Івано-Франківськ: Планування перспективи

Минулого тижня відбулось чергове засідання погоджувальної комісії з коригування генерального плану Івано-Франківська, на якому фахівці та представники громадськості повторно розглянули спірні питання, рішення щодо яких не вдалося ухвалити на попередніх засіданнях.

Серед них –забудова частини території поблизу міського озера та подальше використання земель у центральній частині міста, на яких зараз розташовуються ринки, забудова промислових зон, а також розширення кладовища в урочищі «Дем’янів Лаз» за рахунок земель ботанічного саду. Всі ці питання свого часу у місті викликали широкий резонанс, а деякі з них, як-от забудова біля озера – й відверте обурення та спротив мешканців. Не було одностайності щодо них і у членів погоджувальної комісії.

Компроміс принципів

Першим комісія розглянула питання часткової забудови території поблизу міського озера, яке у порядок денний внесли за проханням керівника компанії «ВАМБУД» Миколи Ковальчука. Він поінформував, що компанія врахувала пропозиції та зауваження, висловлені під час попереднього розгляду, пішла на компроміс та розробила новий проект. У ньому зменшили площу забудови із 3,25 га до 1,21 га та кількість квартир з 720 до 440, а площу озелення з 2,75 га збільшили до 4,79 га. Керівник «ВАМБУДУ» також поінформував, що фірма готова взяти на себе капітальний ремонт частини дамби озера, благоустрій прилеглої території та будівництво продовження вулиці Гурика від Південного бульвару до вул. Ленкавського і пообіцяв розпочати роботи саме з благоустрою зон загального користування, де передбачається спорудження двох тенісних кортів, волейбольно-баскетбольного та дитячого майданчика, скейтпарку, який взимку перетворюватиметься на ковзанку. Але все-таки попросив дозволити побудувати перші шість будинків, щоб заробити трохи грошей на реалізацію всіх цих планів. «Ми хочемо зробити так, щоб все це принесло користь містові, і готові розпочати з того, що буде для загального користування, – запевнив М.Ковальчук. – Це компромісне рішення».
Однак такий компроміс викликав чимало питань. Колишній міський голова Богдан Борович зазначив, що питання подальшого використання земель довкола озера потребує комплексного підходу і окремого проекту. Директор благодійної фундації «Наш Станиславів» Віктор Кімакович наголосив, що наразі це єдина ділянка, яку ще можна і треба використати для влаштування парку чи скверу, закріпивши такий її статус у генплані. Втім, як з’ясувалося, передовсім там треба капітально ремонтувати дамбу, яка, як поінформував представник обласного управління водного господарства, протікає і потребує гідроізоляції. А для цього, за його словами, під дамбою необхідно зробити дорогу для технологічного транспорту, який її ремонтуватиме та в подальшому обслуговуватиме, тож все це також потрібно передбачити у проекті капітального ремонту озера і його дамби, який зараз розробляється.

Архітектори Володимир Качмар і Микола Капак наголосили на тому, що цю зону, безумовно, треба привести до паркової, забудову її мінімалізувати, але повністю відкидати таку можливість від вулиць Р.Гурика і С.Ленкавського не варто. «Забудова ущільнена і у такому вигляді неможлива, – каже В.Качмар. – Але ми маємо ухвалити принципове рішення, чи зберігаємо цю землю у генплані як зелену зону, в благоустрій якої і ремонт дамби містові необхідно буде вкладати бюджетні кошти, яких нема, чи погоджуємося на її часткову забудову з тим, що забудовник приводить її до ладу і будує продовження вулиці Проектної до вул. Ленкавського, яка містові теж потрібна». «Структуру забудови треба переглянути, але це питання етапу детального планування території, а не тема сьогоднішнього обговорення, – нагадав М.Капак. – Треба прокладати дорогу, а на це потрібні інвестиції, бо місто не має грошей». Такої ж думки і головний архітектор області Ігор Чолій, який запропонував комісії принципово підтримати часткову забудову цієї території, а решта деталей обговорювати під час наступного етапу розгляду її детального планування.

Торгівельні метаморфози

Ще один блок питань, який стосується перспективи використання земельних ділянок у центральній частині міста в межах вулиць Новгородської-Тичини-Бельведерської і продовження Північного бульвару та у межах вул. Дністровської-Старозамкової-Станіславської, де зараз розміщуються ринки, які проектом генплану передбачається забудувати торговими центрами, теж викликав широкий резонанс серед іванофранківців.
Нагадаємо, що територію ринку на Новгородській «Комітет підприємців Івано-Франківська» пропонує перетворити на зону зелених насаджень і навіть створити там меморіальний парк. Однак фахівці таку пропозицію вважають недоцільною. За словами головного архітектора міста Володимира Гайдара, ця територія навантажена торгівельною функцією, викорінити яку при всьому бажанні не вдасться. Він зазначив, що були пропозиції на території цього ринку побудувати капітальні торгівельні павільйони, але департамент містобудування і архітектури категорично проти. Власне тому там і запропонували спорудити сучасний торговий центр європейського зразка, частково передбачивши озеленення цієї території, особливо біля майбутнього продовження магістралі Північного бульвару. А ось планувати сквер чи, тим більше, меморіальний парк (на який там просто не вистачає місця) у межах цього кварталу, на переконання фахівців, недоречно. Крім того, земля там уже обтяжена нерухомістю, яку для влаштування скверу містові б довелось викуповувати.
«Робити там сквер, це ще абсурдніше, ніж планувати парк на землях садового товариства біля Бистриці Надвірнянської, бо там всюди уже є нерухомість», – вважає колишній головний архітектор міста та колишній в.о. головного архітектора області Олександр Микуляк. На його думку, також не варто себе обманювати і зараз на тій ділянці «малювати зелені плями», а питання озеленення цієї території варто розглядати знову ж таки під час детального планування території. А архітектор М.Капак взагалі заявив, що внесення підприємцями такої пропозиції, на його думку, мало на меті збереження існуючого ринку у теперішньому його стані, бо через брак коштів місто, мовляв, ніколи не зможе там зробити сквер, навіть якщо це було б передбачене генпланом.

Водночас пропозицію спорудження торгового центру на місці існуючого ринку у межах вулиць Дністровської-Старозамкової-Станіславської фахівці забракували. Натомість присутні на засіданні члени погоджувальної комісії одностайно підтримали пропозицію колективу викладачів інституту архітектури Національного технічного університету нафти і газу про влаштування там інтерактивного музею Станіславських фортифікацій. Адже такий об’єкт у центрі міста, поруч з територією палацу Потоцьких і на місці колишніх фортечних мурів, дуже доречний та зацікавить й привабить до міста чимало туристів.

Шанс для виробництва

Не підтримала комісія і пропозиції щодо переведення під будівництво громадських будинків і споруд промислових територій на вул. Ребета та щодо резервування частини територій 63-го котельно-зварювального заводу на вулицях Новій-Микитинецькій під багатоповерхову житлову забудову, хоча одностайності серед членів комісії щодо подальшого використання цих територій не було.

Проти забудови території на вул. Новій-Микитинецькій на комісії виступив представник трудового колективу 63-го КЗЗ. Він зазначив, що попри те, що завод свідомо доводять до банкрутства і зупинки, виробництво ще має шанс на відродження і економічний розвиток. Особливо за теперішніх умов, адже завод, як і його земля, є власністю міністерства оборони. І навіть якщо розглядати можливість резервування цієї землі для багатоповерхового будівництва, то це треба робити у комплексі, а не частинами.
«З містобудівного погляду пасувало би використати ці землі, практично у центрі міста, але не для житлової забудови, – каже О.Микуляк. – Там би могло бути щось для громадських потреб, щось висотне, скажімо офіси у 12-14 поверхів». «Але це землі державної власності, Міністерства оборони. Та й чи доцільно у теперішній час взагалі розглядати таке питання?», – додав він. Це не на часі, – погодились члени комісії.
Щодо використання земель на вул. Ребета, О.Микуляк теж мав власну думку. Він вважає, що там доцільніше передбачити громадську забудову, місця для оптово-роздрібного торгового центру. До того ж, за словами В.Гайдара, там уже передбачений логістичний центр. «Залишити там суто промислову зону – це глупство», – заявив О.Микуляк. Але у тому, що там не потрібно дозволяти житлове будівництво, фахівці були єдині. «Не треба влазити туди житлом. Від вулиці Дудаєва там промислова і складська зона, далі гаражі, комунальні підприємства, навіть вулиця називається Побутова. Закінчили квартал житловими будинками від вулиці Бандери і все», – резюмував М.Капак.

Роздуми про вічність

А ось щодо розширення кладовища в урочищі «Дем’янів Лаз» члени узгоджувальної комісії так і не змогли дійти згоди. Проти виступила представник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, адже кладовище планується розширити за рахунок земель ботанічного саду, де уже зростає понад 500 видів насаджень, і університет має не лише власні плани щодо його розвитку, але й державний акт на цю землю. Хоча, як уточнив начальник управління земельних відносин міськвиконкому Кирило Обладан, державний акт є на право постійного користування цією земельною ділянкою, а земля перебуває у комунальній власності.
Не переконали членів комісії і заяви В.Гайдара та І.Чолія, що нових земельних ділянок для міського кладовища ні міська, ні обласна влада знайти не можуть, тому необхідно розширяти діючі кладовища у селах міської ради та цвинтар у «Дем’яновому Лазі». «Ви погано шукали», – відповів на це чиновникам Б. Борович. Він нагадав, що свого часу цей цвинтар там взагалі виник стихійно, без дозволів міської та обласної санепідемстанції, а вода з території під цвинтарем стікає у Пасічнянське озерце. До того ж в урочищі «Дем’янів Лаз», де захоронені жертви політичних репресій, не завершені археологічні розкопки.

Архітектор М.Капак закликав присутніх подумати про перспективу. Мовляв, зараз ми живі, але де нас будуть ховати, коли помремо? Містові потрібні кладовища, бо територія існуючого вичерпується і площі для його розширення уже нема. «Зараз мова не йде про вилучення цієї земельної ділянки ботанічного саду під розширення кладовища, але це питання стратегічного планування. Можливо, згодом у місті побудують крематорій і таким чином вдасться вирішити цю проблему, і потреби у розширенні кладовища у «Дем’яновому Лазі» уже не буде», – припустив В.Гайдар.

Оскільки жодного рішення з цього питання узгоджувальна комісія так і не спромоглась ухвалити, то його під час затвердження коректури генплану розглянуть депутати міської ради.

Західний кур'єр