«Меморіал» хоче розкопати в’язницю НКВС на Франка
Кілька тижнів тому активісти історико-просвітницької організації «Меморіал» провели пошукові роботи в одній із класних кімнат ЗОШ №5 в Івано-Франківську. Дирекція школи готувала класну кімнату до нового навчального року, однак батьки учнів, знаючи, що в цій будівлі в 40—50-х роках минулого століття розміщувалась в’язниця НКВС, вирішили запросити активістів.
Коли стару підлогу зірвали, виявили унікальні історичні знахідки, а саме: металічні військові шеврони початку 40-х років, печатку органів НКВС, а також фрагменти людських кісток.
Історія будівлі за адресою вулиця Івана Франка, 19 оповита таємницями. Пояснення цьому доволі просте: в 1939—1941 рр., а також у 40-50-х роках минулого століття будівлі використовували як місце утримання і допитів в’язнів органами НКВС. Саме тут зазнала нелюдських знущань велика кількість українських патріотів, учасників визвольної боротьби. Багато з них знищили комуністичні окупанти у стінах цих будинків. Є чимало відомостей, що багатьох в’язнів енкаведисти поховали в межах тюрми. В 1962 році комплекс будівель віддали під середню школу, в якій дотепер вчаться діти.
1976 року поблизу будівлі школи прорвало каналізацію. Робітники ремонтної бригади розкопали місце прориву і виявили два людські черепи. Звісно, що працівники КДБ, які прибули на місце події, наказали робітникам зупинити розкопки, а завершили їхню роботу вже інші люди. На цьому місці для маскування встановили дерев’яний туалет.
У 1999 році активіст «Меморіалу» Іван Павликівський виявив на цьому місці скелетовані останки 15 людей, серед яких — і матері з дитиною, які були обмотані колючим дротом. Тут же виявили піч, яка, за версією активістів, могла слугувати крематорієм для спалення тіл. Знайдені останки поховали у «Дем’яновому Лазі».
З того часу активісти неодноразово намагались відновити розкопки на території школи, але щоразу наштовхувались на спротив з боку влади.
Нові знахідки на території школи дали імпульс до продовження розкопок, і активісти пропонують розпочати процес меморіалізації будинків на вулиці івана Франка, 19. Цей процес передбачає сукупність дій щодо виявлення, фіксації, збереження, вивчення та популяризації всіх ознак об’єкта, що свідчать про його значення як історичної пам’ятки. Природно, що від таких планів не в захопленні адміністрація школи, яка передусім мусить забезпечити навчальний процес. Активісти запевняють, що розкопки в школі не завадять навчанню і за правильної їх організації нікому не заважатимуть.
Активістів цікавить згадане класне приміщення, шкільні підвали, територія біля «Пам’ятника знанням», а також — шкільного подвір’я. В адміністрації школи вже заявили, що в разі початку розкопок частину дітей доведеться перевести на двозмінне навчання.
Активісти «Меморіалу» та інших патріотичних організацій пропонують владі створити комісію з питань меморіалізації будинків за адресою вул. івана Франка, 19. Ця комісія повинна погоджувати всі ремонтні чи будівельні роботи, які проводитимуть у школі №5 та на її території, організовувати дослідницьку роботу. Комісія повинна вивчити доцільність встановлення «Пам’ятника знанням» на тому місці, де колись розташовувалася будівля, з якою пов’язані спогади про тортури та знущання енкаведистів. Активісти пропонують встановити тут каплицю та пам’ятний знак борцям за волю України.
Крім того, треба провести дослідження підвальних приміщень та горища школи, де в’язні залишили написи. Зокрема, з таких настінних написів вдалося з’ясувати, що в одній із камер в’язниці перебував батько Степана Бандери Андрій, якого у 1940 році розстріляли в Києві. Також активісти пропонують провести археологічні дослідження на місці добудованого спортзалу, яке вважають ймовірним місцем тюремного кладовища.
Потенційно цікавою є територія поблизу «Пам’ятника знанням». За версією активістів, саме тут можуть бути останки закатованих в’язнів. Активісти планували розпочати розкопки цієї території, але кілька років тому тут несподівано почали будувати підземний перехід між корпусами школи. Будування затягнули на роки, а більшість у міській раді не розглядає цей проект як пріоритетний з точки зору надання фінансування. Попри те, що будівництво «пробуксовує», за даними активістів, землю з котловану давно забрали, а фундамент одного з корпусів дав тріщину.
Неоднозначним є питання можливості навчання дітей в такому страшному місці. За словами члена правління івано-Франківського обласного товариства «Меморіал» Василя Тимківа, «ми не можемо допустити, щоб наші діти ходили по кістках українських патріотів». Батьки дітей, що навчаються у розкопаному класі, повідомляють, що у багатьох учнів спостерігають алергічні прояви. Словом, міській та обласній владі необхідно відповісти на чимало запитань, які випливають з виявлених фактів.
Василь Тимків, член правління Івано-Франківського історико-просвітницького товариства «Меморіал»:
— Ми знайшли військові шеврони напівмілітарних організацій, на яких зображено тризуб, а також перехрещені кайла. Такі шеврони пришивали на форму. Ці шеврони початку 40-х років належали членам організації «Баудінст» (Baudienst). Німецькі окупанти, прийшовши на нашу територію, формували з представників української молоді будівельні загони. Це доволі унікальна знахідка, тому що раніше таких шевронів не знаходили. Український визвольний рух по собі не залишив великої кількості артефактів. Тому мене здивувала позиція директора школи, який не надавав сприяння в нашій роботі. Найімовірніше, що знайдені шеврони були речовими доказами на тих людей, які були арештовані і перебували в тюрмі. Також ми знайшли печатку органів НКВС. Зокрема директор школи заперечував сам факт наявності тут НКВС. Таку печатку де-небудь не втрачали і не губили. В радянський час було надзвичайною подією втратити печатку будь-якої організації, а тим більше — органів безпеки. Тому це ще один доказ того, що в цьому приміщенні перебували енкаведисти. Печатку втрачено в період 1939—1949 років. Крім цих унікальних знахідок, ми знайшли також невеликі фрагменти людських тіл, зокрема ребра, зуби. Тому ми хочемо подолати позицію директора школи і продовжити дослідження.
Сергій Сивачук, активіст організації «Патріот України»:
— Наша організація надавала волонтерську допомогу в розкопках на території 5-ї школи. Будівля потребує меморіалізації. На подвір’ї, яке з’єднує територію п’ятої та сьомої шкіл свого часу було знайдено кістки людей. Якщо подивитися на старі карти міста, то можна зрозуміти, що це було одне спільне подвір’я. На той час, коли там була тюрма, ніяких приватних будинків там бути не могло. Там було поховання. Але про це зараз ніхто не воліє говорити. Складається враження, що «Пам’ятник знанням» усіх влаштував. Так, пам’ятник повинен бути, але знанням про те, що насправді відбувалося в цьому приміщенні в 30-40-х роках ХХ століття.
Богдан Борович, голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА:
— Імперія продовжує тримати в руках Україну. Спроби розкопувати територію 5-ї школи були і раніше. Почали розкопувати, і з’явився проект — закласти подвір’я бруківкою. Є свідчення, що в той час трупи складали на подвір’ї стосами, як дрова. Сьогодні істинну правду потрібно винести на поверхню. Ми не станемо народом, якщо забудемо про тих, хто боровся за незалежну Україну.
