сам порахував, окреслив план, змайстрував із тестем специфічні інструменти для наповнення, утрамбовування та укладання мішків з глиною, й уперед. Усе пішло, як по маслу, а це перша ознака, що ви на правильному шляху, запевняє Олег. А що найважливіше в такому проекті, як він сам стверджує, – бачити бажане, незважаючи на реальність, вірити і слухати себе та власну інтуїцію.

Спершу сусіди ходили до Почигайла на будівництво, наче на екскурсію. Придивлялися, випитували, але так ніхто поки що не наважився й собі таку екоініціативу перейняти. «Наші люди важко сприймають те, що не зовсім стандартне і не таке, як в усіх», – каже іванофранківець.

Золотий перетин

Круглою хатиною екозадум Олега не обмежився. Поруч із домом розкинулися кілька невеличких високих теплих грядок, які чоловік називає грядками для лінивих – мало мороки і плідний врожай.

У поздовжні ями під землю закладають тирсу, солому, які перегнивають і підживлюють рослини. Це природні «грілки» для теплолюбних овочевих культур, які унеможливлюють надмірне зволоження і переохолодження ґрунту. Вони повністю складаються з рослинних залишків і влаштовуються таким чином, щоб органіка, яка розкладається, виділяла тепло, підігрівала знизу коріння рослин, допомагаючи їм перенести нічні заморозки, літні перепади температур, холодні роси. Такі грядки допомагають рослинам краще розвиватися, дають ранній і значно багатший урожай, ніж звичайні.

До речі, серед тих грядок є навіть багаторівневі пірамідальної форми, які Почигайло змайстрував на основі золотого перетину – співвідношення та пропорції, що найбільше відповідають естетичному сприйняттю і гармонії. До речі, єгипетські піраміди теж побудовані із використанням золотого перетину.

Чоловік пояснює, що пірамідальні грядки мають купу переваг: працювати легко й зручно, крапельний полив, економія місця, менше бур’янів, тому рослини рідше вражаються різними захворюваннями.

Є на подвір’ї і дитячий міні-будиночок для забавок. До речі, дітлахи неймовірно пишаються тим, що їхній татко будує екодім, вже всім друзям встигли похвалитися. Влітку часто приїжджають сюди і влаштовують невеличкий табір. «Вони так тішаться, коли мають нагоду хоч кілька днів пожити без електрики», – усміхається батько.

Охочим розпочати екобудівництво Олег радить єдине: «Просто почати робити, вірити у власні сили, отримувати задоволення від процесу творення і не перейматися думками інших людей».