Де у Станиславові був арсенал і чому він не став окрасою Франківська

Львів славиться своїми музеям, яких налічує не один десяток. Одним із найцікавіших є Музей-Арсенал, розташований у будівлі колишньої зброярні XVI ст., що має найкращу в Україні колекцію холодної зброї.

У Станиславові теж був свій арсенал, який за розмірами не дуже поступався львівському, мав цікаву історію і міг би стати окрасою міста. На жаль, не став. У XVII ст., одразу після заснування Станиславова, його прикривали шість бастіонів, а місто у плані нагадувало зірку, йдеться на сторінці Івано-Франківський краєзнавчий музей.

На початку 1680-х Андрій Потоцький добудував до фортеці палац, внаслідок чого два бастіони перетворились у напівбастіони. В одному з них власник міста розпорядився спорудити арсенал – склад зброї та боєприпасів для гарнізону. Магнат нарік зброярню іменем тодішнього короля Яна ІІІ Собеського, під прапорами якого неодноразово воював.

Історик Чеслав Хованець стверджує, що у станиславівському арсеналі зброю не лише зберігали, але й виготовляли. На деяких гарматах містився напис, що вони «були відлиті за наказом Андрія Потоцького для прикордонної фортеці Станиславів на відсіч ворогам». Коли у 1687 р. місто відвідав мандрівник Франсуа д’Алейрак, він записав, що тутешній арсенал «вирізняється серед усіх міст на Русі». Пізніше поруч спорудили монастир отців тринітаріїв, відтак напівбастіон і площа перед ним стали називати Тринітарськими. Сьогодні локація відповідає речовому ринку «П’ятачок».

Арсенал являв собою Г-подібну будівлю, довша сторона якої була перпендикулярна вулиці Святого Станіслава і містилась у західній частині тринітарського напівбастіону. З лівого боку до зброярні примикало внутрішнє подвір’я, огороджене високою цегляною стіною з брамою. У північній та східній частині напівбастіону протягом ХІХ ст. були зведені одно- та двоповерхові будинки, які добре видно на аерофотозйомці.

Після Першої світової війни арсенал перебував у жалюгідному стані. У 1928 р. магістрат спланував збудувати торгові павільйони на Тринітарській площі, для чого було потрібно знести кілька будинків. Створили спеціальну комісію, куди увійшов президент Станиславова Вацлав Хованець, консерватор (щось на кшталт пам’яткоохоронця) Пьотровський, начальник відділу архітектури Бауер, керівник державного управління доріг інженер Шумський, історик Чеслав Хованець та архітектор Станіслав Треля.

Краєзнавець Михайло Головатий знайшов в архіві протокол огляду арсеналу. «Комісія ствердила по огляді […] що тільки давніша частина по вул. св. Станіслава, оточена муром, яко значна частина старого фортечного арсеналу з середини XVIII ст. має значну історичну вартість і не може бути розібрана. Тому торговий павільйон слід проектувати так, щоб арсенал в незмінних формах був включений до нового будинку». Тоді були зроблені кілька фотографій, одна з яких зберігається у Івано-Франківський краєзнавчий музей та демонструє його понищені «інтер’єри».

Всередині він значно більший, ніж здається ззовні. На жаль, ситуація зі збереженням пам’яток архітектури у Станиславові була не набагато краща, ніж у Івано-Франківську.

В листі від 6 серпня 1938 р. історик Чеслав Хованець, який тоді мешкав у Парижі, пише: «Ударом для мене стала звістка про знесення арсеналу у минулому році. Не сподівався, що поляки так легковажно знищать те, що навіть австрійці зберегли». На місці збройової магістрат спорудив торгові ряди, а навпроти – круглий м’ясний павільйон, що зберігся дотепер.

Більше прочитати про міський арсенал можна у статті краєзнавця та журналіста Івана Боднарева за посиланням.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!