Фахівці: Виростити великий кавун у липні без добрив – неможливо

Нині кавуни продають на кожному кроці – ятки із баштанними з’явилися на зупинках транспорту, під магазинами.

“Сезон баштанних розпочався”, – пишуть у новинах. Та чи знаєте ви, що ризикуєте тут купити товар, який заборонили продавати на ринку? І дізнатися про те, чи не завдасть шкоди вашому здоров’ю такий кавун, – неможливо! Документів, які б підтверджували якість кавунів, у продавців немає, повідомляє Експрес.

Нещодавно на найбільшому гуртовому ринку Західної України “Шувар” завернули велику партію кавунів, у яких доза нітратів становила 200 міліграмів на кілограм маси – при нормі 60 міліграмів на кілограм.

Що з ними сталося потім, ніхто не знає. Їх могли запросто продати десь при дорозі. А ви так само легко могли купити їх своїй дитині! Усі здорові? Вважайте, що вам пощастило!

Такі випадки є по всій Україні. Зокрема, на кількох ринках Тернопільщини виявили дині, вміст нітратів у яких набагато перевищував допустимий.

“Такі випадки мали місце на агропродовольчому ринку біля заводу “Оріон” у Тернополі та в Шумську, – каже Олег Васильків, директор регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини. – Вміст нітратів у динях становив 200 мг/кг, що більше ніж у два рази перевищувало максимально допустимий (90 мг/кг). Тож ці баштанні не були допущені до продажу на ринках“.

Є накладна – торгуй чим хочеш

“На ринку адміністрація не може надати дозвіл на реалізацію продукції без експертного висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, – розповідає Мирослав Гушул, головний спецiалiст вiддiлу санепiднагляду та органiзацiї розслiдування спалахiв Головного управління Держпродспоживслужби областi. – Якщо висновку нема або він негативний, тобто продукцію визнано небезпечною для життя та здоров’я, то адміністрація просто не надає такому суб’єктові господарювання місця для торгівлі. А от обов’язку повідомляти якісь органи контролю про те, що на ринок привозили таку продукцію, в адміністрації нема. Вони небезпечний продукт до продажу не допустили, свій обов’язок виконали“.

Підприємець сам визначається, що він робитиме з таким товаром: чи він продасть його на корм тваринам, чи утилізує за свій кошт.

“Для реалізації таку продукцію у нього ніхто не повинен брати. Теоретично. Але тут є нюанси, – каже фахівець. – Із продажем у місцях стихійної торгівлі все зрозуміло – вийшов на дорогу та продаєш. Але продукція з нітратами може потрапити й у мережу продовольчої торгівлі. Законодавство, зокрема закон “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” у редакції від 22 липня 2014 р., каже, що від суб’єкта господарювання вимагається тільки товарно-транспортна накладна. Документи щодо якості випали з поля зору законодавця!”

Тож, якщо великі супермаркети не ризикують своєю репутацією і ставлять умовою своїм постачальникам наявність висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, то невеличкі магазини чи ятки приймають товар тільки за накладними. Лабораторій у них нема, законодавство інших документів не передбачає… Тож і сушити собі голову продавці не думають.

“Тобто документи про якість продукції в цьому випадку будуть, якщо підприємство продовольчої торгівлі саме проведе експертизу, або попросить у суб’єкта господарювання надати її висновок. І покарати магазин за відстуність висновку експертизи про якість, контролюючі органи не можуть, бо нема в законі для них вимоги про наявність такого висновку, – говорить пан Мирослав. – Та й перевірити тепер підприємця просто так неможливо. На планові перевірки діє мораторій. Можливе проведення хіба що позапланових, за скаргою. Самостійно ініціювати перевірку ми, згідно із теперішнім законодавством, не маємо права. Перевірити суб’єкт господарювання можливо в разі звернення про те, що була реалізована неякісна продукція і хтось нею отруївся. Але й у цьому випадку нам треба аргументувати підстави перевірки, отримати довідку з медзакладу про факт отруєння і з цими документами звернутися до Державної регуляторної служби. Вона їх розглядає і дає дозвіл на позапланову перевірку. Доки пройде вся ця процедура, неякісний продукт уже давно буде продано”.

Щоби перевірити кавуни на якість, треба чекати жертву. Законодавець подбав про права господарюючого суб’єкта, забувши про здоров’я людей.

Експерименти з добривами

Що ж таке нітрати та як вони потрапляють у баштанні? “Нітрати – це солі азотної кислоти, вони в рослинах є завжди. Без них вони просто не можуть жити. Помилково вважати, що нітрати потрапляють у рослину лише з мінеральних азотних добрив. Частково рослини беруть їх із грунту, гумусу та гною, – розповідає Зеновій Сич, завідувач кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України. – Але якщо рослина набрала надлишкову кількість нітратів, то вони не перетворюються у білки, а залишаються у клітинному соку. Саме оці надлишкові нітрати дуже шкідливі для людини, особливо для маленьких дітей. Для дорослої людини добова норма нітратів, що не призведе до отруєння – 700 міліграмів, а для дітей – не вище як 150 – 200 міліграмів“.

Виростити великий кавун у липні без додавання добрив – неможливо, переконують агрономи. Поки законодавство безсиле, виробники кавунів експериментують з добривами. У себе на полі вони можуть робити, що хочуть, адже якість кавунів тепер не перевіряють.

“Кожна рослина має свій термін дозрівання. А це означає, що для того, щоб отримати позасезонні овочі, їх потрібно чимось “годувати”, – каже Зеновій Сич. – Тому сільгоспвиробники дають надлишкову кількість добрив, щоби рослина швидко росла, швидко плодоносила й давала великі плоди. А кавунові що потрібно? Вода, добрива і тепло! І він за короткий проміжок часу виростає до понад 10 кілограмів. Справжні кавуни мають з’явитися не раніше 10 – 15 серпня. Зараз вони активно набирають масу, а деякі тільки зав’язуються. А всі ті кавуни, які продаються зараз – вирощені на добривах“.

Ґрунти не винні

Якщо доза нітратів у кавуні перевищує норму, то це означає, що сільгоспвиробники свідомо або з власної некомпетентності переборщили з добривами. Звісно, частково рослини отримують нітрати з грунту, але тут йдеться лише про незначний відсоток добрив.

“В Україні немає настільки багатих грунтів, щоб кавуни змогли накопичити таку велику кількість нітратів у природний спосіб, – каже Зеновій Сич. – Щоб таке сталося, потрібні дуже потужні чорноземи, а у нас таких немає, тим паче таких грунтів немає на півдні країни, де переважають піщані, супіщані грунти й суглинки. Могло бути так, що плантація кавунів росла біля колишньої ферми, де були великі гноєсховища. У таких місцях грунтові води накопичили нітратів на багато років. Але самі розумієте, наскільки це великий збіг. Особливість кавуна ще й в тому, що як тільки ви його зірвали, він припиняє свою біологічну діяльність. Диня ще може потім достигати, так само, як помідори, а кавун – уже ні. Усе, що плід накопичив за час дозрівання, так у ньому й залишається”.

Найбільша небезпека нітратів у тому, що вони мають здатність накопичуватися в організмі й можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань. При гострому отруєнні нітратами інтоксикація буває настільки сильною, що людина може померти. Особливо небезпечні нітрати для дітей перших місяців життя. Від отруєння цими сполуками в Україні малюки гинуть майже кожного року.