Ініціатива, що змінює міський простір
Днями в кав’ярні «Говорить Івано-Франківськ» організатор фестивалю «Республіка» Андрій Захарко розповідав про власний досвід громадської активності в маленькому місті.
Розмова відбулася в рамках тематичного сніданку «Wake Up», спрямованого на висвітлення успішно реалізованих культурних проектів, і вийшла цікавою й плідною.
Андрій Захарко, відомий в інтернет-мережі як Andriy Zoin, за освітою музикант, — громадський активіст і мрійник, який, не вагаючись, втілює свої мрії в життя. Все почалося чотири роки тому, коли він повернувся з іспанії з десятирічної еміграції до рідного міста Кам’янця-Подільського, щоб виховувати свою дитину на українській землі. Його професійна діяльність у сфері музики та шоу-бізнесу передбачала роботу у великому місті. Однак він зробив по-іншому: «Не хотілося їхати до Києва чи Львова, тому вирішили «заточити» місто під себе — зробити проект, який би дав змогу в ньому працювати», — розповів Андрій. Крім того, він поставив собі за мету змінити місто, зробити його кращим для себе і для дітей, які в ньому зростають. Його команда заснувала в Кам’янці-Подільському некомерційний триденний мистецький фестиваль «Республіка».
«Ми хочемо виховувати молодь і розуміємо, що кожен наш фестиваль — своєрідний комунікативний майданчик, а гості фестивалю — аудиторія, для якої ми привозимо лекторів. Нас дуже цікавить суспільний міський простір, на який ми маємо такі ж права, як і влада. і наші лектори розповідають, як відстоювати цей простір. Щодня я бачу якісь нові споруди — «МАФи» (малі архітектурні форми, простіше кажучи: «торгові кіоски». — Авт.), бари, банки на просторі, який належить мені, так само, як і мерові міста, бізнесменові чи депутатові. Якщо з цим не боротися, то настане день, коли з нас будуть брати гроші просто за те, щоб вийти на вулицю», — пояснив Андрій Захарко.
Всі зароблені фестивалем кошти витрачають на поліпшення міського простору. Зокрема, вони організовують створення «муралів» — мистецьких картин на стінах будинків спальних районів Кам’янця-Подільського.
За словами Андрія, всі кошти міського бюджету спрямовані на відновлення й утримання «Старого міста» як потенційного туристичного об’єкта. «Нове місто» натомість — це сірі обшарпані спальні райони, в яких проживає 99% населення. А такі зображення роблять життя у спальних районах кольоровим і цікавим, створюють нові туристичні маршрути. Крім того, творче та яскраве оточення формує позитивний світогляд. Адже якщо діти щодня ходитимуть повз розмальовані художниками стіни і бачитимуть красиві малюнки, то, можливо, в майбутньому і життя в них буде не таким сірим.
«Те, що нам вдалося зробити, вийшло завдяки громадській активності. Всі кошти, які ми заробляємо, — витрачаємо на трансформацію спальних районів міста. До співпраці долучаємо громаду».
На першому фестивалі «Республіка» в Кам’янці-Подільському команді Андрія вдалося зібрати кошти, яких вистачило для зображення чотирьох малюнків, які створювали художники трьох країн — України, Білорусі та Росії.
Для подальшого розвитку фестивалю довелося шукати додаткові кошти. Оскільки з політиками співпрацювати не хотілося, а бізнес невеликого міста не зміг би достатньо допомогти, залишився один вихід — шукати підтримки в українських і закордонних культурних фондів.
«Я написав чотири проекти за місяць і всі чотири виграв. Зазвичай можна написати двадцять проектів і виграти лише один грант, — розповів Андрій. — Треба писати проекти, вигравати гранти і таким чином розвивати маленькі міста. Нині всі гранти виграють два міста — Київ і Львів. Якщо однакові шанси матимуть Івано-Франківськ та Львів, то грант дадуть вам, бо їм цікаво розвивати маленькі міста».
У рамках задуму з розфарбовування спальних районів команда Андрія запрошувала до створення «муралів» жінок-художників, прибирала каньйон, планує також розмальовувати дахи, що дасть можливість створити новий туристичний маршрут, — цього разу для повітроплавців, якими славиться Кам’янець-Подільський. Також на черзі — ідея із нанесенням на пішохідних переходах міста «три-де» «зебри», яка мала б посприяти зменшенню кількості ДТП на переходах. «Завжди в будь-якому місті є робота для громадських активістів.
За три роки існування фестивалю було створено 30 «муралів», найбільші з них — на п’яти- та дев’ятиповерхових будинках. Так спальні райони стали ще однією туристичною принадою. Мешканці будинків зі схваленням і навіть гордістю ставляться до таких ініціатив. А комунальні служби вимушені проводити ремонт облуплених фасадів.
Не обійшлося, звісно, і без складнощів. Адже влада не завжди йде назустріч ініціативам. А мешканці будинків виявилися досить перебірливими: людина повинна бути схожа на людину, кінь — на коня, а коровай — на коровай. Будь-які відхилення чи, не дай Боже, чорний колір в картині — і анафема: ви цього ніколи не намалюєте. А художники — прогресивні люди і часто хочуть малювати дивні речі. Тож досягнути консенсусу між художником, владою міста і громадою дуже важко.
Останній рік фестиваль «Республіка» готує людей, які через три-чотири роки мали б стати такою владою, яка сприятиме розвиткові міста загалом та реалізації ініціатив громади зокрема. «Відверто скажу, ми сьогодні ведемо боротьбу за департаменти туризму, культури, молоді і спорту. Там мають бути молоді люди, яким ми довіряємо і які будуть відстоювати наші інтереси. Доки ми не навчимо молодь управляти, доти будемо міняти шило на мило: нічого не буде змінюватися», — зазначив Andriy Zoin. і наразі вони впевнено прямують до своєї мети. Показовим є те, що нині влада Кам’янця-Подільського почала розуміти, наскільки потужними є низові ініціативи, і навіть звертається до них за порадами.
Завдяки фестивалю й активній громадській позиції в його організаторів завжди багато роботи. Вони радо діляться досвідом, надають консультативну та практичну допомогу в реалізації аналогічних проектів, допомагають проводити дні міст. Наразі вони організовують створення «муралів» у Хмельницькому, Києві, Полтаві. А всіх любителів музики, мистецтва та громадських активістів запрошують 5—8 вересня на цьогорічний фестиваль «Республіка» до Кам’янця-Подільського, де на гостей чекатимуть 35 гуртів п’яти країн світу та багато художників.
Днями в кав’ярні «Говорить Івано-Франківськ» організатор фестивалю «Республіка» Андрій Захарко розповідав про власний досвід громадської активності в маленькому місті.
Розмова відбулася в рамках тематичного сніданку «Wake Up», спрямованого на висвітлення успішно реалізованих культурних проектів, і вийшла цікавою й плідною.
Андрій Захарко, відомий в інтернет-мережі як Andriy Zoin, за освітою музикант, — громадський активіст і мрійник, який, не вагаючись, втілює свої мрії в життя. Все почалося чотири роки тому, коли він повернувся з іспанії з десятирічної еміграції до рідного міста Кам’янця-Подільського, щоб виховувати свою дитину на українській землі. Його професійна діяльність у сфері музики та шоу-бізнесу передбачала роботу у великому місті. Однак він зробив по-іншому: «Не хотілося їхати до Києва чи Львова, тому вирішили «заточити» місто під себе — зробити проект, який би дав змогу в ньому працювати», — розповів Андрій. Крім того, він поставив собі за мету змінити місто, зробити його кращим для себе і для дітей, які в ньому зростають. Його команда заснувала в Кам’янці-Подільському некомерційний триденний мистецький фестиваль «Республіка».
«Ми хочемо виховувати молодь і розуміємо, що кожен наш фестиваль — своєрідний комунікативний майданчик, а гості фестивалю — аудиторія, для якої ми привозимо лекторів. Нас дуже цікавить суспільний міський простір, на який ми маємо такі ж права, як і влада. і наші лектори розповідають, як відстоювати цей простір. Щодня я бачу якісь нові споруди — «МАФи» (малі архітектурні форми, простіше кажучи: «торгові кіоски». — Авт.), бари, банки на просторі, який належить мені, так само, як і мерові міста, бізнесменові чи депутатові. Якщо з цим не боротися, то настане день, коли з нас будуть брати гроші просто за те, щоб вийти на вулицю», — пояснив Андрій Захарко.
Всі зароблені фестивалем кошти витрачають на поліпшення міського простору. Зокрема, вони організовують створення «муралів» — мистецьких картин на стінах будинків спальних районів Кам’янця-Подільського.
За словами Андрія, всі кошти міського бюджету спрямовані на відновлення й утримання «Старого міста» як потенційного туристичного об’єкта. «Нове місто» натомість — це сірі обшарпані спальні райони, в яких проживає 99% населення. А такі зображення роблять життя у спальних районах кольоровим і цікавим, створюють нові туристичні маршрути. Крім того, творче та яскраве оточення формує позитивний світогляд. Адже якщо діти щодня ходитимуть повз розмальовані художниками стіни і бачитимуть красиві малюнки, то, можливо, в майбутньому і життя в них буде не таким сірим.
«Те, що нам вдалося зробити, вийшло завдяки громадській активності. Всі кошти, які ми заробляємо, — витрачаємо на трансформацію спальних районів міста. До співпраці долучаємо громаду».
На першому фестивалі «Республіка» в Кам’янці-Подільському команді Андрія вдалося зібрати кошти, яких вистачило для зображення чотирьох малюнків, які створювали художники трьох країн — України, Білорусі та Росії.
Для подальшого розвитку фестивалю довелося шукати додаткові кошти. Оскільки з політиками співпрацювати не хотілося, а бізнес невеликого міста не зміг би достатньо допомогти, залишився один вихід — шукати підтримки в українських і закордонних культурних фондів.
«Я написав чотири проекти за місяць і всі чотири виграв. Зазвичай можна написати двадцять проектів і виграти лише один грант, — розповів Андрій. — Треба писати проекти, вигравати гранти і таким чином розвивати маленькі міста. Нині всі гранти виграють два міста — Київ і Львів. Якщо однакові шанси матимуть Івано-Франківськ та Львів, то грант дадуть вам, бо їм цікаво розвивати маленькі міста».
У рамках задуму з розфарбовування спальних районів команда Андрія запрошувала до створення «муралів» жінок-художників, прибирала каньйон, планує також розмальовувати дахи, що дасть можливість створити новий туристичний маршрут, — цього разу для повітроплавців, якими славиться Кам’янець-Подільський. Також на черзі — ідея із нанесенням на пішохідних переходах міста «три-де» «зебри», яка мала б посприяти зменшенню кількості ДТП на переходах. «Завжди в будь-якому місті є робота для громадських активістів.
За три роки існування фестивалю було створено 30 «муралів», найбільші з них — на п’яти- та дев’ятиповерхових будинках. Так спальні райони стали ще однією туристичною принадою. Мешканці будинків зі схваленням і навіть гордістю ставляться до таких ініціатив. А комунальні служби вимушені проводити ремонт облуплених фасадів.
Не обійшлося, звісно, і без складнощів. Адже влада не завжди йде назустріч ініціативам. А мешканці будинків виявилися досить перебірливими: людина повинна бути схожа на людину, кінь — на коня, а коровай — на коровай. Будь-які відхилення чи, не дай Боже, чорний колір в картині — і анафема: ви цього ніколи не намалюєте. А художники — прогресивні люди і часто хочуть малювати дивні речі. Тож досягнути консенсусу між художником, владою міста і громадою дуже важко.
Останній рік фестиваль «Республіка» готує людей, які через три-чотири роки мали б стати такою владою, яка сприятиме розвиткові міста загалом та реалізації ініціатив громади зокрема. «Відверто скажу, ми сьогодні ведемо боротьбу за департаменти туризму, культури, молоді і спорту. Там мають бути молоді люди, яким ми довіряємо і які будуть відстоювати наші інтереси. Доки ми не навчимо молодь управляти, доти будемо міняти шило на мило: нічого не буде змінюватися», — зазначив Andriy Zoin. і наразі вони впевнено прямують до своєї мети. Показовим є те, що нині влада Кам’янця-Подільського почала розуміти, наскільки потужними є низові ініціативи, і навіть звертається до них за порадами.
Завдяки фестивалю й активній громадській позиції в його організаторів завжди багато роботи. Вони радо діляться досвідом, надають консультативну та практичну допомогу в реалізації аналогічних проектів, допомагають проводити дні міст. Наразі вони організовують створення «муралів» у Хмельницькому, Києві, Полтаві. А всіх любителів музики, мистецтва та громадських активістів запрошують 5—8 вересня на цьогорічний фестиваль «Республіка» до Кам’янця-Подільського, де на гостей чекатимуть 35 гуртів п’яти країн світу та багато художників.
