Місто просить двірників. Кому у Франківську бракує робочих рук і скільки за це платять
Нещодавно франківське КП «Муніципальна дорожня компанія»(МДК) оновило список вакансій, серед яких 30 – вакансії робітників з благоустрою, тобто двірників. Обіцяють 7000 зарплати.
«Репортер» дізнався, як у Франківську з прибиральниками, як вони працюють і що дратує їх найбільше.
Усіх не порахуєш
Директор МДК Віталій Бурко каже, зараз у них 70 двірників, хоча на таке місто, як Франківськ, могло би бути і 200. Втім, за його словами, стільки ніколи не було і, мабуть, не буде. Оклад обіцяють 6000 грн, ще тисячу – преміальних.
Двірники КП МДК прибирають вулиці й парки, а що стосується дворів – цим займаються підрядники від управителів.
Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак каже, загалом у місті є 12 управляючих компаній, 350 ОСББ та 25 ЖБК. А оцінити загальну кількість дворів і двірників, які потрібні – дуже важко.
За словами директора КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» Мирона Джуса, у них на балансі 650 будинків.
«У нас немає жодного свого двірника, з самого початку існування підприємства ми наймаємо підрядників, – говорить Джус. – Платимо їм за прибирання, але не знаю, за яким принципом це нараховують та скільки там двірників. Зараз працюємо з ТзОВ «Пасічна-ІФ», ТОВ «Комунальні інвестиції», ТОВ «Комфорт-сервіс ІФ», ТзОВ «ЖЕО Молодіжний», ТОВ «Сервіс-Сіті-ІФ».
Управляючі компанії «Балтія-Сервіс» і «Проф-Сервіс», за словами їхнього директора Максима Сирлика, переживають не найкращі часи. У «Балтія-Сервіс» на балансі зараз до 300 будинків – жодного двірника та жодного підрядника, тобто в тих будинках взагалі ніхто не прибирає, каже Сирлик, а у «Проф-Сервіс» таки є один двірник, який прибирає ті три будинки, що залишилися на балансі компанії.
Цей єдиний двірник отримує мінімальну зарплату, працює з 8.00 до 15.00, раз на місяць робить вологе прибирання в будинках, двічі на місяць замітає під’їзди і двічі на тиждень – прибудинкову територію.
При цьому Максим Сирлик скаржиться на великі борги мешканців з квартплати і каже, що такими темпами обидві фірми проіснують недовго.
Є небайдужі
«У нас працюють два двірники, – розповідає голова ОСББ «Китайська стіна» Оксана Іванюк. – Загальна площа для прибирання – 1,7 га, разом з дорогами і внутрішньою площею будинку. Обидва двірники живуть у цьому ОСББ. Один щоранку підмітає тротуари, бруківку, та позаду будинку збирає сміття. Окремо наймаємо для косіння та домовилися з людиною, яка один-два рази на тиждень поливає зелені насадження. Взимку, якщо багато снігу, то ми допомагаємо – у кожному під’їзді є небайдужі люди, які мають лопати».
За словами Оксани Іванюк, другий двірник прибирає всередині будинків: раз на тиждень замітає і раз – робить вологе прибирання. Гроші на їхню зарплату ОСББ відраховує з квартплати. На руки людина, яка прибирає вулицю, отримує 5000 грн, а та, що прибирає всередині будинків, – 4000. При цьому обом час від часу нараховують премії – за додаткові роботи.
Молодь смітників не бачить
О сьомій ранку зустрічаємося з начальницею дільниці від КП МДК Тетяною Алексєєвою біля пам’ятника Міцкевичу.
«Щоб прибрати парк Міцкевича, парк Руської Трійці і сквер між ними, потрібна одна людина, – розповідає Алексєєва. – Он наш двірник – вона спершу прибирає частину біля медуніверситету. Працюють двірники з 6.00 до 14.00, стараємося брати на роботу тих, хто з міста, їх не довозимо. Ті, хто живе за містом, добираються самі, починають прибирати з 8.00 і працюють довше. На одну людину норма – 3500 квадратних метрів».
За словами Тетяни Алексєєвої, двірники працюють шість днів на тиждень, навіть у неділю чергують близько 15 людей. Інакше, каже жінка, «після вихідних не відкопалися б від сміття». Бо ж вони не лише замітають, а й чистять урни. Так, після «Свята хліба і сиру» сміття з центру мусили вивозити трактором. А коли відкривали вулиці в центрі і треба було, «щоб усе навкруги чисто», то двірники чергували до дев’ятої вечора. Після таких днів працівникам дають премії.
«Підприємці торгують, все в кульки збирають і викидають нам в урни, чи ставлять збоку. А наші працівники мають це все виносити», – скаржиться пані Тетяна.
Двірники долучаються і до загальноміської толоки, чистять дамби. Алексєєва каже, справляються з усім, плину кадрів у них майже немає, бо більшість двірників до того працювали у КП ДРЕУ, а після його ліквідації всі перейшли у новостворене КП МДК. Половина працівників підприємства – пенсіонери, решта віком до 50 років.
За розмовою підходимо до жінки, яка саме замітає опале листя. Її звуть Оксана Костюк, працює двірником уже 40 років. Поки говоримо, з жінкою вітаються люди, які гуляють парком з собаками. Пані Оксану тут знають усі.
«Пішла на таку роботу ще за союзу, мені 30 років було, – розповідає вона, – двірникам тоді держава квартири давала, я заради неї і пішла, отримала, так і працюю досі».
«У нас є ще кілька людей, які колись отримали квартиру на цій роботі», – додає Тетяна Алексєєва.
«А робота – нічого, гроші платять, – каже Оксана Костюк. – Трохи тяжко, руки потім болять. Прибираю не завжди тут, часом і на об’їзних, або там, де людей бракує. А куди мені йти, пенсіонерці? Крім віника, ніхто ніде не бере. Кажуть, що можна на горішках заробляти – насмажити арахісу й торгувати, або на пиріжках. Кажуть, буде бізнес, але треба мати силу волі».
За словами пані Оксани, найбільша проблема – з недопалками. Молодь їх в урни не кидає – або поруч, або під ноги, хоч на два парки аж 50 (!) смітників.
«І не скажеш їм нічого, бо у відповідь ще нагрубіянять, скажуть «тобі за це гроші платять», – пояснює жінка. – А ще підприємці сильно смітять. От, як усі магазини тут вранці відкриваються – одразу повні смітники. Мер міг би їх за це штрафувати – було би простіше».
