Чи будуть нові ГЕС на Дністрі?

«ЕкоРубрика» дізнавалася, що саме планують будувати на Дністрі? Якими будуть наслідки будівництва для природи та місцевих жителів? Які аргументи профільної компанії та екологів?

Плани уряду

Сьогодні вся українська гідроенергетика виробляє 11%. Найбільші ГЕС розташовуються на Дніпрі (т.зв. Дніпровський каскад ГЕС – 6 ГЕС), проте з 1970-х років почалося освоєння Дністра. У 1981-1983 рр. ввели в експлуатацію першу чергу Дністровської ГЕС, а на початку 2000-х – другу. На даний момент продовжуються роботи з будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції.

Однак, плани уряду та відповідального державного підприємства ПрАТ «Укргідроенерго» більш грандіозні. У програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року закладено будівництво 6 станцій на Дністрі, які, за оцінками розробника проекту мають додатково дати 390 МВт потужності з середньорічним виробітком е/е в 710 млнк Вт-г. Для порівняння, потужність лише однієї Київської ГЕС – 440 МВт. З урахуваннями втрат, у 2017 році Україна використала 149,7 млрд кВт-г е/е. Тобто, 6 дністровських ГЕС зможуть забезпечити лише 0,46% всієї потреби. То чи вигідне таке будівництво!?

До речі, за останні 3 роки потужність об’єктів відновлювальної енергетики зросла на 408 МВт – з 976 до 1375.

Каскад верхньодністровських ГЕС, як зазначено в урядовій програмі, має складатися із шести гідроелектростанцій в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Загальна довжина каскаду – 220 кілометрів. Всі станції мають бути низьконапірними – висота води у водосховищі 8-9 метрів. У 2014 році, коли проводилися проектні роботи, вартість будівництва оцінювалася в 1,1 млрд євро.

В уряді необхідність будівництва каскаду ГЕС пояснюють енергетичним потенціалом Дністра, який, як вважають в уряді, не використовується для забезпечення електроенергією дефіцитного Карпатського регіону.

«У цьому регіоні найважливішими проблемами є прискорення соціально-економічного розвитку регіону, зокрема розвиток генерації з відновлюваних джерел, з іншого боку – захист від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому природному середовищу», – цитуємо обґрунтування урядової ініціативи.

Ініціатори проекту вважають, що будівництво ГЕС не завдасть значної шкоди Дністру, тому що водосховища будуть невеликі за розміром і розміщуватимуться в межах заплавних земель та територій, які затоплюються паводками. Натомість, переконують вони, поліпшаться умови водопостачання, рибного господарства, рекреації, екологічні умови на малих річках і цінність земель у прибережній зоні водосховищ. З іншого боку, наполягають урядовці, проект дозволить значно покращити транспортну доступність регіону, його туристичний потенціал та соціально-економічні умови проживання людей.

Реакція суспільства

Проект будівництва одразу викликав спротив як в профільному екологічному міністерстві, в областях, серед місцевих жителів та екологів.

Міністерство екології і природних ресурсів після оприлюднення плану будівництва закликало обласні адміністрації «вжити заходів щодо недопущення порушення природоохоронного законодавства і знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі».

Профільне відомство заявило про те, що ГЕС порушують закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ». В результаті будівельних робіт і створення широкої мережі водосховищ зазнають шкоди природні комплекси національних природних парків «Дністровський каньйон», «Хотинський» та Галицького національного природного парку.

Будівництво ГЕС може мати і політичні наслідки, оскільки Дністер є місцем існування видів риб, які занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.  Крім того, території, на яких уряд планує будувати ГЕС є об’єктами-кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої передбачено Угодою про асоціацію. «Порушення природного стану цих об’єктів може призвести до зриву виконання зобов’язань України перед ЄС», – вважають в Мінекології.

В одному з інтерв’ю міністр екології Остап Семерак зазначав, що програму будівництва ГЕС ухвалили без погодження з Мінекології. «На засіданні уряду я вказував на необхідність доопрацювання й глибшого обговорення кожного пункту. Це не врахували, і за рішення я не голосував», – прокоментував ситуацію Семерак.

Перепоною будівництву є і угода з Молдовою, у якій Україна та Молдова зобов’язалися, в тому числі, «усувати штучні перешкоди для міграції риб», «знижувати негативний вплив господарської діяльності», «зберігати природні ландшафти і екосистеми», забезпечувати «охорону біорізноманіття, зберігати і раціонально використовувати водні біологічні ресурси».

Рішення Кабміну будувати ГЕС не на жарт стурбували активістів.

«Це взагалі ганьба, що уряд усупереч законодавству, здоровому глузду й позиції місцевих громад, вписав побудову нових ГЕС на Дністрі до цілей державної політики», – відзначив під час пікетування співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда. – «Ми вимагаємо не просто проведення екологічної оцінки проекту, а однозначного рішення уряду про відмову від цієї небезпечної афери і припинення будь-яких дій і будь-яких витрат коштів у цьому напрямку».

У національному природному парку «Хотинський» побоюються, що затоплення значних територій Дністра призведе до формування боліт і загниваючих водотоків. «Загине весь природний комплекс річки та її біорізноманіття, – вважають у парку. – Це пряма загроза втрати важливого біофонду у європейських мірках, оскільки Дністер – європейський екологічний коридор, що об’єднує усі природні комплекси та об’єкти живої природи».

Натомість в профільній компанії заявляють, що ГЕС завдають менше шкоди річкам, ніж заводи, комунальні підприємства, сміття і пестициди з полів. Як приклад позитивного наслідку будівництва ГЕС директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота називає річку Рейн. «Треба розробити програму, як це зробили на річці Рейн. У 57-му році там ухвалили рішення щодо екологізації цієї річки. Німеччина побудувала каскад, удвічі більший за ГЕС, що в нас на Дніпрі. Сьогодні в них є і лосось, і питна вода», – вважає Сирота.

Однак, Рейн і Дністер важко порівняти. У Рейн десятиліттями зливали промислові відходи, річка у 1940-50-х роках була «мертвою». Дністер, з іншого боку, «жива» річка зі своєю екосистемою, яка є місцем проживання багатьох рідкісних видів.

Вердикт екологів

Найбільш повний екологічний висновок підготували науковці Інституту екології Карпат НАН України. В результаті спорудження цього комплексу, зазначено у їхньому звіті, будуть знищені деякі види тварин і рослин, а також порушені природні умови їхнього проживання, зокрема: галерейні ліси з вільхою, вербою білою, ксеротермні чагарники, місця нересту видів риб, які занесені до Червоної книги України (вирезуб причорноморський, марена звичайна,  стерляді прісноводні, чоп звичайний та інші), популяції  білоцвіту весняного, рябчика шахового, вальдштейнії гравілатоподібної, низка видів орхідей.

Уже в результаті будівництва Дністровської ГЕС на більшості ділянках втрачені популяції 5 видів рослин, що визначали самобутність рослинного покриву річкової екосистеми.

Крім окремих видів флори та фауни, вважають екологи, вкрай негативного наслідку зазнають об’єкти природно-заповітного фонду, такі як ботанічний заказник «Жижавський» у Заліщиках, ботанічна пам’ятка «Заліщицька діброва», іхтіологічні заказники «Городоцько-Добрівлянський» і «Касперівсько-Городоцький», ряд геологічних пам’яток, які є місцем розповсюдження ксеротермних чагарників, ботанічна пам’ятка «Теребіш», ботанічні пам’ятки природи «Стінка Городок-Костільники», «Деренівська стінка», «Стінка «Криве», «Заліщицький парк».

У проведеному аналізі чітко вказується, що створення водосховищ призведе до затоплення частини території русла Дністра. Наприклад, через спорудження Устянської ГЕС вода підніметься на 8 м й утвориться водосховище довжиною 30 км. У результаті відбудеться затоплення територій, на яких проживають люди, зміняться акваторія ріки та її екосистема. «Повністю змінюється гідрологія. Зникають червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп,  стерлядь», – пояснюють в Інституті екології Карпат.

Екологи додають, що Дністер – єдине місце, де збереглася популяція вирезуба та стерляді.

Вирезуб

Найбільша частина території може бути затоплена через будівництво ГЕС Вістря. «Ймовірно буде затоплено ботанічний заказник Теребіж біля с. Діброва, створений для збереження білоцвіту весняного, два відслонення девону, що мають статус об’єктів природно-заповідного фонду в околицях с. Вістря», – зазначено в звіті екологів.

Загалом, науковці роблять невтішний висновок: «Дністровський каньйон, який належить до унікальних природних комплексів і яким немає аналогів у Європі, опиняється під загрозою руйнування, деградації та знищення».