Дивна «Волна». Втікач з реабілітаційного центру у Франківську просив захисту поліції
У Франківську в статусі громадської організації працює реабілітаційний центр, де лікують від алкогольної та наркотичної залежності. Минулого тижня одному з «пацієнтів» вдалося звідти втекти…
Хто втече, той всім розкаже
Минулої тижня на вулиці Галицькій у Франківську перехожі стали свідками, як двоє спортивних молодиків били чоловіка та намагалися затягнути його в автомобіль. Той кричав, виривався, просив про допомогу, тож люди викликали поліцію, пише Репортер.
На місце доволі швидко приїхав 107 екіпаж патрульних, а згодом і слідчо-оперативна група. Спортивні хлопці нікуди не тікали, представились волонтерами з Дніпра. Розповіли, що працюють у реабілітаційному центрі для алко- та наркозалежних, що на Горбачевського, 47, а побитий чоловік є підопічним цього центру. Нападників відвезли в міськвідділ поліції, а постраждалого – швидкою до лікарні.
«Потерпілий розповів, що рідні здали його в реабілітаційний центр, бо він «трохи випивав», – розповів прес-секретар патрульної поліції Микола Гурак. – Але зараз він боїться повертатися в той центр. Каже, там їх б’ють і страшна антисанітарія. Адже в одному приміщенні перебувають і наркомани, і пияки, хворі на туберкульоз і гепатит. Скаржився, що їсти дають дуже мало, не дозволяють спілкуватися з рідними».
Того вечора чоловіку пощастило втекти. Він поскаржився працівникам центру на зубний біль і ті погодилися відвезти його до стоматолога. Коли авто зупинилось на світлофорі, він просто вискочив і почав тікати. Наздогнали, а далі ми вже знаємо…
«Нам він пояснив, що підопічні центру між собою домовились, якщо комусь вдасться втекти, то він одразу повідомить поліцію про те, що там відбувається, – каже Микола Гурак. – Також говорив, якщо до центру хтось проходить з перевіркою, то людей селять у нормальні кімнати. Але в основному їх тримають у підвалі з забитими вікнами. На вулицю не випускають».
А ви чому сюди приїхали?!
«Репортер» приїхав на місце події, щоб поспілкуватися з потерпілим. Говорити він погодився, єдине – просив не розголошувати ім’я. Також хотів, аби при розмові були його рідні, які невдовзі теж мали приїхати. У травмпункті на Матейки йому зашили розсічену брову, а звідти швидка відвезла його в обласну лікарню на консультацію до нейрохірурга. Обличчя чоловіка було в крові, він весь трусився від хвилювання і ледь стримував сльози.
Біля приймального відділення на нього вже чекали сестра і батько. Поруч ще стояли троє чоловіків, які відмовились назватися. Як з’ясувалося згодом, двоє з них і побили втікача.
«А ви чому сюди приїхали?! Ми нічого вам не будемо говорити. У нас і без вас проблем вистачає», – сестра постраждалого явно не втішилася присутності журналіста.
Далі невідомі молодики намагалися втлумачити побитому, що своїм вчинком він нашкодив лише собі. А коли той став розповідати лікарю, який його оглядав, що трапилось, то ці ж чоловіки все заперечували. Мовляв, вони його не чіпали.
Дивно, та після огляду потерпілий відмовився спілкуватися з журналістом.
«Вибачте, але рідні наполягають, щоб я вам нічого не розповідав», – сказав він і пішов до автомобіля разом з сестрою, батьком та одним із так званих волонтерів.
Гості зі Сходу
Цікаво, правда? Що ж то за центр такий, де спортивні хлопці кулаками лікують від алкогольної та наркотичної залежності?
Отже, за даними аналітичної платформи «YouControl», реабілітаційний центр «Волна» був зареєстрований у Полтаві 17 липня 2015 року як громадська організація.
Засновниками центру є одесит Андрій Петров, мешканець Сєвєродонецька Луганської області Олексій Латишев, а також Ігор Апухтін з Макіївки Донецької області, який нині очолює організацію.
Організація є не прибутковою. Але послуги в них платні. Пізніше у телефонній розмові працівник центру повідомив, що перебування в їхньому закладі коштує 6 тис грн за місяць. В середньому курс триває півроку. Про пацієнта майже нічого не питали, сказали, що приймають навіть дуже агресивних, ліків не використовують, одужання не обіцяють, бо «то проблема на все життя» – все.
До слова, той же Олексій Латишев з 12 квітня є співзасновником однойменного ТОВ «Реабілітаційний центр «Волна», який створили 17 січня 2017 року теж у Полтаві. «YouControl» вказує, що він надає послуги у сфері охорони здоров’я. Зокрема, доглядає за хворими, людьми з розумовими вадами, хворими на наркоманію, особами похилого віку та інвалідами. Крім того, підприємець забезпечує своїх підопічних житлом.
Цікаво, що хоч організація була зареєстрована недавно, на офіційному сайті центру пише, що «Волна» вже понад 10 років допомагає людям, що страждають наркотичною залежністю та алкоголізмом. Сайт наголошує і на професіоналізмі медперсоналу. Є примусове лікування. На сьогодні центри працюють у 19 містах України.
Жодного насилля
«Насправді ми нікого примусово не утримуємо, це заборонено законом, – сказав на особистій зустрічі керівник центру Ігор Апухтін. – Просто люди, які проходять в нас реабілітацію, погоджують це зі своїми родичами. Наприклад, коли хтось хоче піти, то він питає дозволу в рідних і, якщо вони не проти, то йде».
Також він заперечує, що чоловіка, якого ми бачили в лікарні, хтось бив. Каже, той зашпортався і вдарився об бордюр. Натомість зазначає, що ми стикнулися із залежною людиною, яка готова на все, аби отримати бажане.
«Чоловік вискочив з машини, почав бігти, потім впав, – розповідає Апухтін. – Його взяли під руки, а він почав кричати: «Викличте поліцію!». Приїхала поліція, яка зареєструвала те, що відбулося, і все. Після цього випадку чоловік поїхав додому. Він потім навіть визнав, що все вигадав, аби поїхати з центру».
«Я працюю з цим центром вже другий рік, – каже психолог центру Ольга Гаєвська, яка прийшла на зустріч з журналістом разом з Ігорем Апухтіним. – З самого початку моя основна умова була, аби я не бачила насилля над реабілітантами. І я попередила Ігоря Євгеновича (Апухтіна – Ред.), якщо, не дай Боже, побачу на комусь пошкодження, то особисто повідомлю правоохоронні органи. Другою умовою було те, щоб я не бачила релігійного нав’язування, бо це так само може мати негативні наслідки. Я приїжджаю до реабілітантів у будь-який час дня і ночі, також контактую з їхніми рідними, і за два роки я не побачила жодного насилля. Більше того, я працюю з кожним реабілітантом індивідуально, тож якби в центрі відбувалося щось погане, вони б мені повідомили, бо довіряють».
Як каже сам Апухтін, в них під опікою зараз перебувають 25 людей. В основному це мешканці сусідніх областей. Адже проходити реабілітацію в іншому регіоні легше на психологічному рівні, є менша ймовірність «зірватися».
«Ще залишаються хлопці й дівчата, які вже пройшли реабілітацію, але розуміють, що ще не готові повертатися додому, – говорить Гаєвська. – Вони працюють на волонтерських засадах і допомагають новим реабілітантам. У людини, яка перебуває в нас тиждень-два, може бути емоційний зрив, психологічний дискомфорт. І таку людину може підбадьорити лише той, хто вже таке проходив».
Також Ігор Апухтін наголошує, що в центрі займаються виключно соціально-психологічною реабілітацію і не застосовують медикаментів. Інакше, каже він, це був би кримінальний злочин.
Ігор Апухтін каже, що вони не застосовують медикаментів, але на офіційному сайті центру вказується протилежне
Юрист рахує статті
Адвокат Тетяна Войцеховська зазначає, що в будь-якому випадку примусове лікування в Україні можливе лише за рішенням суду.
«Будь-яке обмеження свободи, навіть наркозалежної людини, є незаконним – ст. 146 Кримінального Кодексу України, – пояснює юрист. – А якщо родичі укладають угоду щодо насильного утримання людини, то це кваліфікується як інша незаконна угода щодо людини – ст. 149 ККУ».
За словами юриста, будь-яка медична практика обов’язково ліцензується Міністерством охорони здоров’я. Якщо ж особа займається лікувальною діяльністю без спеціального дозволу і медичної освіти, то це кримінально-карне діяння – незаконна лікувальна діяльність, ст. 138 ККУ.
«Окремо слід зазначити, що якщо для усунення абстинентних явищ використовуються метадон, бупренорфін або інші наркотичні препарати, без спеціальних дозволів, то це вже злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів», – додає Тетяна Войцеховська.
На сьогодні у поліції кажуть, що проводиться перевірка. Тобто з’ясовують, чи справді того чоловіка побили, чи він травмувався, коли падав. Займається цією справою дільничний інспектор…
Зайти до центру, щоб подивитись умови, «Репортер» не зміг – Ігор Апухтін відмовив журналісту, посилаючись на анонімність реабілітантів. Але редакція вважає, що перевірити заклад просто необхідно. І зробити це мусять правоохоронні органи – у них є для того всі права та можливості.
